- •Тема 1.Філософія як специфічний тип духовності
- •1. Філософія як проблема для самої себе.
- •2. Світогляд і філософія
- •Тема 2. Філософська думка Стародавнього Сходу
- •1. Зародження філософської думки. Особливості східного та західного філософування
- •3. Основні риси та філософські школи Давньоіндійської філософії
- •2. Розвиток натурфілософських ідей в досократичний період грецької філософії
- •3 Корзини коштовностей :
- •Тема 3. Антична філософія
- •1. Загальні особливості та етапи розвитку
- •Тема 4. Філософська думка Зх.Європейського Середньовіччя
- •Тема 5. Філософія Доби Відродження
- •Тема 6. Європейська філософія Нового часу
- •Тема 7. Німецька класична філософія
- •Тема 8. Посткласична філософія хіх – почХх ст.
- •1. Перегляд принципів класичної філософії і становлення нової світоглядної парадигми
- •2. Позитивізм хіх ст.
- •3. Філософія марксизму та її історична доля
- •4. Школи та особливості філософії неокантіанства
- •5. Феноменологія Гуссерля.
- •6. Ірраціоналістична тенденція філософії життя
- •Тема 9. Філософія хх ст.
- •1. Основні проблеми та тенденції ф. Хх ст. Сцієнтизм та антисцієнтизм
- •3) Антисцієнтизм
- •Теорія комплексів
- •5. Основні напрями релігійної ф. XX ст.
- •2 Тенденції:
- •1. Сутність людини як філософська проблема
- •2. Проблема походження людини
- •3. Можливісний вимір людського буття. Проблема свободи
- •4. Життя та смерть як фундаментальні модуси людського буття. Сенс життя
- •5. Проблема цінності та гармонійності людського буття
- •1. Філософське розуміння суспільства. Суспільство як система
- •3 Аспекти функціонування сусп-ва:
- •3. Проблема членування історичного процесу. Типологія суспільства
- •4. Теорія прогресу та проблема сенсу історії
- •1. Пізнання як філософська проблема
- •3 Підходи:
- •2. Пізнавальний процес і теорія істини. Основні концепції істини
- •1. Наука і техніка як об’єкт філософського дослідження
- •2. Класична і некласична наука: зміна типів раціональності
Тема 8. Посткласична філософія хіх – почХх ст.
1. Перегляд принципів класичної філософії і становлення нової світоглядної парадигми
2. Позитивізм ХІХ ст.
3. Філософія марксизму та її історична доля.
4. Школи та особливості філософії неокантіанства
5. Феноменологія Е.Гуссерля
6. Ірраціоналістичні тенденції філософського життя.
Література :
Словник «Современная западная философия» - М. 1991
М.В. «Філософія в особах» - Р.1998
Хрестоматія (сучасна зарубіжна філософія) – К.1996
1. Перегляд принципів класичної філософії і становлення нової світоглядної парадигми
Еволюційна теорія Дарвіна.Складний перехід від філософії Гегеля до пошуку нової філософії.Напрями некласичності філософського мислення,які випереджали свій час.Ідеї вислослені в ХІХ ст. були розвинуті в ХХ ст.Криза в наук. К.С. і в філософському світогляді.Все ж розвиток в руслі раціонального (класичного)мисленняА.Шопенгауер «Світ як воля та уява» перша праця посткласичної філософії.Але поки що вона не могла конкурувати з класичною традицією.Початок змін (змін в усіх сферах соціального буття) :
мистецтво – виникнення романтизму (Німеччина,Австрія);
живопис – імпресіоналізм,потім експресіонізм,абстракціонізм («свідоме віддалення від подібності»)
музика – імпресіонізм (Вагнер)
наука – криза в природознавстві (відкриття радіоактивності, подільності атома,теорія відносності).
Ідея постмодерну.В ХІХ ст. виникає неотомізм.
Основні проблеми :
1) Зміст і сутність філософії як метафізики.Ця проблема поєднує всіх філософів.
2) Переосмислення ролі і місця раціоналізму,наукове осмислення світу і людини.
3) (Прояв нового повороту Європи до світу – східний в першу чергу).Перегляд основних постулатів історичної науки :
- європоцентризм;
- панлогізм;
- теорія прогресу.
В ставленні до класичного раціоналізму і переосмислення філософії як метафізики можна виділити такі підходи :
1. Заклик до повернення і нового прочитання класичної філософії (неогегельянство, неокантіанство). Ререосмислення класичної філософії в рамках матеріалізму та пошук шляхів подолання суперечностец суспільного розвитку (марксизм)
2. Прагнення підправити філософський раціоналізм новим позитивним значенням
та поєдн. його з запереченням метафізики і матеріалізму як такого (позитивізм)
3. Прагн. подолати викривлення раціоналізму шляхом відродження філософського духу (феноменологія Гуссерля).
4. Критика клас. раціоналізму і Ф. як метаф. та заклик до заміни рац-ного ірраціональним. Ірраціоналізм або бунт проти розуму (Ф. життя, психоаналіз).
2. Позитивізм хіх ст.
О. Конт „Курс позитивної Ф.” Поняття „позитивне” (знання) на місце рац-го і метафізики як такої
Позитивне – це і спостережуване, і реальне, і корисне, і достовірне, точне і ясне та конструктивне.
Теорія „трьох стадій”, які посл. змінюютя в одну і характ. зміну рівня.
Теор. досліджень людства:
релігійна
метафізична (заг. завершені поняття)
позитивна (зосер. дослідження на тому, щоможе мати корисність в людськ. житті)
Недолік метаф.: питання „чому?”
Позитивізм: „як?”.
Запер. ролі Ф. як науки наук.
„Наука сама собі Ф.”
Звужує рамки Ф. це теорія науки, систематиз. і узагальнення спец. наукового знання.
Але нова філософія повинна займатися розкриттям зв’язків між науками.
Засновник соціології:
Мілль, Спенсер
Основна ідея Спенсера: еволюціонізм як заг. світовий з-н. Взаємозв.позитивізму з рац. картиною світу просвітництва.
Вони чітко відмовляли метаф. в плані існ. світогл. знання вона нижча науки. Протиставлення матеріалістичним ідеям.
Друга форма позитивізму – емпіріокретицизм.
Е. Мах, Авенаріус (фізик)
Ств. нової теорії наук. Пізнання,
Метафіз. проблеми:
- природа пізнання;
- досвіду;
- суб’єкта і об’єкта;
- матерії ісубстанції.
Простір, час, рух.
Авенаріус: „нейтральні елементи світу” – поверт.до ідеї, що світ є комплекс наших уявлень. Є разом і об’єктивним, і суб’єктивним, але втрач. розмежування
Гол.принцип пізнання: „принцип економії мислення.”
Потр.пристосовуватись до фактів, описувати ту сукупність, яка є.
