Стан земельного фонду

Заданими "Державного земельного кадастру" загальна площа земель України складає 60354,8 тис. га (0,4% площі суші Землі). Сільськогосподарські землі займають 69,3%, ліси - 17,3%, забудовані землі - 4,1%, болота - 1,6% та інші. Особливо цінні землі складають 12075,9 га (20% загальної площі).

Структура земель за їхнім цільовим призначенням свідчить про високе фонове (один з найбільших у світі) антропогенне навантаження на довкілля. Найбільше впливають на стан довкілля сільськогосподарські

угіддя, які займають 69,3% загальної площі, землі під промисловою забудовою - 0,4%, землі природного, оздоровчого, рекреаційного та культурного призначення - 4,3%. Змінилося екологічно допустиме співвідношення між площами ріллі, природних угідь, лісових і водних ресурсів. Це негативно вплинуло на стійкість агроландшафту, посилилися ерозійні процеси. Частка еродованих земель становить 57,4% території із них 32,0% зазнають впливу вітрової ерозії, 22% - водної ерозії, а 3,4% - сумісної дії водної та вітрової ерозії. Вміст гумусу зменшився з 3,5 до 3,2%. Значної екологічної шкоди земельні та інші ресурси зазнають внаслідок забруднення викидами промисловості, відходами, а також недосконалого використання засобів хімізації в аграрному секторі.

Найбільш інтенсивними забруднювачами сільгоспугідь були хлорорганічні пестициди, а найвищий рівень забруднення грунтів спостерігався в Костянтинівці, Маріуполі та в Алчевську. У житловому фонді міст та селищ міського типу України щорічно нагромаджується близько 40 млн. м3 сміття, яке знешкоджується на 656 міських сміттєзвалищах та на 4 сміттєспалювальних заводах, стан яких, на жаль, не відповідає сучасним вимогам.

Великої гостроти набрала проблема радіоактивних відходів. На атомних електростанціях накопичено тисячі тонн відпрацьованого ядерного палива, десятки тисяч кубометрів твердих і десятки мільйонів літрів рідких радіоактивних відходів. У промисловості, сільському господарстві, медицині та в наукових закладах накопичено більше ста тисяч закритих радіоактивних джерел. Понад 70 млн. м3 радіоактивних відходів зосереджено у відвалах та хвосто-сховищах уранової, гірничодобувної та переробної промисловості.

Загальна площа сільськогосподарських угідь забруднених радіонуклідами після Чорнобильської аварії і складає 6,7 млн. га. Складна ситуація залишається на території Полісся, де спостерігаються масштабні показники забрудненості рослинної продукції (сіно - 2916 бк/кг, зелена маса - 2620 бк/кг, картоплі - до 144 бк/кг).

Незадовільно здійснюються відновлення відпрацьованих промисловістю земель. При цьому якість рекультивації низька, мало земель повертається у сільськогосподарське виробництво, а їхня родючість майже на половину нижча від природної.

Використання та охорона надр

Україна володіє потужною мінерально-сировинною базою. В її надрах схоронено близько 20000 родовищ та рудопроявів корисних копалин. Це 7807 родовищ які налічують 96 видів мінеральної сировини. Сьогодні нема чіткого механізму управління та державного контролю у використанні та охороні надр. Розробка корисних копалин здійснюється без належного комплексного освоєння. У надрах залишається і губиться розвіданих запасів нафти - 70%, солей - 50%, вугілля - 40%, металів - 25%. З землі щорічно вилучається 2,3 млрд. тонн сировини, а використовується лише третина. Решта йде до відвалів, шлаконакопичувачів, на підсипку. Обсяг накопичених відвальних порід, відходів енергетики та промисловості перевищує 20 млрд. тонн, ними зайнято 130 тис. га сільгоспугідь.

В результаті техногенного впливу відбуваються значні зміни геологічного середовища. Активізуються екзогенні геологічні процеси - підтоплення та водонасичення. Вони активізують зсуви, збільшення площ просідання лісових грунтів, а також активізують карстові процеси.