- •Загальна характеристика сфер застосування електротехнічних матеріалів.
- •Поляризація діелектриків. Основні фізичні і технічні параметри, які характеризують поляризацію.
- •Основні види та механізми поляризації, їхні особливості. Класифікація діелектриків за видами поляризації.
- •Особливості спонтанної поляризації та її залежність від температури та частоти.
- •Залежність діелектричної проникності діелектриків з різною структурою від температури та частоти.
- •Основні класи активних діелектриків, особливості їх поляризації та області застосування.
- •Електропровідність твердих діелектриків. Вплив зовнішніх факторів на об’ємний та поверхневий питомі опори, методи їх вимірювання.
- •Електропровідність газів, несамостійна та самостійна провідність газів, струм насичення в газах.
- •Загальна характеристика явища пробою діелектриків. Види пробою.
- •Вплив зовнішніх факторів на діелектричні втрати.
- •Фізика електричного пробою в однорідному полі.
- •Вплив електронегативності газів на їхню електричну міцність.
- •Залежність електричної міцності газів від тиску і відстані між електродами. Закон Пашена.
- •Теорія теплового пробою діелектриків.
- •Вплив характеристик діелектрика і зовнішніх факторів на пробивну напругу при тепловому пробої.
- •Часткові розряди в діелектриках і характеристики їхньої інтенсивності.
- •Вологість, гігроскопічність, змочуваність, вологопроникність діелектричних матеріалів і їх вплив на експлуатаційні характеристики ізоляції.
- •Класи нагрівостійкості електричної ізоляції, температурний індекс і профіль нагрівостійкості ізоляційних матеріалів.
- •Вплив радіоактивного опромінювання на електричні, механічні та теплові властивості діелектриків.
- •Природні та синтетичні рідинні електроізоляційні матеріали, їхні властивості, особливості та основні області застосування.
- •Класифікація твердих діелектриків за різними критеріями, особливості та області застосування твердих діелектриків.
- •Електроізоляційне скло і матеріали на його основі.
- •Найважливіші типи керамічних електроізоляційних матеріалів та області їхнього застосування.
- •Класифікація і області застосування полімерних діелектриків і пластмас.
- •Основні полімерні діелектричні матеріали, їхні властивості і застосування.
- •Еластомери, їхні властивості і застосування.
- •Лаки, емалі і компаунди, їхні властивості і застосування.
- •Волокнисті електроізоляційні матеріали (органічні і неорганічні), їхні властивості і застосування.
- •Загальна характеристика активних діелектриків.
- •Основні властивості провідникових матеріалів.
- •Провідникові матеріали високої провідності: властивості і застосування.
- •Провідникові матеріали високого опору: властивості і застосування.
- •Термопарні матеріали: властивості і застосування.
- •Припої і провідникові матеріали для електричних контактів: властивості і застосування.
- •Надпровідникові і кріорезистивні матеріали: властивості і застосування.
- •Загальна характеристика і класифікація напівпровідників.
- •Вплив зовнішніх факторів на електропровідність напівпровідників.
- •Термоелектричні явища в напівпровідниках і їхні застосування.
- •Магнітоелектричні явища в напівпровідниках і їхні застосування.
- •Магнітні властивості речовини і загальна класифікація магнітних матеріалів.
- •Магнітом’які матеріали, їхні властивості і застосування.
- •Технічно чисте залізо(низьковуглицева сталь);
- •Магнітотверді матеріали, їхні властивості і застосування.
- •Литі висококоерцитивні сплави.
Термоелектричні явища в напівпровідниках і їхні застосування.
Якщо температура контактів різних металів не однакова, то в ланцюзі виникає електричний струм, називанийтермоелектричним. Явище виникнення термоелектричного струму (явище Зеєбека), а так само явище Пельтьє й Томсона, називається термоелектричними явищами.
Явище Зеєбека (німецький фізик) 1821г. - виникнення термоелектричного струму (або термоЕ.Р.С.) у замкненому ланцюзі послідовно з'єднаних різнорідних провідників, контакти між якими мають різну температуру.
У замкненому ланцюзі термо Е.Р.С. (різниці температур.
Пояснення виникнення термо Е.Р.С.:
EF залежить від температури, , якщо температура кристалів різна, то різними будуть і внутрішні контактні різниці потенціалів. Таким чином, сума стрибків потенціалів відмінна від нуля й, виникає в ланцюзі термо Е.Р.С. Дифузія електронів при градієнті температури в ланцюзі також приводить до появи термо Е.Р.С.
Явище Зеєбека використовується для виміру температур - термопари - являють собою два різнорідні метали, контакти яких перебувають при різних температурах.
Явище Пельтьє (французький ~фізик) 1834 р.: (зворотне до явища Зеєбека), при проходженні струму через контакт двох різнорідних металів залежно від його напруги крім джоулева тепла (нагрівання провідників) виділяється (при одному напрямку струму) або поглинається ( при іншому напрямку струму) додаткова теплота.
QДжI2, QПельтьєI; QПельтьє 0 при I і Qл 0 при I.
Пояснення явища Пельтьє:
Електрони по різну сторону спаю мають різну середню енергію. Якщо електрони, що рухаються за годинниковою стрілкою, пройдуть спай В и потраплять в область із меншою енергією, то надлишок своєї енергії вони віддадуть кристалічній решітці й спай Вбуде нагріватися. У спаї А електрони переходять в область із більшою енергією, забирають частина енергії в кристалічної решітки для вирівнювання своєї температури з температурою кристалічної решітки. У такий спосіб спай А буде охолоджуватися.
Явище Пельтьє використовується в термоелектричних напівпровідникових холодильниках.
Явище Томсона (1856)
При проходженні струму по нерівномірно нагрітому провідникові повинне відбуватися додаткове виділення (або поглинання) теплоти аналогічній теплоті Пельтьє.
Пояснення явища Томсона:
Тому що в нагрітій частині провідника електрони мають більшу середню енергію, ніж в менш нагрітої, то рухаючись у напрямку убування температури, вони віддають частину своєї енергії решітці, у результаті чого відбувається виділення теплоти Томсона. При русі електронів у зворотному напрямку відбувається поглинання енергії (теплоти) Томсона.
Магнітоелектричні явища в напівпровідниках і їхні застосування.
П'єзорезистивний ефект - це залежність опору електричному струму провідників та напівпровідників від прикладених до них механічних зусиль, іншими словами їх електричний опір змінюється коли їх деформувати. П'єзорезистивний ефект відрізняється від п'єзоелектричного. На відміну від п'єзоефекту, під час п'єзорезистивного ефекту змінюється лише електричний опір провідника, але він не породжує електричний потенціал.
У кристалів із алмазоподібною структурою (германій, кремній), які володіють у значній мірі симетрією, електропровідність за звичайних умов ізотропна.
В 1954 р. Сміт виявив, що якщо по одній із осей кристалу германію або кремнію прикладений механічний тиск, то відбувається велика та анізотропна зміна його електропровідності. З точки зору зонної теорії, деформація напівпровідника призводить до зміни енергетичного спектру носіїв заряду при деформації, зокрема, ширини його забороненої зони та енергії іонізації домішкових рівнів; розщеплення діркових зон (які при відсутності деформації вироджені); зміни ефективної маси носіїв заряду. Усе це, в свою чергу, змінює рухливість та концентрацію, що робить складнішим чи простішим перехід (в залежності від деформації та типу провідника) електронів напівпровідника у зону провідності. В результаті електричний опір напівпровідника змінюється. П'єзорезистивний ефект визначається як:
Тут:
∂ρ = питомий опір напівпровідника
ρ = зміна опору внаслідок деформації
ε = інтенсивність деформації (дана величина математична абстракція)
П'єзорезистивний ефект найбільше проявляється у напівпровідниках і не тільки в результаті простої зміни їх геометрії структури. Тому на їх основі створюються чутливі тензометричні прилади. Але, оскільки основа цих приладів - напівпровідник, то їм притаманний недолік, як залежність результату від навколишніх умов: температури, радіаційного випромінювання, електричного та магнітного полів.
П'єзорезистивний ефект використовується у сенсорних пристроях із використанням основних напівпровідникових матеріалів, зокрема, германію, аморфного, полікристалічного та монокристалічного кремнію
P-n перехід в напівпровідниках, його властивості і застосування.
p-n перехід (Електроно-дірковий перехід) — область контакту напівпровідників p- та n-типу, яка характеризується одностороннім пропусканням електричного струму
В напівпровіднику p-типу концентрація дірок набагато перевищує концентрацію електронів. В напівпровіднику n-типу концентрація електронів набагато перевищує концентрацію дірок. Якщо між двома такими напівпровідниками встановити контакт, то виникне дифузійний струм — носії заряду, хаотично рухаючись перетікатимуть із тієї області, де їх більше у ту область, де їх менше. При такій дифузії електрони та дірки переносять із собою заряд. Як наслідок, область на границі стане зарядженою. Та область у напівпровіднику p-типу, яка примикає до границі розділу, отримає додатковий негативний заряд, принесений електронами, а погранична область в напівпровіднику n-типу отримає позитивний заряд, принесений дірками. Таким чином, границя розділу буде оточена двома областями просторового заряду протилежного знаку.
Електричне поле, яке виникає внаслідок утворення областей просторового заряду, спричиняє дрейфовий струм у напрямку протилежному дифузійному струму. Врешті-решт, між дифузійним і дрейфовим струмами встановлюється динамічна рівновага і перетікання зарядів припиняється.
Якщо прикласти зовнішню напругу таким чином, щоб створене нею електричне поле було направленим в протилежному напрямку до напрямку електричного поля між областями просторорового заряду, то динамічна рівновага порушується, і дифузійний струм переважатиме дрейфовий струм, швидко наростаючи з підвищенням напруги. Таке під'єднання напруги до p-n переходу називається прямим зміщенням.
Якщо ж зовнішня напруга прикладена так, що створене нею поле є такого ж напрямку що і поле між областями просторового заряду, то це призводить лише до збільшення областей просторового заряду, й струм через p-n перехід не проходитиме. Таке під'єднання напруги до p-n переходу називається зворотним зміщенням.
На властивостях p-n переходів ґрунтується робота численних напівпровідникових приладів: діодів, транзисторів, сонячних елементів, світлодіодів тощо.
