4. Правові форми спільної господарської діяльності

1. Інтернаціоналізація міжнародного господарського життя приводить до використання різних організаційних форм спільної діяльності суб'єктів з різних держав. Це можуть бути чисто договірні форми, при яких відносини сторін визначаються договорами про виробничу або науково-технічну кооперацію, договорами про консорціуми, що передбачають звичайно спільний виступ сторін на тім або іншому ринку або відносно певного об'єкта діяльності. Але це можуть бути й більше глибокі організаційні форми, що приводять до створення юридичних осіб (змішані суспільства, що займаються, як правило, торговельною діяльністю, спільні підприємства й ін.).

Організаційні форми спільної діяльності відрізняються більшою розмаїтістю. Однак загальним для них, як правило, є те, що відбувається об'єднання капіталів, що належать учасникам з різних країн, здійснюється спільне керування з метою досягнення певного результату, має місце спільне несення ризиків і збитків.

Однієї з можливих організаційно-правових форм є консорціум. Звичайно в зовнішньоекономічній сфері консорціуми створювалися на договірній основі для реалізації, як правило, великомасштабних проектів, які вимагають об'єднання зусиль декількох організацій (на практиці застосовувалися, зокрема, банківські консорціуми при одержанні кредитів, консорціуми для участі в торгах при переговорах про будівництво об'єктів за рубежем). Консорціуми в нашому законодавстві як правова форма не врегульовані. На практиці, а також у чинність постанов уряду про окремі консорціуми застосовуються два види консорціумів.

1) Консорціуми, створювані для відносин з іноземними партнерами тимчасового характеру. У міжнародній практиці відомі два види таких консорціумів: закритий і відкритий. У першому випадку контракт із іноземним замовником підписується однією зовнішньоторговельною організацією, що прийняла на себе обов'язку керівника й несучої перед ним відповідальність за виконання всього комплексу зобов'язань, передбачених у контракті. У другому випадку контракт із іноземними замовниками підписується всіма партнерами по консорціуму й кожний з них несе свою частку майнової відповідальності безпосередньо перед іноземним замовником.

Якщо раніше, до проведення реформ у зовнішньоекономічній області, могли створюватися тільки консорціуми закритого типу, то після надання всім підприємствам права зовнішньоекономічної діяльності всі вони можуть виступати як сторона у відносинах з іноземними замовниками.

Такого роду консорціуми юридичними особами не є:

2) Консорціуми, створювані для зовнішньоторговельної діяльності на тривалий період часу. Прикладом такого консорціуму є так званий Радянський зовнішньоекономічний консорціум, що був створений спеціально в області радянсько-американських економічних відносин.

Основними положеннями про діяльності Радянського зовнішньоекономічного консорціуму, затвердженого постановою № 238 Ради Міністрів СРСР від 21 березня 1989 р., було передбачено, що члени цього консорціуму створюють на нашій території спільні підприємства зі членами Американського торговельного консорціуму.

Радянський зовнішньоторговельний консорціум повинен був діяти на основі валютної самооплатності й збалансованості в цілому (всіх разом) спільних підприємств, створених його членами й членами американського консорціуму, створеного в США.

Спільне підприємство, як й інші спільні господарські організації (у тих випадках, коли вони наділяються правами юридичної особи), є юридичною особою певної держави - звичайно країни місця його установи.

Спільні підприємства, створені в Україні, - це юридичні особи українського права. Однак їхній правовий режим відрізняється від режиму звичайних юридичних осіб, що обумовлюється наявністю у відповідних правовідносинах ряду іноземних елементів (один з учасників - іноземна юридична особа, іноземні внески, участь іноземних фахівців в органах юридичної особи, характер операцій, значення зовнішньоекономічної діяльності й т.д.). Ці обставини роблять необхідним розглядати правове положення утворень такого роду (часто іменованих англійським терміном "джойнт венчерс" - спільне виробництво й збут) не тільки в рамках цивільного або торговельного права якої-небудь країни, але й у рамках міжнародного приватного права.

2. У зовнішньоекономічних зв'язках СРСР із іншими країнами на різних етапах свого розвитку наша держава використала різноманітні форми створення змішаних суспільств. В окремих країнах радянськими організаціями створювалися різні суспільства, у тому числі й повністю їм що належали. Діяльність цих суспільств зіграла певну позитивну роль у розвитку економічних відносин з капіталістичними державами як у період боротьби СРСР за дипломатичне визнання, так і в наступні роки.

Першим суспільством за кордоном, що повністю належав радянської організації, був "Аркос" (Всеросійське кооперативне суспільство по торгівлі з Англією). "Аркос" був заснований у Лондоні як акціонерне товариство за англійськими законами. Тому це було англійське юридичної особи Воно користувалося всіма правами, які англійське законодавство надає юридичним особам. Але по характері своєї діяльності "Аркос" виконував винятково доручення радянських організацій. Фактичне положення цього акціонерного товариства знайшло своє відбиття в нотній переписці в травні 1927 року між Наркомінсправ СРСР й англійським відомством іноземних справ у зв'язку з нальотом англійської поліції на "Аркос" і торговельну делегацію (так іменувалося тоді радянське торгпредство). Поряд з рішучим протестом із приводу нападу на торговельну делегацію у відношенні "Аркоса" у радянській ноті від 17 травня 1927 р. говорилося наступне: "Хоча "Аркос" є формально акціонерним товариством, зареєстрованим за англійськими законами, британські влади не могли не знати, що він займається головним чином, якщо не винятково, виконанням торговельних доручень радянських господарських органів. Поліцейський напад на велике англійське торговельне суспільство, що добре зарекомендувало себе в англійських ділових колах... є зовсім безпрецедентним в історії лондонського Сіті. Наліт міг мати своєю єдиною метою лише завдання збитків радянським інтересам, пов'язаним з діяльністю "Аркоса"... Із цього погляду Радянський уряд уважає себе вправі протестувати й проти нападу на "Аркос".

За участю "Аркоса" у США в 1924 році було утворене суспільство "Аркос - Америка інкорпорейтед", що у тому ж році злилося з компанією "Продактс іксчейндж корпорейшн", що також здійснювала торговельні операції зі США в умовах відсутності дипломатичного визнання СРСР. У результаті злиття була утворена нова компанія - "Амторг трейдінг корпорейшн". Устав "Амторга" був зареєстрований у штаті Нью-Йорк. Таким чином, ця юридична особа права США. Корпорація з моменту свого утворення представляла всі радянські організації, що здійснювали зовнішню торгівлю. "Амторп" зіграв більшу роль у розвитку радянсько-американської торгівлі в роки першої п'ятирічки (в 1931 р. загальний оборот радянсько-американської торгівлі склав 116 млн. дол.). У період "холодної війни" операції "Амторга" були згорнуті, згодом вони трохи розширилися. Функції "Амторга" - ведення торговельних операцій українських зовнішньоторговельних організацій у США. Однак з погляду законодавства про юридичні особи на основі розглянутого вище принципу інкорпорації - це юридична особа штату Нью-Йорк, до якого підлягають застосуванню правила як законодавства штату, так й у відповідних випадках федерального законодавства.

Змішані суспільства за участю іноземного капіталу створювалися як на території України, так і за кордоном.

У роки відбудови народного господарства й нової економічної політики з метою залучення іноземного капіталу для заготівель експортних товарів усередині країни, збуту їх за кордоном і ввозом у країну товарів, необхідних для відбудови народного господарства й задоволення інших потреб, дозволялася організація спеціальних акціонерних товариств за участю іноземного капіталу й обов'язковою участю Наркомзовнішторга. Відповідно до декрету ВЦИК про зовнішню торгівлю від 13 березня 1922 р., Наркомзовнішторгу надавалося право із затвердження Ради Праці й Оборони (СПО) організовувати такі акціонерні товариства як для здійснення імпортно-експортних операцій, так і для виробництва експортних товарів. Акціонерами змішаних суспільств були Наркомзовнішторг (або його органи) і іноземні фірми. Оскільки радянській стороні належало не менш 51% акцій змішаних суспільств, їй забезпечувалася більшість голосів в органах суспільства - загальних зборах і правлінні. Змішані суспільства засновувалися або в СРСР - у формі акціонерних товариств відповідно до цивільного законодавства, що діяв у той час, або за кордоном - у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю за законами відповідної держави, на території якого створювалося суспільства.

Найбільш великими змішаними суспільствами були Російсько-Британське хлібоекспортне об’єднання, Російське лісове агентство (створені в Англії), "Би-метал", "Б'ю люфт", "Книга" (створені в Німеччині), Російсько-Австрійське торговельне акціонерне товариство (РАТАО) і ін.

Значну роль у розвитку економічних зв'язків з Іраном зіграли російсько-перські змішані суспільства ("Шарв", "Персшовк", "Персбавовна" й ін.), на частку яких доводилося біля половини торговельного обороту між цими країнами. Поряд з торговельними суспільствами за згодою між СРСР й Іраном від 1 жовтня 1927 м було створено змішане суспільство по експлуатації рибних промислів Капітал суспільства ділився на рівні далечіні (50% - радянський внесок й 50% - іранський)

Після Великої Вітчизняної війни на основі переходу до СРСР колишніх німецьких активів, а потім й японського майна (на Далекому Сході) засновувалися суспільства двох типів. Перший з них - радянські акціонерні товариства, створені в СРСР і керуючі підприємствами в Німеччині. До цього типу ставилося й суспільство "Дунайське пароплавство". Другий - змішані суспільства, створені по угодах з Болгарією, Румунією, Угорщиною й іншими країнами. Як пай Радянської держави служили колишні німецькі активи. Пізніше угоди про створення змішаних суспільств були укладені із КНР і КНДР. Так, були утворені Радянсько-Румунське нафтове суспільство, Радянсько-Болгарське гірничорудне суспільство, Радянсько-Китайське суспільство по видобутку кольорових металів.

Суспільства були організовані на паритетних засадах: половина акціонерного капіталу належала організаціям країни, у якій було створене суспільство, і половина - СРСР; витрати й доходи ділилися нарівно. Керування суспільством здійснювалося на засадах рівності. В 1952-1955 роках суспільства такого роду були ліквідовані.

В 70-80-х роках у багатьох країнах були окремі змішані або повністю належали СРСР суспільства, що займалися торговельною діяльністю або діяльністю, пов'язаної з наданням послуг радянським організаціям (наприклад, агентським обслуговуванням судів радянського флоту займалися "Совіспан" - в Іспанії "Юніоріент" у Японії й інші суспільства). Створення таких суспільств було пов'язане з переходом до співробітництва на стабільній основі з високорозвиненими країнами Заходу й країнами, що розвиваються.

Суспільства подібного роду відіграють істотну роль й у торгівлі нашими машинами й устаткуванням. Приведемо кілька прикладів. В 1947 році у Фінляндії було створене суспільство "Конеда" по торгівлі радянськими автомобілями, а в 1963 році - суспільство "Конейсто", що займається торгівлею машинами (пізніше аналогічне суспільство було засновано в Норвегії).

По радянському законодавству брати участь у створенні суспільств за кордоном могли тільки організації, що мають право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Утворюючи змішані суспільства за рубежем, радянські організації вступали у відповідні відносини лише з певним й обмеженим колом фізичних й юридичних осіб. Обмеження числа учасників досягається вибором певної правової форми змішаного суспільства. Так, змішані компанія за участю радянських організацій завжди засновувалися у вигляді акціонерного товариства без права публічної підписки на акції. У практиці наших організацій немає єдиного правила, що стосується частки їхньої участі, однак найчастіше вона дорівнює 50 або 51% і більше.

Всі змішані суспільства створені за законами відповідних країн з повним дотриманням вимог, установлених законодавством країни перебування й установи суспільства.

Таким чином, це юридичні особи не радянського права, а права тієї країни, де вони засновані й здійснюють свою діяльність. До них повністю застосовується законодавство відповідної держави. Основна мета цих суспільств - сприяти розвитку торгівлі нашої країни із країною їхнього перебування; такі суспільства, як правило, виробничою діяльністю раніше не займалися.

Нові напрямки використання форми змішаного суспільства, як й інших форм спільного підприємництва радянськими організаціями за рубежем, сталі розвиватися наприкінці 80-х років. Ці напрямки - важлива складова частина проведення реформ в області зовнішньоекономічної діяльності.

При здійсненні господарської діяльності в різних країнах стали застосовуватися більше гнучкі організаційні норми. Мова йде, зокрема, про створення спільних науково-дослідних і проектних організацій, інжинірингових, збутових і рекламних фірм, спільному обслуговуванні й ремонті експортованої техніки, покупці акцій, облігацій й інших цінних паперів.

Відносно всіх форм спільної діяльності за рубежем наше законодавство визначає, які організації й у якому порядку можуть брати участь у діяльності такого роду. Відповідно до постанови "Про розвиток господарської діяльності радянських організацій за рубежем" Ради Міністрів від 18 травня 1989 р., державні підприємства, зареєстровані як учасників зовнішньоекономічних зв'язків, можуть створювати закордонні підприємства за згодою вищих органів керування й з урахуванням рекомендацій МВЭС і МЗС.