5.1. Кастрація відкритим кривавим методом "на відрив".

Фіксація. Краще всього тварину фіксувати у спинному лежачому положенні на жолобкуватому столі або у висячому положенні, притримуючи руками за задні кінцівки, головою донизу. Знеболювання не проводять.

Техніка операції. Після підготовки операційного поля хірург старанно фіксує сім'яники в мошонці, для чого зігнутим середнім пальцем лівої руки, натискаючи спереду в ділянці шийки мошонки, відтісняє сім'яники до дна мошонки, захоплюючи їх з боків великим і вказівним пальцями. Шкіра мошонки повинна бути помірно напруженою і не мати складок. Шари мошонки розсікають одномоментним розрізом, відступивши від шва мошонки на 0,5—1 см. Довжина розрізу повинна бути такою, щоб без надмірних зусиль сім'яники могли виходити назовні через рану мошонки, тобто майже такою, як довжина сім'яника. Далі лівою рукою фіксують сім'яник, а вказівним пальцем правої руки переривають брижу, а потім перехідну зв'язку (що порівняно легко вдається у молодих кнурців); опускаючи її в глибину рани по ходу сім'яного канатика, звільняють останній і сім'яник з придатком від брижі. Підтягують сім'яник максимально назовні й через шкіру, біля зовнішнього пахвинного кільця, пальцями лівої руки фіксують сім'яний канатик. Правою рукою перекручують сім'яник кілька разів навколо осі й обривають сім'яний канатик різким рухом у бік. При цьому потрібно домагатися такої фіксації сім'яного канатика, щоб після його відриву кукса залишилася затиснутою пальцями лівої руки. З метою кращого дотримання цієї умови для фіксації сім'яного канатика можна застосовувати гемостатичні пінцети, їх накладають максимально високо на сім'яний канатик, завершуючи операцію, як і в попередньому випадку. Ватномарлевим тампоном видаляють згустки крові з рани, присипаючи її складною присипкою.

5.2. Кастрація кривавим відкритим методом "на лігатуру".

Фіксацію і знеболювання виконують так само, як і при кастрації "на відрив".

Техніка операції. Шари мошонки розсікають одномоментним розрізом разом із загальною піхвовою оболонкою. Після від'єднання перехідної зв'язки та брижі, максимально високо, на найтоншу ділянку сім'яного канатика накладають лігатуру. Відступивши від неї на 1,5—2 см, ножицями пересікають сім'яний канатик. Переконавшись у відсутності кровотечі, завершують операцію, як і в попередньому випадку.

5.3. Кастрація кривавим закритим методом.

Показання. Цей метод застосовують при широких пахвинних кільцях, інтравагінальних грижах, орхітах, водянці загальної піхвової оболонки, варикозному розширенні вен сім'яного канатика і обов'язково старих кнурів.

Фіксація. Тварину фіксують у лежачому або стоячому положенні. При фіксації у стоячому положенні на верхню щелепу накладають петлю із міцної вірьовки, яку потім прив'язують до стовпа.

Знеболювання. Для загального знеболювання використовують речовини наркотичної чи седативної дії (тіопентал натрію, аміназин та ін.). Додатково ін'єктують 3%-ний розчин новокаїну в товщу сім'яників (10,0 мл), а також виконують інфільтраційну анестезію по лінії розрізу 0,5 %- ним розчином новокаїну.

Техніка операції. Мошонку розсікають до загальної піхвової оболонки і тупим методом останню відпрепаровують від фасції. У місцях більш щільного з'єднання, де знаходиться мошонкова зв'язка (каудовентральний відділ мошонки), допускається використання тупокінцевих ножиць. Загальну піхвову оболонку відпрепаровують разом із зовнішнім піднімачем сім'яника якомога вище — до рівня шийки мошонки.

Переконавшись, що в порожнині піхвової оболонки відсутні внутрішні органи (пальпацією або прорізуючи невеликий отвір в стінці загальної піхвової оболонки), повертають її на 180° разом із сім'яником і, відступивши від останнього на 7—8 см. накладають прошивну лігатуру. Відступивши від неї на 1,0—1,5 см, ножицями пересікають сім'яний канатик.

Стерильним ватно-марлевим тампоном видаляють із порожнини мошонки згусток крові. Після цього рану присипають сумішшю стрептоциду з йодоформом.