- •Лабораторна робота № 4
- •Лабораторна робота № 5 Вивчення ізотермічного процесу
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота № № 6
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота № № 7
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота № 8
- •Х ід роботи:
- •Лабораторна робота № 11 Зняття вольт-амперної характеристики напівпровідникового діода
- •Лабораторна робота № 12 Вивчення явища електромагнітної індукції
- •Лабораторна робота № 13
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота № 14 Тема: Складання найпростішого радіоприймача
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота № 15
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 16
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 17
- •Хід роботи
Лабораторна робота № 15
Тема: Визначення фокусної відстані і оптичної сили лінзи.
Мета: Навчитися практично визначати головну фокусну відстань і оптичну силу збираючої лінзи.
Обладнання: Збираюча лінза, свічка, екран, лінійка, оптична лавка.
Теорія:
Відстань від оптичного центра лінзи до його головного фокуса називається головною фокусною відстанню лінзи. Головна фокусна відстань лінзи пов'язана з відстанню від оптичного центру лінзи до предмету d і до його зображення f формулою:
Величина, обернена фокусній відстані лінзи, називається оптичною силою лінзи і вимірюється в діоптріях :
Хід роботи
1. Встановимо
джерело світла, лінзу і екран так як
показано на малюнку.
2. Переміщенням свічки і лінзи вздовж оптичної вісі лавки добитися чіткого збільшеного зображення на екрані.
3. Виміряти відстань від свічки до лінзи d до зображення f.
4. Результати всіх вимірювань і розрахунків занести в таблицю.
№ |
Відстань від предмета до лінзи d, см |
Відстань від лінзи до зображення f, см |
Головна фокусна відстань F, см |
Оптична сила лінзи D |
Відносна похибка σ, % |
1. |
|
|
|
|
|
2. |
|
|
|
|
|
3. |
|
|
|
|
|
Лабораторна робота № 16
Тема: Визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки.
Мета: Навчитися експериментально визначати довжину світової хвилі за допомогою дифракційної решітки.
Обладнання: Прилад для визначення довжини хвилі, дифракційна решітка, лампа з прямою ниткою нахилу.
Теорія:
д
ля
якого різниця ходу фіолетових променів
Аф,
рівна
довжині хвилі λф
цих променів, промені Нехай на дифракційну
решітку падає пучок білого світла (мал.
1). Внаслідок дифракції світло буде
розповсюджуватись по різним напрямках.
В точці О
покладеною
за решіткою екрана різниця ходу променів
любого кольору буде рівна нулю: тут буде
центральний нульовий максимум - біла
смуга О.
В точці екрану будуть мати однакові фази; тут буде максимум - фіолетова смуга Ф. В точці екрану, для якого різниця ходу червоних променів Ач рівна довжині хвилі λч промені будуть мати однакові фази, тут буде максимум червона смуга Ч. Між точками К і Ч розташуються максимуми всіх складових більшого світлі в порядку збільшення довжини хвилі. Виникає неперервна смуга - дійсних зображення дифракційного спектру першого порядку.
З малюнка 2 видно, що λч = α sin φч; λф = α sin φф, де α - постійна решітки.
Хід роботи
Дивлячись на лампу через дифракційну решітку, розташувати прилад так, щоб через щілину екрана була видна нитка лампи.
Переміщенням екрану добитися чіткого зображення на екрані спектрів 1-го порядку.
Відрахувати по шкалі зміщення від щілини до середини червоної частини спектру Ач.
Відрахувати по шкалі зміщення від щілини до середини фіолетової частини спектру Аф.
Виміряти відстань 1 від решітки до екрана.
3 формули
отримаємо значення довжини хвиль:
;
Результати всіх вимірювань і розрахунків заносимо в таблицю
№ |
Постійна решітки d, мм |
Відстань від екрана до решітки l, мм |
Зміщення Ач, мм |
Довжина хвилі λч, нм |
Зміщення Аф, мм |
Довжина хвилі λф, нм |
|
|
|
|
|
|
|
