2. Завантаження dos

Взагалі під завантаженням програми розуміється розміщення її в ОЗП для виконання. Функцію завантаження виконує спеціальна програма, названа завантажувачем. У випадку завантаження ОС ситуація інакша, і от чому: ОС є первинним програмним продуктом у тім сенсі, що її завантаженням і запуском на виконання ніяка інша програма не керує. Тому ОС повинна сама себе завантажувати, можливо, після невеликого "поштовху" ззовні, а процедура завантаження повинна включати запуск ОС у роботу, тобто активізацію для керування ресурсами ЕОМ.

Послідовність основних етапів завантаження DOS у випадку, коли не виникає ніяких позаштатних ситуацій, складається з наступних етапів.

Завантаження ос ("холодний" старт).

Включення живлення системного блоку приводить до апаратної передачі керування на програму тестування (перевірки працездатності) устаткування, що знаходиться в BIOS (у ПЗП). Тестуванню підлягають усі пристрої ПЕОМ, на які подане електроживлення. Воно супроводжується миготінням індикаторів на периферійних пристроях і подачею звукових сигналів. Також виробляється і тест ОЗП.

Коли в роботі устаткування ПЕОМ виявлені порушення, на екран дисплея видається повідомлення з ідентифікацією помилки, що включає код помилки. Якщо помилка некритична (причиною може бути збій, а не відмовлення устаткування), то користувачеві надається можливість відновити процес завантаження, починаючи з тестування, про що інформує повідомлення на екрані дисплея. У випадку критичної несправності (відмовлення, що не дає можливості продовжити роботу) процес завантаження припиняється з видачею на екран відповідного повідомлення.

Під час тестування перевіряється також кількість підключених дискових нагромаджувачів і виділяються буфери для їхньої роботи. При цьому зменшується обсяг вільної пам'яті, що використовується для роботи. Також виробляється ініціалізація пасток (пошкоджень) і деяких областей пам'яті, необхідних для роботи комп'ютера.

Після включення живлення ПЕОМ, але до закінчення тестування устаткування, користувач, що бажає здійснити завантаження DOS з дискети повинний встановити системну дискету в привід (дисковод) з ім'ям А.

Після успішного завершення тестування устаткування ПЕОМ керування передається на програму початкового завантаження в BIOS. Програма початкового завантаження звертається до дисководу А і, якщо в нього встановлена дискета, зчитує в ОЗП системний завантажувач, що зберігається в її стартовому секторі (BOOT-секторі) (помітимо, що системний завантажувач є в стартовому секторі кожного диска, відформатованого засобами DOS). Якщо ж дискета в приводі А відсутня або прочитати системний завантажувач не вдається (диск ушкоджений), то, якщо комп'ютер оснащений жорстким диском, здійснюється спроба завантажитися з нього. Якщо ж жорсткого диска немає, або з нього теж не вдається завантажитися, запускається інтерпретатор Ваsіс'а, що знаходиться в ПЗП. (На машинах IBM PC інтерпретатор Ваsіс'а може бути відсутнім, тому замість запуску інтерпретатора комп'ютер видасть повідомлення про те, що він очікує операційну систему і перейде в режим чекання).

Припустимо, що системний завантажувач зчитаний в ОЗП. Подальше завантаження DOS продовжується з того диска, зі стартового сектора якого прочитаний системний завантажувач (дисковод А для гнучкого диска і дисковод С - для жорсткого).

Далі здійснюється перевірка наявності вільної пам'яті. Якщо в наявності менше 64 Кб, то здійснюється запуск інтерпретатора Basic'а, що знаходиться в ПЗП.

Після занесення системного завантажувача в ОЗП і перевірки наявності вільної пам'яті програма початкового завантаження передає керування на системний завантажувач і припиняє свою роботу.

МР BIOS виконує нижчеподані дії:

1) визначає стан устаткування і ініціалізує (встановлює у початковий стан) включені периферійні пристрої;

2) обробляє файл конфігурації CONFIG.SYS (якщо він, звичайно, є) і здійснює конфігурування DOS, завантажуючи в ОЗП і підключаючи до системи зазначені зовнішні драйвери, а також встановлюючи параметри системи; якщо файл CONFIG.SYS відсутній, то ніякі зовнішні драйвери не підключаються, а параметри DOS встановлюються за замовчуванням;

3) ініціалізує (встановлює) і переустановлює деякі вектори переривань нижнього рівня;

4) передає керування на БМ DOS (перевіряє наявність на диску системного файлу MSDOS.SYS і, якщо він присутній, завантажує його по визначеній адресі, передає на нього керування і припиняє свою роботу).

БМ DOS продовжує завантаження системи (MSDOS.SYS обчислює, яка область пам'яті доступна, перебудовує частину своєї програми для роботи в доступній ділянці пам'яті, робить настройку адрес для "теплого" старту і системних викликів, пересилає перебудовану частину в обчислену ділянку пам'яті і робить корекцію (зменшення) доступної (вільної) пам'яті відповідно до довгої перенесеної частини), реалізуючи наступні функції:

1) ініціалізує свої внутрішні таблиці;

2) ініціалізує вектори оброблюваних їм переривань верхнього рівня;

3) завантажує в ОЗП командний процесор (КП) і передає на нього керування (на диску шукається командний процесор COMMAND.COM і якщо він знайдений, то він завантажується в пам'ять і на нього передається керування. У противному випадку буде видане повідомлення

"Вставте диск із COMMAND.COM ...".)

Одержавши керування, КП:

1) ініціалізує три вектори переривань, що він обробляє (COMMAND.COM аналогічно DОS'у обчислює, яка область пам'яті доступна, перебудовує частину своєї програми для роботи в доступній ділянці пам'яті, пересилає перебудовану частину в обчислену ділянку пам'яті, але не робить корекцію доступної пам'яті);

2) зчитує, обробляє й організовує виконання файлу автозапуску ANTOEXEC.BAT; якщо цей файл відсутній, то КП послідовно видає запити на встановлення дати і поточного часу, на які допускається відповісти просто натисканням клавіші Enter.

За допомогою файлу AUTOEXEC.BAT можна автоматично виконувати команди DOS і програми для створення необхідного Вам операційного середовища. Завантаження системи завершується видачею на екрані дисплея запрошення (підказки) DOS у виді А>_ або С>_ (підкреслюємо тут позначений курсор).

Перше запрошення з'являється у випадку завантаження з дискети, а друге – при завантаженні з жорстокого диска. Буква в запрошенні інформує користувача про ім'я поточного дисководу. Запрошення DOS може мати й інший вид (якщо починаються визначені дії у файлі AUTOEXEC.BAT), а може і взагалі не з'явиться (якщо з файлу AUTOEXEC.BAT запускається інтерактивний програмний продукт). В останньому випадку Ви відразу попадаєте в його середовище.

У відповідь на запрошення DOS можна вводити з клавіатури команди і запускати на виконання різні програми. Зробимо два зауваження:

1) послідовність виданих на екрані дисплея повідомлень під час завантаження DOS залежить від її версії, фірми-розробника, а також від вмісту файлів CONFIG.SYS і AUTOEXEC.BAT:

2) під час обробки файлу AUTOEXEC.BAT модулем ініціалізації КП і виконання цього файлу можливе перепризначення імен поблочним логічним пристроям внаслідок того, що резидентні програми-драйвери, зазначені в AUTOEXEC.BAT, можуть мати жорстоку прив'язку до імен, вже виділеним іншим логічним пристроєм. Перепризначення імен усуває їхні колізії.