13. Паралельні комп'ютери із розподіленою пам'яттю. Переваги і недоліки.

Ідея побудови комп'ютерів цього класу досить проста, реалізується з серійних мікропроцесорів з локальною пам'яттю, об'єднаних за допомогою комунікаційного середовища, наприклад, мережі. Серед переваг виділяють простий підбір оптимальної конфігурації, якщо потрібна висока продуктивність — додаються процесори, якщо ні — вилучаються. Недоліком є мала швидкість міжпроцесорної взаємодія відносно локального опрацювання даних самими процесорами. Написати ефективну програму для таких комп'ютерів досить складно, а для деяких алгоритмів іноді просто неможливо. До даного класу належать комп'ютери Intel Paragon, IBM SP1, Parsytec, до певної міри IBM SP2 і CRAY T3D/T3E, хоча в цих комп'ютерах вплив зазначеного недоліку намагаються зробити мінімальним. До цього ж класу можна віднести і мережі комп'ютерів, що досить часто розглядають як дешеву альтернативу дорогим суперкомп'ютерам.

У даній моделі присутні лише процесори і кеш між ними. Кожен процесор у системі має доступ лише до своєї локальної пам'яті. Також окрім обчислення процесор може відсилати і отримувати дані з мережі, саме за допомогою повідомлень і відбувається обмін даними між процесорами. В ідеальній мережі вартість пересилання даних між двома процесорами не залежить від їх розташування у мережі, а залежить лише від довжини повідомлення

14. Комп’ютерні системи класу мimd. Smp-системи, їх загальна архітектура, переваги і недоліки.

МКМД - комп'ютерні системи з множинним потоком команд та множинним потоком даних (MIMD - Multiply Instruction Multiply Data stream). Цей клас припускає, що в обчислювальній системі є кілька пристроїв обробки команд, об'єднаних в єдиний комплекс і працюючих кожне зі своїм потоком команд і даних.

Симетричне мультипроцесування (SMP) — це архітектура багатопроцесорних комп'ютерів, в якій два або більше однакових процесорів підключаються до загальної пам'яті. Більшість багатопроцесорних систем сьогодні використовують архітектуру SMP.

SMP системи дозволяють будь-якому процесору працювати над будь-яким завданням незалежно від того, де в пам'яті зберігаються дані для цього завдання; за належної підтримки операційною системою, SMP системи можуть легко переміщувати завдання між процесорами ефективно розподіляючи навантаження.

Переваги та недоліки

SMP часто застосовується в науці, промисловості, бізнесі, де програмне забезпечення спеціально розробляється для багатопоточного виконання. У той же час, більшість користувацьких продуктів, таких як текстові редактори та комп'ютерні ігри написані так, що вони не можуть отримати високий приріст продуктивності від SMP систем. У випадку ігор це найчастіше пов'язане з тим, що оптимізація програми під SMP системи призведе до втрати продуктивності при роботі на однопроцесорних системах, які займають велику частину ринку. У силу природи різних методів програмування, для максимальної продуктивності будуть потрібні окремі проекти для підтримки одного процесора та SMP систем. І все ж програми, запущені на SMP системах, одержують приріст продуктивності навіть якщо вони були написані для однопроцесорних систем. Це пов'язано з тим, що апаратні переривання, зазвичай припиняють виконання програми для їх обробки ядром, можуть оброблятися на вільному процесорі. Ефект у більшості програм виявляється не стільки в прирості продуктивності, скільки у відчутті, що програма виконується більш плавно