Конспект заняття 2 «Населення світу»
1. Щоб визначити кількість населення окремої країни, проводять переписи. У більшості держав світу переписи проводяться регулярно, переважно один раз на 5-10 років. Останній перепис населення України відбувся в грудні 2001 р.
Тільки у 1820 р. населення Землі досягло 1 млрд. чол. Це було початком стрімкого зростання кількості населення — «демографічного вибуху». В історії людства умовно виділяють два «демографічних вибухи», які мають свої особливості:
Перший з них відбувався у 18-19 ст. в розвинених країнах Західної Європи після так званих промислових революцій.
Протягом минулого століття відбувся другий «демографічний вибух», який триває й нині.
На динаміку чисельності населення різних регіонів та країн впливають два основних процеси: природний і механічний рух населення.
Природний рух населення – це зміна кількості населення в результаті біологічних процесів народжуваності та смертності.
Природний приріст населення – різниця кількості народжених і кількості померлих за певний період. Показники народжуваності, смертності та природного приросту вимірюються на 1 тисячу осіб за рік.
На показники природного руху населення впливають три основні групи причин: біологічні, соціальні та історичні.
Біологічні чинники були визначальними для характеру відтворення населення з давніх-давен до 18 ст. При цьому рівень народжуваності й смертності був дуже високим, унаслідок чого природний приріст — низьким.
Пізніше на перший план вийшли соціальні причини, матеріальні умови життя. До них належать: рівень розвитку медицини, санітарно-гігієнічні норми праці та побуту, національні й релігійні традиції, рівень добробуту родини, ступінь залучення жінки до суспільного життя, зростання частки міського населення тощо.
Головними історичними причинами, які впливають на природний рух населення, є війни, голодомори, революції, екологічні негаразди.
2. Типи відтворення населення
Залежно від переважання впливу тих чи інших причин на природний рух населення у світі склалося два основних типи відтворення населення, характерні для різних типів країн.
Для першого типу відтворення населення характерні низькі та дуже низькі показники народжуваності (10-20 чол./тис.) і невисока смертність (9-12 чол./тис.), тому й низький природний приріст (4-8 чол./тис.). Такий тип відтворення здебільшого властивий високорозвиненим країнам світу. Він спостерігається в Європі, Північній Америці, Австралії, Новій Зеландії, Японії. Низький рівень народжуваності пов’язують зі зростанням ролі жінки у суспільному житті, відсутністю ранніх шлюбів, підвищенням рівня культури суспільства, поширенням міського способу життя, «подорожчанням дитини», тобто збільшенням витрат на її утримання та освіту. Перший тип відтворення характерний і для більшості європейських країн з перехідною економікою, зокрема й для України.
Другий (розширений) тип відтворення населення характерний для країн, що розвиваються, та азіатських країн з перехідною економікою. Тож він поширений в Африці, Азії, Латинській Америці, Океанії. Це саме ті регіони світу, де відбувся «демографічний вибух» у XX ст. Цьому типу відтворення населення притаманні високі й дуже високі показники народжуваності (29-50 чол./тис.) і порівняно низька смертність (7-12 чол./тис.). Ці чинники спричиняють високий природний приріст (18-30 чол./тис.). Найвищий природний приріст у світі має арабська країна Оман — 49 чол./тис.
