2.2.3. Новий етап в історії виникнення фотографії – дагеротип

Наступній події, яка стала важливою віхою в історії виникнення фотографії, ми зобов'язані учневі Ньєпса – Луї Дагеру. Саме Дагер зміг розробити відносно простий і придатний для масового застосування спосіб закріплення фотозображень. Основна ідея Дагера полягала в тому, щоб отримувати зображення за допомогою парів ртуті. Спочатку він проводив досліди з біхлоридом ртуті, але при цьому виходили дуже слабкі зображення. Тоді він вирішив удосконалити процес, експериментуючи з цукром і закисом хлору, і в 1837 році, після одинадцяти років дослідів, він, нарешті, зміг придумати перспективний спосіб закріплення. Вдосконалений варіант полягав у використанні підігрітих парів ртуті та обов'язковому змиванні частинок срібла, що не піддалися дії світла, за допомогою насиченого розчину кухонної солі.

Дагеротип (а новий спосіб отримав на честь свого творця саме таку назву) виявився найважливішим етапом в історії виникнення фотографії. Цей спосіб був відносно простим, і тому швидко став масовим. Втім, він не був позбавлений недоліків. Крім того, що для прояву знімків використовувалися токсичні пари ртуті, час експозиції досягав 30 хвилин, і тому отримувати знімки людей було досить важко – спробуйте нерухомо просидіти протягом півгодини.

Подальша подія, яка здійснила великий вплив на історію виникнення фотографії, відбулася в Англії, коли в 1840 році Вільям Тальбот розробив спосіб створення позитивної копії на сольовому папері з паперового негативу, за допомогою якого можна створити будь-яку кількість наступних копій. Ця технологія поєднувала в собі високу якість і можливість копіювання. Тальбот назвав цю технологію «калотипією», а неофіційно її охрестили «толботипією». Ця технологія в чомусь стала основою сучасної плівкової фотографії.

Варто відзначити, історія виникнення фотографії розвивалася нерівномірно, і часто в різних місцях придумувалися схожі способи фотографії приблизно в один і той же час.

2.2.4. Амбротипія

У 1851 році англієць Фредерік Скотт Арчер придумав новий спосіб отримання негативних фотографічних зображень на фотопластинках із застосуванням колоїдної емульсії. Цей спосіб здійснив величезний вплив на історію виникнення фотографії, і він застосовувався протягом кількох наступних десятиліть для друку знімків. Більше того, цей спосіб застосовувався практично без змін аж до кінця XX століття для виробництва друкарських кліше.

Використовуючи колоїдну емульсію, Арчер в середині 50-х років XIX століття розробив свою технологію фотографії, яку він назвав «амбротипія». В результаті цього процесу виходив скляний негатив, який виглядав як позитив, коли накладався на чорний фон. Новий спосіб виявився більш технологічний, ніж дагеротипія, і тому наприкінці 1850-х амбротипія виявилася популярнішою. До того ж, для цього способу фотографування час експонування виявився набагато меншим, і тому робити фотографії таким чином набагато простіше – цей факт не міг не вплинути на історію виникнення фотографії.

Амбротипія зробила фотографію більш простим процесом, але при цьому вона залишалася дуже недешевим задоволенням. Тому були зроблені спроби винаходу технології, яка могла б реалізувати всі переваги амбротипів, і при цьому виявитися дешевшою. Історія виникнення і розвитку фотографії просунулася вперед ще на один етап, коли в кінці XIX століття був винайдений тінтайп (друга назва – феротипія). У цій технології замість дорогої скляної пластини використовуються листки заліза або олова, які покриваються чорною емаллю. Нові матеріали дозволили помітно знизити вартість виробництва знімка, а також значно збільшили термін зберігання завдяки наявності лаку на металевій поверхні. Ця технологія виявилася настільки успішною, що застосовувалася до середини 1950-х років, коли з'явилися плівкові технології.