1. Метод студентських проектів як педагогічна технологія

З часом метод проектів пройшов стадію еволюційних змін. Народившись з ідеї вільного виховання, сьогодні він стає інтегрованим компонентом досить розробленої та структурованої системи освіти. Але сутність методу проектів майже не змінилася. Аналіз літератури з теми дозволяє зробити певні висновки щодо методу проектів з точки зору понять: ,, проект”, ,, метод”.

Термін ,,проект” часто й широко застосовується в різних сферах людської діяльності. Існують різні сучасні тлумачення, за якими проект – це:

- задум певного нового об’єкту, матеріалізований у кресленнях, схемах, іншій документації;

- проблемні задачі високого ступеня складності, розраховані на довготривалість вирішення в процесі діяльності;

- форма перебудови цілеспрямованої діяльності;

- досить тривала й послідовна діяльність, яка виконується людиною для досягнення реальної мети та вирішення життєвої проблеми;

- дія, яка виконується в природних умовах і містить вирішення порівняно складного завдання;

- завершена й завершальна форма творчо організованої самостійної роботи людини;

- феномен мудрості, тлумачення всього сущого, розгляд істини в її відриві від добра й краси тощо.

Метод визначається як сукупність операцій оволодіння певною сферою практичного чи теоретичного знання, тією чи іншою діяльністю; це шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання. Є. Полат писав, що якщо ми говоримо про метод проектів, то маєто на увазі саме спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технологію), яка має завершитися досить реальним, практичним результатом. За визначенням С. Сисоєвої, метод проектів є однією з педагогічних технологій, яка відображає реалізацію особистісно орієнтованого підходу в освіті (саме педагогічною технологією, хоча у назві технології використовується слово “метод”) і сприяє формуванню уміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини постіндустріального суспільства. Якщо доповнити визначення

5

думками науковців і педагогів-практиків, то утвориться така номенклатура сутнісних ознак методу проектів:

- самостійна діяльність учнів, студентів (індивідуальна, парна або групова), яку вони виконують упродовж визначеного відрізка часу;

- розв’язання проблеми, яка передбачає використання різноманітних методів, засобів навчання, інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, творчості;

- ,,відчутність” результатів виконання проекту (якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження);

- використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів;

- не пасивне, а активне сприйняття ,,навчання через дію”;

- зміщення акцентів у діяльності з формального запам’ятовування на активне мислення;

- планування доцільної (цілеспрямованої) діяльності у зв’язку з вирішенням якого-небудь навчального шкільного завдання в реальних життєвих обставинах;

- проблематичний акт, приведений у виконання до кінця в його природній установці;

- творча діяльність, проблемна за формою представлення матеріалу, практична за формою його застосування, інтелектуально насичена за змістом, яка відбувається умовах постійного конкурсу думок;

- орієнтування студента, курсанта на актуалізацію наявних знань і набуття нових для активного включення в проектувальну діяльність у соціокультурному середовищі;

- розвиток пізнавальних, творчих навичок і вмінь, що потребують самостійного конструювання знань та орієнтації в інформаційному просторі;

- практика особистісно орієнтованого навчання, що враховує в процесі навчання конкретного студента, курсантайого вільний вибір та особисті інтереси;

- не інтеграція фактичних знань, а застосування знань і набуття нових, часом шляхом самоосвіти;

- не тільки набуття студентами, курсантами нових знань, а й освоєння способів діяльності;

- обов’язкова презентація отриманих результатів.