- •1. Електричні характеристики біологічних тканин. Закон Ома в диференційній формі. Провідність біологічних тканин. Ємність властивості. Еквівалентнаелектрична схема.
- •2.Біофізичні основи електрографії. Поняття про еквівалентний електричний генератор. Концепція Ейнтховена про генез екг (інтегральний електричний вектор серця, дипольний потенціал, система відведень)
- •3. Серце як струмовий електричний диполь (струмовий диполь та його характеристики, дипольний потенціал серця)
- •4.Ланцюг змінного струму, що містить ємнісний, активний та індуктивний опір. Поняття про векторну діаграму. Імпеданс
- •5. Імпеданс біологічних тканин. Дисперсія імпедансу. Фізичні основи реографії.
- •6. Магнітне поле та його характеристики. Закон Біо-Савара-Лапласа. Магнітні властивості речовин. Фізичні основи магнітобіології
- •7.Теорія електромагнітних хвиль Максвелла( струм зміщення, рівняння Максвелла, швидкість розповсюдження електромагнітниххвиль)
- •8. Фізичні процеси в біооб'єктах під дією електричних магнітних полів та електромагнітного поля
- •9. Фізичні основи терапевтичних методів (гальванізація, франклінізація, діатермія, індуктотермія, дарсонвалізація...). Теплова та специфічна дія.
- •10. Геометрична оптика. Оптична мікроскопія
- •11. Поляризація. Подвійне пере заломлення. Закон Маллюса
- •12. Оптично-актвні речовини. Кут обертання…
- •13.Поглинання світла. Закон Бугера. Поглинання світла розчинами. Закон Бугера-Ламбрта-Бера. Концентраційна колориметрія
- •14. Розсіяння світла в дисперсних середовищах. Молекулярне розсіяння світла. Закон Релея. Нефелометрія
- •16.Рівняння Шредінгера
- •17.Спектр поглинання
- •18.Теплове випромінювання
- •19. Закон випромінювання абсолютно чорного тіла.
- •20 Фотоефект та його застосування. Внутрішні та зовнішній фотоефекти. Фотоелектричні прилади в медицині.
- •21.Люмінесценція: види, основні закономірності, властивості. Закон Стокса. Застосування люмінесценсії в медицині.
- •22. Індуковане випромінювання. Рівноважна та інверсна заселеність енергетичних рівнів. Лазери,принцип дії та застосування в медицині.
- •Властивосі лазерного випромінювання:
- •23.Резонансні методи квантової механіки,їх застосування в медицині. Електронний парамагнітний та ядерний магнітний резонанси
- •24.Рентгенівське випромінювання, спектр та характеристики, застосування в медицині. Взаємодія рентгенівського випромінювання з речовиною. Закон послаблення р.В.
- •25. Радіоактивність. Види радіоактивності. Основний закон радіоактивного розпаду. Період напіврозпаду. Активність, одиниці активності.
- •27. Дозиметрія іонізуючого випромінювання. Експозиційна та поглинена дози. Біологічна дія випромінювання, біологічна еквівалентна дози. Потужність дози. Одиниці доз та потужностей доз.
10. Геометрична оптика. Оптична мікроскопія
Геометри́чнао́птика — розділ оптики, в якомувивчаютьсязаконипоширеннясвітла в прозорих середовищах на основі уявлень про світлові променя як про лінії, вздовж яких поширюється світлова енергія. Предмети, які впливають на розповсюдження променів — це прозорі й непрозорі поверхні, дзеркала й лінзи. Геометри́чнао́птика - граничний випадок хвильової оптики за умови дуже малої довжини хвилі.
В основі г.о лежать такі основні закони:
Закон прямолінійного поширення світла
Закони відбивання світла
Закони заломлення світла
Система сферичних поверхонь називається центрованої, якщо центри всіх поверхонь лежать на одній прямій , яка називається головною оптичною віссю системи.
Промені що поширюються поблизу головної оптичної осі, називаються параксіальними.
ММ,РР- крайні сферичні поверхні, О – головна вісьn1,n2- показники заломлення.
Головні точки і фокуси називаються кардинальними точками ЦОС, а площини, що проходять через них и перпендикулярні О – кардинальними площинами. Відстань від головних точок до фокусів – фокусна відстань.
Мікроскоп являє собою ЦОС, що складається в найпростішому випадку з двох лінз: об’єктива і окуляра.
Збільшення
мікроскопа:
L-довж
тубуса D-відст
найкращого зору
Роздільна здатність – властивість СК давати окремо зображення 2 розміщених поряд всітлих точок предмета. Межа розрізнення Z – найменша відст між двома світлими точками предмета, які сприймаються в МК окремо.
Для
сухого МК:
для імерсыйнго:
Корисне збільшення: Гкор=Z`/Zmin , Z`-межа розрізнення ока
11. Поляризація. Подвійне пере заломлення. Закон Маллюса
Випромінювання, в якому коливання вектора Е відбуваються лише в одному напрямку, називається поляризованим (наприклад, випро-мінювання електрона в поодинокому акті). Площина, в якій розташовані вектор Е та вектор r, що визначає напрямок поширення випромінювання (тобто світловий промінь), називається площиною поляризації.
Світло, в якому коливання вектора Е одного напрямку переважає коливання інших напрямків, називається частково поляризованим. Поляризоване світло можна одержати з природного за допомогою приладів, що називаються поляризаторами.
Світло
називається плоскополяризованим або
лінійно-поляризованим, якщо в ньому
відбуваються коливання
тільки в одному напрямі, перпен-дикулярному
до напряму поширення хвилі. На межі
розділення двох середовищ, наприклад,
діелектрика і повітря, частина світлових
променів відбивається, а частина
заломлюється. Виявилося, що відбитий
промінь і заломлений є частково
плоскополяри-зованими. Причому, у
відбитому промені коливан-ня (вектора
Е)
відбуваються переважно перпен-дикулярно
до площини падіння, а в заломленому –
в площині падіння. При певному куті
падінняпроменя природного світла на
границю розділення середовищ, відбитий
промінь виявляється повністю
поляризованим.Якщо кут падіння світового
променя на межу розділення середовищ
рівний поляризаційному куту αБ
(куту
Брюстера), то відбитий промінь буде
повністю лінійно поляризований, а
заломлений тільки частково поляризований
Поляризація світла при його відбиванні під кутом Брюстера
tg αБ= nдеαБ – кут Брюстера;n – показник заломлення середовища.
При проходженнісвітлакрізькристалисвітовийпроміньроз'єднується на два промені, якіполяризовані увзаємноперпендикулярнихплощинах (рис.6). Цеявище одержало назвуподвійногопроменезаломлення. Для одного з цихдвохпроме-нів не виконуютьсязаконизаломленнясвітла (вінвидхиляєтьсявіднапрямкупадаючогопроменянавіть при перпендикулярному падінні на передню грань кристалла) і тому вінназиваєтьсянезвичайниме. Другийпромінь, якийзадовольняє законам заломлення, зветьсязвичайнимо. Подвійнепроменезаломленняпояснюютьрізнимишвидкостямипоширеннязвичайних (ν0) та незвичайних (νе) променіваборізнимипоказникамизаломленняn0 іne.
Призма Ніколя — оптичнийелемент, призначений для поляризаціїсвітла, поляризатор. Призма складається з паралелепіпеда, вирізаногоізісландського шпату, розрізаногопід кутом 68° і склеєногопрозороюрідиноюканадським бальзамом.
Неполяризованийпроміньсвітла входить в кристал і роздвоюєтьсязавдякиявищуподвійногопроменезаломлення. Звичайнийпроміньзазнаєповноговнутрішньоговідбиття, а незвичайнийпромінь проходить далі. Внаслідокутворюєтьсяполяризований пучок світла. Призма Ніколяполяризуєсвітло, кутова апертура якого не перевищує 30°.
Якщо плоскополяризоване світло, що виходить з кювети з оптично активною речовиною, попадає на аналізатор, то останній пропускає через себе лише частину його. Залежність між пропущеною через аналізатор інтенсивністю І світла і падаючою на нього інтенсивністю І0 запишеться так:
І = І0cos2αα– кут між головними площинами поляризатора і аналізатора.
