6 . Західнонімецький подовження приголосних .

Кожен приголосний окрім " r" подовжується , якщо йому передує короткий голосний і потім сонорним “j”(i) або сонорних “w”, ”l”, ‘r’, “n”, “m”. Перед “j” процес подовження був найсильнішим , до " м " - найслабкіша . з'явилися довгі приголосні в результаті подвоєння приголосних. Якщо дзвінкі щілинні були подвоєні , вони стали озвучені вибухові : довгий “f” пізніше переростає в довгостроковій “b”, обозначаемий“bb”, “ʒ”- “cʒ”, “ð” – “dd”.

Суттю цього процесу можна вважати асиміляцію. Приголосний уподібнюється до попереднього звуку після отримання піднебінної мутацію (i - умляутом ) в корені.

Подовження можливо , було пов'язано із змінами у поділі слів на склади :Goth.: b|idjan> b|idjan>biddan. Приголосні не подовжується після довгого голосного OIcelsitja>OE sittan>OHG sizzen

Goth.: bidjan>OE biddan>OHG bitten

Goth.: saljan>OE sellan

But: Goth. domjan>OE deman(Тому що після довгого гласного)

7.The second consonant-shifting.

I ACT. PG p, t, k > OHG ff, zz, hh(у середині слова , або в кінці слова після голосних) > f, z, h

Например:p >ff, f: Gothslepan, PDE sleep, OHG slafan, ModGschlafen. f >zz, z: Goth. wato, PDE water, OHG wazzar, ModGWasser; k >hh, h: Gothbrikan, PDE break, OHG brehhan, ModGbrechen

II ACT. p, t, k > OHG pf, tz, kh(на початку слова , у середині після l, r, m, n) Пример p >pf: OS appul, PDE apple, OHG aphul, ModGApfel;

III ACT b, d, g > OHG p, t, k (Аламанский, Баварский)

Пример b > p: Goth. bairan, PDE bear, South G peran, ModGgebären;

d > t: Gothdags, OE dæg, PDE day, OHG tac, ModGTag;

g > k: Goth. gasts, PDE guest, South G kast, Mod G Gast.

Примітка : У всіх західноєвропейських германських мовах практично будь приголосний може бути подовженим до або після j , та перед іншими приголосними також. Таким чином , на додаток до простих приголосних ми також повинні рахуватися з подовженими pp, tt, kk . Це відмінність важливо , оскільки вони зміщуються по іншому.

8.Аблаут.Аблаут є незалежним (спонтанним)чергуванням голосних у корені слова ,успадкованим герм.мовою з ІЕ прамови.Аблаут є дуже давнім явищем.Причини виникнення і механізм походження ІЕ аблаута залиш.неясним.Спочатку аблаут був пов'язаний з фонет.процесами.Розрізн. кількісний та якісний аблаут.При кількісному аблауті чергуються голосні різної довготи ,однакового тембру,при якісному-голосні різного тембру.Охоплює як систему словозміни,так і систему словотвору,герм.аблаут є внутрішньою флексією з реляційним і дериваційним значенням.Якісне ч-ня е/о(везти-возити),е довга/о довгу.Кількісне-е/нуль,о/нуль,о/о довгу,е/е довгу.У формах сильних дієслів аблаут має 5 часів. PG lang.-Якысны:i/e>a,i>u.Якісно-кількісні:I,e>a,a>o(long).Кількісні:a>0,e>0,e>e(long),a>o(long).

I class: reisan “вставати” – rais – risum – risans

II class: kiusan “вибирати” – kaus – kusum – kusans

III class: bindan “зв”язувати”– band – bundum – bundans

IV class: stilan “красти” - stal – stēlum – stulans

V class: giban “давати” – gaf – gēbum – gibans

I: i: - ia – i – i

II: iu – au –u – u

III: i – a – u – u

IV: i – a – ē – u

V: i - a – ē – i.