Завдання 6.
Розкрийте зміст системи перспективних ліній, принципу паралельної дії та використання традицій за А.С.Макаренко. Наведіть конкретні приклади! з “Педагогічної поеми”. Оформити результат у виді розгорнутої відповіді на запитання.
Система перспективних ліній – закон руху колективу.
Для того, щоб колектив мав виховний вплив, він повинен розвиватися, рухатися вперед. Дитячий колектив як система життя дітей і відносин не може стояти на місці.
«Зупинка – це смерть колективу» А.С.Макаренко.
А.С.Макаренко писав, що сьогоднішній день в житті колективу не повинен бути схожим на вчорашній, а завтрашній на сьогоднішній. Кожному учневі по можливості треба давати роль, в якій він буде не чекати, а наближати нове. Активна позиція учня в організації життя і діяльності колективу забезпечує можливість позитивного впливу на нього, виховувати риси колективіста. Лінія: від найпростішого, примітивного задоволення до найглибшого почуття обов’язку.
Маючи колектив як інструмент, педагог може здійснювати виховання в основному через нього. Дану систему А.С. Макаренко назвав «паралельною дією», а головний принцип виховання в колективі — «принципом паралельної дії». Принцип паралельної дії реалізується через основні чинники формування дитячого колективу, які склалися в діяльності А.С. Макаренка та його послідовників, це змістовна діяльність колективу; дійове самоврядування (саме через нього здійснюється процес паралельної дії. Дійове, а не формальне учнівське самоврядування створює дуже значні можливості педагогічного впливу на групу. Вимоги з боку самого педагога, без підтримки колективу, якими б правильними вони не були, можуть зустрічати опір і навіть не виконуватися, а ось вимоги авторитетного активу — ніколи. Про такий інструмент мріє кожен педагог), залучення до самоврядування якомога найширшого кола вихованців, внесення елемента гри в організацію колективу, перспективні лінії колективу, розвиток традицій колективу.
Реалізація принципу паралельної дії дозволяє колективу проявляти свою виховну силу та формуватися і розвиватися, перетворює виховання в більш природний процес, конфлікт виникає між учнем і колективом, вчитель – арбітр.
Суть принципу паралельної дії – вимоги до особистості і вплив на неї здійснюється не прямо, а через колектив, коли відповідальність за кожного члена колективу несе первинний колектив і його керівники.
«Ніщо так не скріплює колектив, як традиція. Виховати традиції, зберегти їх - надзвичайно важливе завдання виховної роботи» (А.С.Макаренко). Відомо, що традиції зміцнюють будь-яку групу, вони створюють враження міцності, психологічно зближують її членів. Суспільство завжди турбується про створення і підтримку позитивних традицій, часто роблячи їх ритуалами. Та ж сама закономірність притаманна дитячим колективам, що завжди розуміють кваліфіковані педагоги. Всі позитивні елементи життя колективу: навички, інтереси, цікаві масові заходи — мають стати традиціями даного колективу. Деякі шкільні традиції, наприклад свята першого і останнього дзвоника, стали розповсюдженими і звичними, але бажано, щоб у кожній школі і класі були власні. Традиції можна умовно поділити на організаційні і моральні. Організаційні — це традиції якихось заходів, наприклад, свят, культпоходів, туристичних походів, виставок художньої творчості тощо. Моральні — традиції певної поведінки, наприклад, ввічливості, уважності друг до друга, стриманості у виразі негативних емоцій, відвідання хворих, поздоровлень з Днем народження, допомоги молодшим тощо. Якщо для підтримання організаційних традицій потребуються зусилля педагогів, то моральні традиції, коли вони вже закріпилися в колективі, більшою мірою підтримуються самими вихованцями.