Контрольний тест

 

1. Укажіть назву найвищої точки Африки:

А влк. Камерун

Б г. Тубкаль

В влк. Кіліманджаро

Г г. Кенія

 

2. Над більшою частиною Африки переважає:

А пасатна циркуляція

Б східний перенос повітряних мас

В західний перенос повітряних мас

Г мусонна циркуляція

 

3. Найбільша площа на материку припадає на такі кліматичні пояси, як:

А субекваторіальний і субтропічний

Б тропічний і екваторіальний

В екваторіальний і субекваторіальний

Г субекваторіальний і тропічний

 

4. Найвідоміший в Африці водоспад Вікторія (120 м) розташований на річці:

А Конго

Б Оранжева

В Замбезі

Г Ніл

 

5. Установіть відповідність між дослідниками Африки та результатами їх подорожей:

А Генрі Стенлі 1 вивчав давні центри походження культурних рослин

Б Давід Лівінгстон 2 досліджував Північно-Східну Африку, робив картографічні зйомки

В Єгор Ковалевський 3 відкрив морський шлях навколо Африки до Індії

Г Микола Вавілов 4 обстежував внутрішні райони Центральної Африки

5 першим із європейців перетнув пустелю Калахарі, відкрив вдсп. Вікторія

 

6. Установіть відповідність між країнами Африки та їх столицями:

А Ефіопія 1 Преторія

Б Марокко 2 Аддис-Абеба

В Лівія 3 Рабат

Г Південна Африка 4 Каїр

5 Тріполі

 

7. Встановіть послідовність назв річок у порядку зменшення іх довжини:

А Замбезі

Б Нігер

В Конго

Г Ніл

 

8. Виберіть із переліку чинники, що вплинули на утворення в північній частині материка найбільшої пустелі світу Сахари:

А наявність холодної Канарської течії

Б розташування в тропічному кліматичному поясі

В вплив сухих північно-східних пасатів з Аравійського півострова

Г розташування в екваторіальному кліматичному поясі

Д наявність теплої Гвінейської течії

Е наявність високої гірської системи, яка повністю перешкоджає проходженню вологих повітряних мас з океану

Тема 8. АВСТРАЛІЯ. АНТАРКТИДА

 

Австралія

 

 

Загальна характеристика

Площа: 7,7 млн. км² (VI місце у світі).

Населення: 20,1 млн. осіб (V місце у світі).

Довжина берегової лінії: 15,7 тис. км (VI місце у світі). Середня висота над рівнем моря: 300 м (VI місце у світі). Найвища точка над рівнем моря: г. Косцюшко (2228 м). Найнижча точка над рівнем моря: западина озера Ейр (-12 м).

 

Головні риси географічного положення та берегової лінії Австралії:

• найменший за площею материк Землі, цілком лежить у Південній півкулі;

• майже посередині материк перетинає Південний тропік, тому більша частина материка розташована в тропічних широтах;

• крайні точки: північна — мис Йорк — 10°41' пд. ш. і 142°32' сх. д., південна — мис Південно-Східний — 39°11' пд. ш. і 146°25' сх. д., західна — мис Стіп-Пойнт — 26°09' пд. ш. і 133°05' сх.д., східна — мис Байрон — 28°38' пд. ш. і 153°39' сх. д.;

• із заходу омивається Індійським океаном, зі сходу — Тихим. Береги розчленовані слабо;

• моря: Коралове та Тасманове. Затоки: Велика Австралійська, Карпентарія. Протоки: Бассова, Торресова. Півострови: Кейп-Йорк, Арнемленд. Острови: Нова Гвінея, Тасманія, Нова Зеландія.

• Австралія тільки на півночі через численні острови має умовний зв’язок з Південно-Східною Азією.

Дослідження та освоєння

Час досліджень	Дослідники	Результати досліджень
1606 р.	Іспанський мореплавець ЛуїсТоррес	Проплив вузькою протокою вздовж південногоберега Нової Гвінеї. Довів, що Нова Гвінея — це острів, а на південь від нього пролягає невідома земля
	Голландський мореплавець Вільям Янсзон	Висадився на західному узбережжі півострова Кейп-Йорк. Став першим європейцем, який дістався австралійських земель. Назвав відкриті землі Новою Голландією
1644 р.	Голландський мореплавецьАбель Тасман	Дістався південних берегів Австралії, відкрив острів на південь від Австралії. Остаточно встановив, що Австралія — самостійний материк
1770 р.	Англійський мореплавець Джеймс Кук	Дослідив східне узбережжя Австралії та оголосив відкриті землі володіннями Великої Британії, відкрив Великий Бар’єрний риф
1788 р.	Англійські мореплавці	Заснували перше англійське поселення як колонію каторжників
1797—1798 рр.	Англійські дослідники Метью Фліндерс і Джордж Басс	Обійшли навколо Австралії, відкрили протоку Басса. Запропонували сучасну назву

Геологічна будова, рельєф, корисні копалини

В основі Австралії, за винятком її східної частини, лежить давня Австралійська платформа, що є частиною Індо-Австралійської літосферної плити. На сході до давньої платформи приєдналася область герцинської складчастості. В Австралії немає активних сейсмічних зон і діючих вулканів, у зв’язку з чим її називають найспокійнішим у геологічному відношенні материком. Тектонічні рухи сформували три основні форми його рельєфу: Західно-Австралійське плоскогір’я, Центральну низовину і Великий Вододільний хребет. На заході простирається велике Західно-Австралійське плоскогір’я. На сході й південному сході плоскогір’я переходить у Центральну низовину, укриту потужною товщею осадових порід: глинами, пісками. Висота її не перевищує 100 м, а в районі озера Ейр вона опускається нижче від рівня океану (-10—12 м).

Уздовж усієї східної окраїни материка на 2330 км простягаються невисокі, сильно зруйновані Східно-Австралійські гори, які в Австралії називають Великий Вододільний хребет. Середня висота гір становить 800—1000 м. На крайньому південному сході гори досягають своєї найбільшої висоти і називаються Австралійськими Альпами. Серед них і найвища точка Австралії — гора Косцюшко (2228 м).

Великий Бар’єрний риф, який простягнувся вздовж східної окраїни Австралії, є найбільшим та найунікальнішим кораловим утворенням у світі. Ширина рифу — від 2 км на півночі до 150 км на півдні. Від берега материка риф відділений лагуною завширшки 50—100 км.

Австралія багата на різноманітні корисні копалини, особливо на руди чорних і кольорових металів. Кристалічні породи фундаменту платформи містять поклади залізних, мідних, свинцево-цинкових, уранових руд, олова, платини, золота. З осадовими породами чохла платформи пов’язані родовища фосфоритів, кухонної солі, кам’яного та бурого вугілля, нафти, природного газу.

Клімат

Кліматичні умови Австралії визначаються розташуванням материка по обидва боки тропіка.

Австралія є не тільки спекотливим, але й сухим материком. У цілому над континентом випадає в п’ять разів менше опадів, ніж в Африці. Над значними територіями переважає низхідний рух повітря, що перешкоджає утворенню хмар. У тропічних широтах формуються сухі й жаркі повітряні маси, які головним чином і визначають кліматичні особливості великих площ суходолу.

Розташування Великого Вододільного хребта вздовж узбережжя у вигляді паралельних хребтів створює перешкоду для південно-східних пасатів із Тихого океану. Волога, яку вони несуть, осідає на східних і південно-східних схилах гір.

Холодна течія вздовж західних берегів материка підсилює сухість тропічних широт узбережжя. Наслідком жаркого і сухого клімату є невелика кількість рослинності або її відсутність у багатьох районах. Це підсилює підвищення температури повітря вдень і не перешкоджає швидкому охолодженню поверхні вночі. В Австралії виділяють субекваторіальний, тропічний, субтропічний і помірний кліматичні пояси.

Внутрішні води

Спекотливий клімат, незначне й нерівномірне випадання опадів на великій частині материка призводить до того, що майже 60 % території Австралії позбавлені стоку в океан і мають лише рідку мережу тимчасових водостоків — криків, які наповнюються водою тільки під час короткочасних злив.

Річок на материку мало. Значна їх частина належить до басейну Індійського океану. До басейну Тихого океану належать річки, які стікають зі східних схилів Великого Вододільного хребта. Більшість річок має дощове живлення, а в Австралійських Альпах — змішане.

Найбільша річка Австралії — Муррей (2570 км) — починається в Австралійських Альпах у районі гори Косцюшко. У горах зароджуються і її найбільші притоки — Дарлінг, Гоулберн та деякі інші. Ці річки є найповноводнішими на початку літа, коли в горах тане сніг. У суху пору року вони дуже міліють, а деякі з приток «розпадаються» на окремі водойми. Навіть Дарлінг, найдовша річка Австралії (2740 км), під час літніх посух, гублячись серед пісків, не завжди досягає Муррея.

Більшість озер Австралії, як і річки, живляться дощовими водами. Вони не мають ні постійного рівня, ні стоку. Найбільшим озером Австралії є озеро Ейр, площа якого змінюється залежно від кількості опадів.

Характерною рисою Австралії є наявність великих артезіанських басейнів підземних вод.

Своєрідність органічного світу

Австралійський континент тривалий час перебував в умовах ізоляції від інших частин земної кулі. Тому тут сформувався неповторний і своєрідний органічний світ. Багато видів тварин і рослин Австралії є ендеміками і реліктами.

Серед ендеміків є багато видів евкаліптів і акацій, найтиповіших для Австралії сімейств рослин. Найбільш характерною рослиною Австралії є евкаліпт (близько 600 видів). Евкаліптові ліси світлі та майже не утворюють тіні. Листя евкаліптів містить цілющі ефірні олії, а деревина дуже міцна.

Оскільки клімат значної частини території Австралії відрізняється сухістю, у її флорі переважають посухостійкі рослини: особливі злаки, евкаліпти, зонтичні акації, пляшкове дерево тощо. Їхнє листя обернене до сонця ребром, що сприяє зменшенню випаровування води.

Серед величезної кількості тварин Австралії 9/10 видів є ендемічними. Хоча видова різноманітність тваринного світу Австралії незначна, на жодному материку немає такого розмаїття сумчастих тварин — кенгуру, коала, вомбат, тасманійський диявол, сумчаста білка, сумчастий кріт, сумчаста миша та ін. Тільки в Австралії водяться єхидна та качкодзьоб — тварини, які відкладають яйця, як птахи, а вигодовують своїх дитинчат молоком, як ссавці.

В Австралії багато птахів (папуги, лірохвіст, страус ему), ящірок, змій.

Природні зони

У розміщенні природних зон Австралії чітко простежується широтна зональність. Висотна поясність виражена тільки в Австралійських Альпах на південному сході материка.

Усю центральну й західну частини Австралії займає зона тропічних пустель і напівпустель з бідною рослинністю на червонясто-бурих, часто засолених ґрунтах, місцями на сіроземах. Вкриті заростями твердолистих, колючих, вічнозелених чагарників. Такі непрохідні зарості — скреб — в основному складаються з чагарникових евкаліптів та акацій. Із тварин у пустелях і напівпустелях живуть великі червоні кенгуру, валлабі, собаки дінго, єхидни, страуси ему, трав’яні папуги, багато змій, ящірок.

На півострові Кейп-Йорк і східному узбережжі материка розкинулася зона вологих і перемінно-вологих тропічних лісів. В умовах теплого й вологого клімату на червоних фералітних ґрунтах ростуть різні види пальми, фікусів, лаврів, деревоподібних папоротей.

Великі простори на півночі, сході та південному заході материка займають савани й рідколісся. Для цієї зони характерними є чагарникові евкаліпти, акації, казуарини з безлистковими ниткоподібними гілками на червоно-бурих і червоно-коричневих ґрунтах. Живуть кенгуру, валлабі, вомбати, борсуки, сумчасті мурахоїди, страуси ему. Незначну територію на півдні субтропічного поясу займають вічнозелені твердолисті ліси й чагарники на жовтоземах і червоноземах. Ліси в основному складаються з евкаліптів з домішками акації.

Для острова Тасманія з його морським помірним кліматом характерними є вічнозелені ліси з евкаліптів, вічнозеленого (антарктичного) бука, сосни, деревоподібних папоротей. Тасманійський ліс уражає великою кількістю квіткових рослин. Тільки орхідей тут нараховується 80 видів. Крім ендемічного сумчастого диявола, на південному узбережжі живе представник антарктичного світу — пінгвін.

Населення та політична карта

Сучасне населення Австралії складається з кількох етнічних груп, які істотно відрізняються одна від одної: нащадків переселенців із Великобританії та Ірландії, переселенців з інших країн Європи й Азії і корінних жителів.

Корінні жителі Австралії — аборигени — належать до австралоїдної раси. Австралоїди мають коричневий колір шкіри, темне, злегка кучеряве волосся, темні очі. До початку колонізації материка в Австралії проживало близько 0,5 млн. аборигенів. Зараз корінні жителі складають близько 1,5 % населення Австралії.

Нащадки переселенців із Великобританії та Ірландії — англо-австралійці — становлять 80 % жителів материка. Відкриття в XIX ст. золота і розвиток вівчарства привабили до Австралії вихідців з інших країн Європи та Азії — німців, італійців, греків, голландців, китайців. Є в Австралії й українці. Їхня кількість становить близько 32,2 тис. осіб. Більшість із них живуть у великих містах — Сіднеї, Мельбурні, Аделаїді.

Загалом в Австралії живуть близько 20 млн. осіб. Густота населення дуже низька, розміщене воно дуже нерівномірно.

На австралійському континенті є лише одна країна — Австралійський Союз. Це одна з найбільших за площею держав світу. Від кінця ХVІИ ст. Австралія була колонією Великої Британії, але за порівняно короткий проміжок часу перетворилася на високорозвинену країну.

Близько 90 % австралійців живе в містах, найбільшими з яких є Сідней і Мельбурн. Столицею країни є невеличке місто Канберра (353 тис. жителів).