3. Програма аудиторської перевірки.

Її складання є важливим етапом планування аудиторської перевірки. Програма повинна містити перелік аудиторських процедур, які потрібно виконати для формулювання думки про достовірність відображення в обліку та звітності конкретного об’єкта. Можна використовувати типові програми для обраного об’єкта аудиту.

В другому розділі «Оцінка системи внутрішнього контролю» визначається ефективність системи внутрішнього контролю на досліджуваному підприємстві. За результатами такого аналізу уточнюється розмір ризику невиявлення та обсяг вибірки, за якою буде проводитись перевірка по суті у третьому розділі.

2.1 Основні завдання системи внутрішнього контролю об’єкта (відповідно до напрямків контролю), процедури контролю, які можна застосувати щодо об’єкта перевірки.

Внутрішній контроль передбачає об’єктивне вивчення фактичного стану справ на підприємстві, виявлення та попередження тих фактів та умов, які негативно впливають на виконання рішень та доведення цієї інформації до відома керівництва. Для досягнення поставлених завдань керівництво підприємства розробляє певні процедури.

При виконанні цього параграфу слід оцінити ефективність системи внутрішнього контролю об’єкта. Основні завдання та процедури контролю повинні бути розроблені у відповідності до напрямків контролю, а саме:

• реальність,

• повнота,

• санкціонування,

• точність,

• класифікація,

• облік,

• періодизація.

2.2 Оцінка системи внутрішнього контролю об’єкту аудиту.

2.2.1 Опис ведення обліку та контрольних процедур для об’єкта дослідження

Необхідно описати як фактично ведеться облік об’єкта аудиту на підприємстві, а також складається та заповнюється анкета запитань для оцінки контролю об’єкта на підприємстві.

2.2.2 Складання блок-схем або алгоритмів проведення операцій з об’єктом перевірки.

Результати перевірки системи внутрішнього контролю підприємства можуть бути представлені у вигляді блок-схем та алгоритмів, які дають можливість краще проаналізувати здійснення господарських операцій, що стосуються об’єкта перевірки. Блок-схеми представляють собою зображення руху конкретного документа між підрозділами та посадовими особами. Умовні позначення для побудови блок-схем наведені в додатку З.

2.2.3 Перелік та короткий опис основних первинних документів та реєстрів синтетичного та аналітичного обліку і звітності, що використовуються для ведення обліку та контролю об’єкту.

2.3 Проведення тестів узгодженості.

2.3.1 Процедури контролю повноти даних (перевірка черговості нумерації господарських операцій, первинних документів та реєстрів; перевірка обробки всіх даних методом «перевірочних сум»; узгодження даних з різних джерел; визначення достовірності, що інформація з усіх господарських операцій була внесена в документи, та інші тести).

2.3.2 Процедури контролю точності (перевірка того, що дані відносно сум та дат в документах та операціях наведені вірно, операції в бухгалтерському обліку відображені повністю, на відповідному рахунку та своєчасно).

2.3.3 Процедури контролю за дотриманням законності господарських операцій (перевірка того, що операції затверджені відповідною особою, складаються звіти за видатками, існує обмеження доступу до інформації).

2.3.4 Процедури контролю за збереженням активів, первинних документів та реєстрів (проведення інвентаризації, перевірка правильності проведення усіх процедур інвентаризації, наявність наказів та угод з матеріально-відповідальними особами, обмеженість доступу до активів та записів і т.д.).

2.4 Складання висновку щодо ефективності системи внутрішнього контролю, уточнення величини ризику контролю, оцінка обсягу перевірок по суті, надання рекомендацій з покращення функціонування системи внутрішнього контролю.

В третьому розділі «Перевірка по суті» на основі результатів першого та другого розділів проводиться перевірка по суті, яка має за мету підтвердження достовірності відображення об’єкта аудиту у фінансовій звітності підприємства.

Підтвердження відбувається шляхом вибіркової перевірки за основними якісними аспектами фінансової звітності, а саме:

• наявність чи існування;

Суть підтвердження даного якісного аспекту полягає в тому, щоб переконатися, що активи, зобов’язання та власний капітал підприємства, які відображені в балансі дійсно існують на дату складання звітності, а доходи і витрати, відображені у звіті про фінансові результати дійсно мали місце на протязі звітного періоду.

• повнота;

Під час перевірки такого якісного аспекту, як повнота відображення потрібно впевнитися, що всі операції пов’язані із обліком об’єкта, фактично відбулися, жодна не пропущена і в кінці звітного періоду вони включені до фінансової звітності у повному обсязі.

• права і зобов’язання;

В ході підтвердження цього якісного аспекту потрібно впевнитися, що активи та зобов’язання підприємства визнані на певну дату у відповідності до всіх встановлених норм та правил.

• оцінка;

Зміст такого якісного аспекту як оцінка полягає в тому, щоб перевірити чи конкретний об’єкт оцінений у відповідності із встановленими нормами та вимогами.

• наведення і розкриття.

В цьому питанні потрібно підтвердити правильність класифікації та відображення об’єкта аудиту у фінансовій звітності та на рахунках бухгалтерського обліку.

Під час виконання процедур підтвердження якісних аспектів фінансової звітності студентами наводяться аудиторські докази задокументовані у робочих документах, що підтверджують проведення усіх аудиторських процедур, вказаних у програмі аудиту. Ксерокопій письмових доказів, взятих на підприємстві (первинні документи, реєстри, фінансові звіти, накази, установчі документи) наводяться в додатках курсової роботи (достатньо одного екземпляру кожного документу).

Результати проведення перевірки по суті реєструються у протоколі результатів перевірки, де зазначається наявність або ж відсутність помилок, виявлених в ході тестування системи бухгалтерського обліку. Приклад протоколу наведений в додатку К.

В четвертому розділі «Завершення аудиторської перевірки» курсової роботи потрібно сформувати та обґрунтувати думку про достовірність відображення у фінансовій звітності досліджуваного підприємства конкретного об’єкта аудиту.

4.1 Протокол виявлених помилок та порушень (додаток Л).

Вказується тип порушення (посилання на нормативний акт) та вплив на відповідну статтю фінансової звітності. Якщо за результатами аудиторської перевірки порушень не виявлено, то даний протокол не формується.

4.2 Пропозиції щодо виправлення помилок і порушень в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, що необхідно провести за кожним виявленим відхиленням.

4.3 Визначення суттєвості відхилень та прийняття рішення про вид звіту незалежного аудитора.

4.5 Звіт незалежного аудитора та Лист керівництву.

Складається Звіт незалежного аудитора у відповідності до Міжнародних Стандартів Аудиту 700-799 «Аудиторські висновки та звітність» (додаток М).

4.6 Лист керівництву

Складається лист керівництву у формі встановленій аудитором, де наводяться усі виявлені відхилення та пропонуються рекомендації з їх виправлення та вдосконалення систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю підприємства.