- •Глава 10. Приймаючі антени, їх характеристики і параметри
- •10.1. Вступні зауваження
- •10.2. Основні параметри приймальної антени
- •10.3. Принцип взаємності і його застосування для розрахунку параметрів приймальних антен
- •10.4. Потужність, що віддається антеною в навантаження
- •10.6. Сприйнятливість прийомної антени до перешкод.
10.3. Принцип взаємності і його застосування для розрахунку параметрів приймальних антен
Принцип взаємності для розрахунку приймальних антен вперше був застосований М. С. Нейманом.
Розглянемо
дві довільні і довільно орієнтовані в
просторі антени 1 і 2 (рис.10.3).Будемо
вважати відомими параметри цих антен
в режимі передачі: вхідніопори
,
,
що діють довжини
,
віднесені до вхідних клем, к,п,д,η,КНД
.
Включимо
антену 1 на передачу, для чого підключимо
до її клем генератор з
частоти
зі і з внутрішнім опором
(рис. 10.3, а). Антена 1 створює при цьому
полі випромінювання, напряжен¬ность
якого у антени 2, що працює в режимі
прийому, дорівнює Еп. У ланцюзі антени,
навантаженої на вхідний опір приймача
К2, під дією поля антени 1 виникне струм
У
ланцюзі антени 1 виникне струм
вхідий
опір приймача
в ланцюзі антени 1 виберемо рівним
внутрішньому опору генератора, який
підключався до антени 1,коли вона
працювала в режимі передачі.
Будемо вважати, що простір між антенами изотропно і лінійно, тоді клеми обох антен можна розглядати як входи такого чотирьохполюсника, до якого можна застосувати принцип взаємності будемо мати
.
(10.12)
Знайдемо
струми
в
антенах, що працюють в режимі прийому.
Для цього розглянемо спочатку випадок
роботи антени 1 на передачу.Струм в цій
антені
(10.13)
Враховуючи формули (9.6) і (9.54), визначимо комплексну амплітуду напруженості електричного поля, створюваного передавальною антеною 1 у прийомної антени 2,
,
(10.14)
де
r
- відстань між антенами;
і
- кути, що визначають напрям від антени
1 до антени 2.Підставивши
(10.13) в (10.14), після перетворень отримаємо
(10.15)
У цій формулі всі параметри антени 1 визначені для режиму передачі. Вважаючи тепер, що на передачу працює антена 2, можна аналогічно отримати
(10.16)
Підставивши отримані значення в рівність (10.12) і зібравши зліва всі величини, що відносяться до антени 1, а праворуч до антени 2, отримаємо
(10.17)
Вираз
в лівій частині цієї рівності не залежить
від виразу в правій частині. Дійсно,
параметри
антенни 1 ніяк не залежать від параметрів
антени 2. Від цих параметрів, звичайно,
залежить величина
але її ставлення до викликаного нею ж
току в першій антені
залежить тільки від параметрів антени
1.Таким чином, у рівності (10.17) ліворуч і
праворуч стоять дві незалежні
рівні величини. Отже, кожна з величин є
константою. Позначимо її N.Тоді
для будь антени
(10.18)
де
Е - напруженість електричного поля
поблизу приймальні антенни;
струм у приймальній антені, викликаний
полем
- навантажуючий опір, що підключається
до клем приймальної антени;
- відповідно, вхідний опір, діюча довжина
і ДН антени, визначені в режимі передачі.
З формули (10.18) визначимо
струм в ланцюзі антени при роботі її на
прийом
(10.19)
Звертаючись до еквівалентної схеми (рис. 10.2) і до формули (10.3), робимо висновок, що чисельник виразу (10.19) являє собою і.д.н. генератора в цій схемі
(10.20)
опір
-
внутрішній опір приймальної антени, а
опір Z
є вхідним опором приймача
Так як
визначалося в режимі передачі як вхідний
сопротивле-ня антени, то, отже, для однієї
і тієї ж антени вхідний српротшленіе в
режимі передачі і внутрішній опір в
режі-ме прийому однакові. У виразі
(10.20)
-
ДН в режимі передачі, а залежність е від
кутів є ДН в режимі прийому. Отже,
нормовані ДН даної антени в режимах
передачі прийому однакові.
Користуючись
тим, що вираз (10.20) справедливий для
будь-якої антенни, постійну N визначимо
для найпростішої антени - диполяГерца.
Нехай лінійно-поляризована електромагнітна
хвиля з амплітудою електричного вектора
Е падає під кутом 0 на диполь Герца, що
лежить в площині поляризації хвилі
(рис. 10.4). і.д.н, Наведена в диполі,
пропорційна довжині диполя
і проекції вектора Е на вісь диполя:
(10.22)
Для
диполя Герца в режимі передачі
=
.
Підставивши ці величини в формулу
(10.20) і порівнявши результат з формулою
(10.21), визначимо, що N =1. Тоді формула
(10.20) буде мати вигляд
Згадавши визначення діючої довжини для прийомної антени (10.8), з формули (10.22) робимо висновок, що чинна довжина антенни в режимі прийому дорівнює діючої довжині тієї ж антени в режимі передачі.
Величини
к. п. д., КНД, КУ для передавальної антени
однозначно визначаються через
тому вони однакові для режиму прийому
і передачі даної антени.
