- •Тема 1. Вступ. Телефонні мережі. Канали передачі даних.
- •1.2 Структура телефонної мережі
- •1.3 Абонентна лінія
- •1.4 Центральна атс
- •1.5 Магістральні лінії зв'язку
- •1.9 Методи аналогової модуляції
- •1.6 Мережа вцілому
- •1.7 Передача даних на фізичному та канальному рівнях
- •1.8 Аналогова модуляція
- •Амплітудно – частотна характеристика канала тональної частоти
- •1.10 Зв'язок між пропускною спроможністю і смугою пропускання лінії
- •Тема 2. Канали передачі даних. Кабельні канали зв’язку. Оптоволоконні канали. Конструкції оптоволоконного кабелю
- •Лекція 2
- •2.2 Коаксіальний кабель
- •Мал. Коаксіальний кабель
- •2.3 Вита пара провідників
- •2.4 Оптоволоконний кабель
- •2.5 Монтаж кабеля
- •Тема 3. Мережеві адаптери та концентратори.
- •3.2 Функції і характеристики мережних адаптерів
- •3.3 Класифікація мережних адаптерів
- •3.4 Основні і додаткові функції концентраторів
- •Тема 4. Класифікація комп’ютерних мереж. Топологія фізичних зв’язків.
- •4.2 Історія виникнення і розвитку комп’ютерних мереж
- •4.3 Використання комп'ютерних мереж
- •4.4 Класифікація комп’ютерних мереж
- •4.5 Проблеми зв'язку декількох комп'ютерів.Топологія фізичних зв'язків
- •Тема 5. Компоненти комп’ютерних мереж.
- •5.2 Компоненти комп’ютерної мережі
- •5.3 Передача даних у мережі
- •5.4 Архітектура мережі
- •5.5 Адресація вузлів мережі
- •Тема 6. Еталонна модель osi.
- •6.1 Історія виникнення протоколу Open System Interconnection (osi)
- •6.7 Представницький рівень
- •6.1 Історія виникнення протоколу Open System Interconnection (osi)
- •6.2 Фізичний рівень
- •6.3 Канальний рівень
- •6.4 Мережний рівень
- •6.5 Транспортний рівень
- •6.6 Сеансовий рівень
- •6.7 Представницький рівень
- •6.8 Прикладний рівень
- •6.9 Мережевозалежні та мережевонезалежні рівні
- •6.10 Висновки
- •Тема 7. Мережі передачі даних. Принципи побудови мережевих програмних інтерфейсів.
- •7.3 Специфікації Ethernet II і 602.3
- •7.4 Стандарти середовища передачі Ethernet
- •7.5 Стандарт Gigabit Ethernet
- •7.6 Структура мас - адресації кадра
- •Тема 8. Модеми.
- •8.8 «Фірмові» протоколи модуляції
- •8.2 Історія розвитку телефонного модема
- •8.3 Стандарти і протоколи. Хто стандартизує роботу модемів
- •8.4 Протоколи модуляції модемів низької продуктивності
- •8.5 Модеми середньої продуктивності
- •8.6 Модеми високої продуктивності
- •8.7 Швидкісні модеми 56к
- •8.9 Протоколи зв'язку факсиміле
- •8.10 Протоколи стиснення даних і корекції помилок
- •8.11 Види модемів
- •Тема 9. Internet. Класифікація Internet - протоколів.
- •9.2 Сервіси Інтернет
- •9.2 Сервіси Інтернет
- •9.3 Протоколи Інтернет.
- •9.4 Адресація ресурсів Інтернет.
- •Тема 10. Доменні імена. Сервери dns.
- •10.2 Система доменних імен dns
- •Тема 11. Структура документа html. Елементи html.
- •11.2 Мова html.
- •11.3 Тегова модель файла.
- •11.4 Елемент (тег) body.
- •11.5 Форматування тексту для web - сторінок.
- •11.6 Заголовки і теги вирівнювання.
- •12.2 Шрифти, списки і таблиці
- •12.2 Шрифти, списки і таблиці
- •12.3 Вирівнювання елементів.
- •12.4 Графічні об'єкти і гіперпосилання
- •12.5 Адреси файлів.
- •12.6 Поняття про динамічні ефекти.
- •Тема 12. Служба www
- •13.2 Початок роботи з www
- •13.3 Основні концепції www
- •13.4 Програми перегляду (броузери)
- •14.2 Служба ftp.
- •14.3 Форуми.
- •14.4 Чати.
- •14.5 Інтернет-радіо.
- •14.6 Програми інтерактивного спілкування.
1.6 Мережа вцілому
Інтенсивно використовувана група не має достатньої кількості магістральних ліній зв'язку, щоб обробляти весь трафік. Дзвінки між двома АТС спочатку будуть маршрутизуваться на сильно завантажені магістральні лінії. У випадку, якщо не знаходиться жодної вільної лінії, дзвінок маршрутизується на групу крайових каналів зв'язку, який в свою чергу може передати дзвінок іншій центральній АТС, щоб здійснити з'єднання. АТС, які розташовуються і працюють як пристрої, що комутують центральні АТС, називаються транзитними (tandem) комутаторами. (На мові мереж старого покоління транзитні АТС були комутаторами 4 класи, а центральні АТС — комутаторами 5 класу.
1.7 Передача даних на фізичному та канальному рівнях
При використовуванні прямокутних імпульсів спектр результуючого сигнала виходить вельми широким. Це не дивно, якщо пригадати, що спектр ідеального імпульсу має нескінченну ширину. Застосування синусоїди призводит до спектру набагато меншої ширини при тій же швидкості передачі інформації. Проте для синусоїдальної модуляції потрібна складніша і дорожча апаратура, ніж для генерації прямокутних імпульсів.
В даний час все частіше дані, що спочатку мають аналогову форму — мову, телевізійне зображення, — передаються по каналах зв'язку в дискретному вигляді, тобто у вигляді послідовності одиниць і нулів. Процес представлення аналогової інформації в дискретній формі називається дискретною модуляцією. Терміни «модуляція» і «кодування» часто використовують як синоніми.
1.8 Аналогова модуляція
Аналогова модуляція застосовується для передачі дискретних даних по каналам з вузькою смугою частот, типовим представником яких є канал тональної частоти, що надається в розпорядження користувачам загальних телефонних мереж. Типова амплітудно - частотна характеристика канала тональної частоти представлена на мал. Цей канал передає частоти в діапазоні від 300 до 3400 Гц, таким чином, його смуга пропускання рівна 3100 Гц. Хоча людський голос має набагато ширший спектр — приблизно від 100 Гц до 10 кГц, — для прийнятної якості передачі мови діапазон у 3100 Гц є хорошим рішенням. Строге обмеження смуги пропуску нія тонального каналу зв'язане з використанням апаратури ущільнення і комутації каналів в телефонних мережах.
Пристрій, який виконує функції модуляції несучої синусоїди на передаючій стороні і демодуляції на приймальній стороні, носить назву модем (модулятор - демодулятор).
Амплітудно – частотна характеристика канала тональної частоти
1.9 Методи аналогової модуляції
При фізичному кодуванні способом аналогової модуляції інформація кодуєтся зміною амплітуди, частоти або фази синусоїдального сигналу несучої частоти. Основні способи аналогової модуляції показані на мал. На діаграмі:
(а) показана послідовність бітів початкової інформації, представлена потенціалами високого рівня для логічної одиниці і потенціалом нульового рівня для логічного нуля. Такий спосіб кодування називається потенційним кодом і часто використовується при передачі даних між блоками комп'ютера.
При амплітудній модуляції (б) для логічної одиниці вибирається один рівень амплітуди синусоїди несучої частоти, а для логічного нуля — інший. Цей спосіб рідко використовується в чистому вигляді на практиці через низьку перешкодостійкість, але часто застосовується в поєднанні з іншим виглядом модуляции — фазовою модуляцією.
При частотній модуляції (в) значення 0 і 1 початкових даних передаются синусоїдами з різною частотою — f0 та f1. Цей спосіб модуляції не вимагає складних схем в модемах і звичайно застосовується в низькошвидкісних модемах, працюючих на швидкостях 300 або 1200 бит/с.
При фазовій модуляції (г) значенням даних 0 і 1 відповідають сигнали однакової частоти, але різної фази, наприклад 0 і 180° або 0, 90, 180 і 270°.
У швидкісних модемах часто використовуються комбіновані методи модуляції, як правило, амплітудна в поєднанні з фазовою.
