2.1 Дослідження pH дощової води
В ході роботи були досліджені 6 зразків води. Збір трьох з них проводився в районі будинку № 3 по вулиці Тімірязєва (район машбуду) наступним чином: на відстані від землі приблизно 1 метр встановлювалася ємність, над якої нічого не було (дерева, дахи будинків і т. д.). Інші три зразки збирались за адресою провулок Петровського будинок 4 (центр міста) таким же чином.Потім зібрану воду переливали в чистий посуд, зазначаючи дату збору. рН середовища визначалось за допомогою рН-метра “рН-150”. Результати вимірювань зазначені в табл. 1.2.1 та
рис. 1.2.1
Табл.1.2.1
Результати вимірювання рН дощової води
Адреса відбору |
15. 10.14 |
07.11.14 |
10.12.14 |
в. Тімірязєва |
6,3 |
6,4 |
6,4 |
Пров.Петровського |
6,4 |
6,4 |
6,5 |
|
|
|
|
Рис 1.2.1
Зі значень рН видно, що дані зразки дощової води мають слабокисле, близьке до нейтрального середовища. Очевидно, це пов”язано з тим, що в нашому місті немає нафтопереробних та металургійних заводів, і оксидів сульфуру та нітрогену, які збільшують кислотність опадів, немає.
2.2 Дослідження pH снігової води
В ході роботи були також досліджені 6 зразків снігової води. Збір зразків снігу проводився за тими ж адресами і тими ж способами, як і у першому досліді. Однією відмінністю було те, що після збору сніг в приміщенні будинку розтавав, потім отриману воду переливали в чистий посуд із зазначенням дати збору.
рН середовища визначалось за допомогою рН-метра “рН-150”. Результати вимірювань зазначені в табл. 1.2.2 та рис. 1.2.2
Табл.1.2.2
Результати вимірювань рН снігової води
Адреса відбору |
17.11.14 |
27.11.14 |
08.12.14 |
в. Тімірязєва |
6,3 |
6,4 |
6,4 |
Пров.Петровського |
6,3 |
6,5 |
6,5 |
Рис 1.2.2
З графіка видно, що значення рН снігової води майже однакові в різних районах міста. Середовище - слабокисле.
Висновки до другого розділу
В ході роботи були досліджені 6 зразків дощової та 6 зразків снігової води. Збір трьох з них проводився в районі будинку № 3 по вулиці Тімірязєва (район машбуду). Інші три зразки збирались за адресою провулок Петровського будинок 4 (центр міста). рН середовища визначалось за допомогою рН-метра “рН-150”.
За результатами дослідень було з’ясовано, що дані зразки води мають слабокисле, близьке до нейтрального середовище. Це пов”язано з тим, що в м.Сміла немає нафтопереробних та металургійних виробництв, які призводять до викидів сульфур та нітроген діоксидів в атмосферу, які збільшують кислотність опадів.
ВИСНОВКИ
Кислотний дощ — всі види метеорологічних опадів: дощ, сніг, град, туман, дощ зі снігом — кислотність яких вища від нормальної.
Мірою кислотності є значення рН (водневий показник). Дощова вода в чистому повітрі має рН = 5,6. Чим нижче значення рН, тим вища кислотність.
Нітроген діоксид та сульфур діоксид є двома основними джерелами кислотних дощів. Цей газ утворюється в результаті різних промислових процесів таких як переробка нафти і процесів на металургійних заводах. Оксиди, що потрапили в атмосферу, проходять ряд хімічних перетворень, що ведуть до утворення сульфітної та сульфатної, нітратної та нітритної кислот. Аерозолі цих кислот приводять до конденсації водяної пари атмосфери і стають причиною кислотних опадів (дощі, тумани, сніг).
Кислотні опади завдають шкоди будівлям, пам'ятникам і металевим конструкціям, викликають дигресію і загибель лісів, знижують урожай багатьох сільськогосподарських культур, погіршують родючість ґрунтів, що мають кислу реакцію, також стан водних екосистем. Наслідки кислотних дощів вчені до цього часу ще не встановили до кінця.
В ході роботи були досліджені 6 зразків дощової та 6 зразків снігової води. Збір трьох з них проводився в районі будинку № 3 по вулиці Тімірязєва (район машбуду). Інші три зразки збирались за адресою провулок Петровського будинок 4 (центр міста). рН середовища визначалось за допомогою рН-метра “рН-150”.
За результатами дослідень було з”ясовано, що дані зразки води мають слабокисле, близьке до нейтрального середовище. Це пов”язано з тим, що в м.Сміла немає нафтопереробних та металургійних виробництв, які призводять до викидів сульфур та нітроген діоксидів в атмосферу, які збільшують кислотність опадів.
Список використаних джерел
1. Беттен Л., Погода в нашей жизни. М.:Издательство «Мир», 1985.
2. Дрожак Й. Земля, люди, катастрофи. К.:Вища школа, 1990.
3. Заиков Г. Е. Кислотные дожди и окружающая среда. М.:Химия, 1991.
4. Кислотні дощі. – [Електронний ресурс]. – режим лоступу: http://uk.wikipedia.org/wiki
5. Хорват Л., Кислотні дощі. М.: Стройиздат, 1990.