24. Демонстрація відеофільмів як один з наочних методів ознайомлення з природою.

При ознакомлении детей с природой в д/саду используют диапозитивы, диафильмы, кинофильмы, телефильмы. С их помощью воспитателей формируют у детей представления о динамике явлений природы – росте и развитии растений и животных, о труде взрослых, показывая явления которые протекают в природе длительное время. Кинофильмы вызывают у детей особое эмоциональное отношение, интерес, а это способствует более успешному освоению знаний. Диафильмы и диапозитивы по статичности изображения приближаются картинам. Они дают возможность показать явления крупным планом, а серии кадров позволяют показать изменение в развитии явлений. Используются они во всех возрастных группах для формирования представлений, а также для конкретизации, расширения и обобщения знаний. Перед просмотром необходимо подготовить детей. Для этого проводят беседы, экскурсии, чтение книг, связанных с содержанием фильма. Непосредственно перед просмотром проводят установочную беседу с детьми, дают задания, на что обратить внимание при просмотре фильма. После первого просмотра проводят беседу, направленную на выделении наиболее важных по содержанию моментов. После второго просмотра необходимо проконтролировать, как дети усвоили содержание фильма. С этой целью проводят проверочные беседы, рисование на тему просмотренного фильма. Мл.гр – используют диапозитивы и диафильмы. Просмотр в медленном темпе, возвращаясь к более важным кадрам. Беседа после просмотра не проводится. Просмотр сопровождается словом воспитателя. Ср.гр – короткие озвученные фильмы; кинофильмы, сопровождающиеся словом воспитателя.Ст.гр – используют все виды фильма, но основное место занимает озвученный фильм.

25. методика проведення дидактичних ігор з ознайомлення з природою в різних вікових групах Дидактичні ігри під час ознайомлення дошкільників з приро­дою виконують три функції: 1) закріплення знань про природу; 2) діагностика наявних у дітей знань про природу; 3) формування знань про природу. В ознайомленні з природою використовуються такі види дидак­тичних ігор: 1) з природними матеріалами; 2) з картинками (у т. ч. настільно-друковані); 3) з іграшками 4) словесні. У дидактичних іграх з природними матеріалами діти оперують з реальними природними об'єктами (овочами, фруктами, листками, квітками тощо), внаслідок чого у дітей формуються ре­алістичні уявлення про об'єкти природи. Наприклад, у грі «Відга­дай, з якого дерева цей листок» вихователь показує листок і про­сить підбігти до того дерева, яке має такі самі листки. У грі «У ко­го дітки з цієї гілки» вихователь, показуючи дітям плід з якогось дерева, що росте на ділянці, говорить: «У руках у мене дітка. З якої вона гілки? Раз, два, три, цю гілочку знайди». Діти підбі­гають до відповідного дерева. В грі «Вершки і корінці» вихователь роздає дітям бадилля городини. На столі у неї лежать корінці. По­казуючи дітям моркву, вихователь питає: «Корінець, корінець, де твій вершок?» Дитина, у якої знаходиться надземна частина цієї рослини, піднімається, показує її всім дітям і в нагороду одержує корінець.У наведених прикладах дидактичних ігор з природними мате­ріалами ставиться мета навчити дітей за листком пізнавати дере­ва, закріплювати їх назви; закріплювати знання про листки і пло­ди дерев, кущів; навчити розрізняти городні рослини.У дидактичних іграх зкартинками навчальні завдання вирішуються за допомогою картинок. В роботі з дошкільниками широко використовуються настільно-друковані ігри «Свійські тварини», «Квіти», «Зоологічне лото» то­що. Переважну більшість з них побудовано на принципі лото. Ді­тям роздають великі картки, у ведучого — маленькі. Хто швидше закриє великі картки, той виграє. Перед дітьми ставиться завдан­ня назвати тварину чи рослину, співвіднести її із своєю карткою. Дидактичні ігри зіграшками найчастіше використовуються в молодших групах для закріплення назв тварин, їхніх характер­них ознак, голосів. Наприклад, у грі «Чарівна торбинка» вихова­тель вносить у групу гарну, яскраву торбинку, в якій лежать різні іграшки. «Той, хто вийме з торбинки іграшку,— говорить вихова­тель,— розкаже про неї віршик або загадку». Діти виймають іг­рашки, називають їх, показують окремі частини тіла, імітують зву­ки, розповідають вірші. Досить широко використовуються словесні дидактичні ігри. Вони проводяться з метою закріплення знань про певні об'­єкти природи, навчання дітей класифікувати, виділяти зв'язки в природі, доводити свою думку, узагальнювати. Методика проведення дидактичних ігор у різних вікових гру­пах має ряд спільних і відмінних моментів. У молодшій групі 1. Починається гра з сюрпризного моменту з метою зосере­дження уваги дітей. Наприклад, лялька Таня принесла дітям тор­бинку. Що ж у ній?2. Розглядання і коротка бесіда про предмети, з якими діти будуть грати. Це зумовлено потребою пригадати назви, властивою ті, оскільки гра вимагає відповідних знань.3. Пояснення правил у ході гри.4. Хід гри.5. Позитивна оцінка всіх дітей. У середній групі 1. Сюрпризний момент можна використовувати лише у першо­му півріччі, оскільки у дітей вже сформувався інтерес до гри.2. Розглядання предметів і коротка бесіда про них.3. Пояснення правил гри.4. Закріплення правил (якщо діти добре засвоюють правила після пояснення вихователя, в закріпленні може не бути потреби).5. Хід гри.6. Диференційована оцінка дітей. У старшій групі 1. Коротка бесіда про об'єкти природи.2. Пояснення правил, закріплення. 3. Хід гри у першому варіанті.4. Пояснення другого варіанта гри, закріплення.5. Хід гри у другому варіанті.6. Підсумок гри — оцінка вихователем діяльності дітей у грі.7. Участь дітей в аналізі і оцінці дій товаришів у грі. Другий варіант гри проводиться з обов'язковим ускладненням