- •1. З 13.10.14 по 14.10.14 я ознайомився з роботою органів місцевого самоврядування.
- •2. 15.10.14 В цей день я ознайомився з діяльністю районної ради
- •5. 20.10.14 - 21.10.14 Я розглядав основні положення Закона України «Про місцеве самоврядування в Україні»
- •6. 22.10.14 Я ознайомився з роботою Президії районної ради.
- •Загальні положення
- •9. 27.10.14-28.10.14 Був розгляд питання стосовно взаємодії органів виконавчої влади і місцевого самоврядування
- •12. 31.10.14 Розгляд питання щодо дітей сиріт
- •13. 03.11.14 – 04.11.14 За ці два дні я вивчив закон про звернення громади до районної ради, а також був присутній на прийомі де громада задала питання такого характеру.
Загальні положення
Стаття 1. Служба в органах місцевого самоврядування
Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Стаття 2. Посадова особа місцевого самоврядування
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
Стаття 3. Посади в органах місцевого самоврядування
Посадами в органах місцевого самоврядування є:
виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою;
виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;
посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Стаття 4. Основні принципи служби в органах місцевого самоврядування
Служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах:
служіння територіальній громаді;
поєднання місцевих і державних інтересів;
верховенства права, демократизму і законності;
гуманізму і соціальної справедливості;
гласності;
пріоритету прав та свобод людини і громадянина;
рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки;
професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;
підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов'язків;
дотримання прав місцевого самоврядування;
правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування;
захисту інтересів відповідної територіальної громади;
фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету;
самостійності кадрової політики в територіальній громаді.
Стаття 5. Право на службу в органах місцевого самоврядування
Право на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території.
9. 27.10.14-28.10.14 Був розгляд питання стосовно взаємодії органів виконавчої влади і місцевого самоврядування
Політичні партії в Україні відіграють важливу роль у виборах до місцевих органів влади. Відповідно до чинного законодавства, депутатський корпус усіх рівнів рад, за винятком базовою рівня (села і селища), формується за виборчими списками партій чи блоків партій. Партії, які на місцевих виборах подолали 3-відсотковий бар'єр та здобули депутатські місця, вирішально впливають на формування виконавчих органів місцевих рад та на формування і функціонував місцевих державних адміністрацій. Очевидно, що вирішальність такого впливу залежить від того, наскільки чисельну фракцію провела до місцевої ради та чи інша партія. Залежно від результатів, локально може сформуватися будь-який з типів партійної системи (хіба що за винятком однопартійної) Таким чином, аналізуючи взаємодію органів виконавчої влади та поганів місцевого самоврядування з політичними партіями, слід виділити її першу лінію – взаємодія з політичними партіями, що перемогли на виборах і впливають на формування цих органів влади. Іншою лінією є взаємодія з політичними партіями, що не представлені в органах місцевого самоврядування. Одні з них не змогли подолати виборчий бар'єр, а інші й не ставили перед собою такої мети. Однак, незважаючи на це, вони зостаються об'єктивним фактором впливу у місцевій політиці. Перші з них залишаються потенційними претендентами на здобуття влади у наступному зібранні місцевої ради та порівняно із чинними владними партіями перебувають у вигіднішому опозиційному становищі. А інші, що можуть належати до партій антисистемного, авангардного типу, тим більше вимагають до себе уваги з боку місцевих органів влади, оскільки можуть цілеспрямовано впливати на дестабілізацію суспільно-громадського життя. Так чи інакше, але однією з найголовніших функцій партії є здійснення посередництва між тією частиною громади, інтереси якої вона представляє, та органами місцевої влади. І саме в розрізі взаємовідносин політичних партій з органами місцевого самоврядування можна говорити про найвищий і безпосередній ступінь реалізації функцій нього посередництва. Здійснення місцевими органами влади ефективної політики щодо управління суспільними процесами неможливе без врахування цієї функції партій. У системі таких взаємовідносин вибудовується своєрідний трикутник «партії – виборці – орган самоврядування». Основою цього трикутника є політична партія. Саме вона є своєрідним каналом зв'язку інтересів суспільних груп та їх практичною реалізацією через представницький орган влади. Водночас через діяльність партій виборці мають уявлення про діяльність органів влади. Для здійснення безпосередньої взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у їх структурі передбачені управління та відділи внутрішньої політики. Для забезпечення високої ефективності таких контактів вказані підрозділи повинні проводити серйозну інформаційно-аналітичну роботу. В той же час вони нерідко виконують не властиві їм або ж доволі другорядні функції, що зводяться до контролю підготовки і технічного забезпечення масових заходів за участю представників органів влади. Водночас органи місцевої влади повинні здійснювати з партіями як представниками громадськості й опосередковану взаємодію, що не обмежується політичною сферою, й інструментом якої можуть бути найрізноманітніші підрозділи виконавчої влади, а не лише управління й відділи внутрішньої політики. Сфери такої взаємодії не потребують деталізованого переліку, оскільки стосуються всіх аспектів життєдіяльності громади. Практично мова йде про налагодження опосередкованих партнерських взаємовідносин місцевої влади з місцевими осередками політичних партій у ширшій системі взаємовідносин «місцева влада – громадськість». При цьому слід відзначити, що загалом ефективна практика таких взаємовідносин мало поширена. На жаль, влада і громадськість дотримуються цілком протилежного алгоритму думання, що виражається в таких тезах: 1) теза влади – ми знаємо, що робити, і вміємо робити, але в нас не вистачає на все грошей, а громадськість лише вміє критикувати, хоча сама ні на що не здатна; 2) теза представників громадськості – влада має повноваження, кадри і кошти, але проблеми громади не вирішуються. Отже, влада неспроможна!
10. 29.10.14. Я ознайомився з підготовкою питань до розгляду на сесії районної ради
Сесія є основною організаційно-правовою формою роботи сільських, селищних, міських, районних, обласних, районних у місті. Сесія — це сукупність пленарних засідань ради, а також засідань її постійних комісій. Ось один приклад таких питань:
1. Про звіт голови районної державної адміністрації.
-
Доповідає:
Голова районної державної адміністрації.
Готують:
Управління та відділи районної державної адміністрації
2. Про звіт голови районної ради.
-
Доповідає:
Голова районної ради .
Готують:
Виконавчий апарат районної ради
Постійні комісії районної ради
3. Про виконання програми економічного, соціального та культурного розвитку району за 2015 рік .
-
Доповідає:
Заступник голови районної державної адміністрації
Готують:
Відділ економіки промисловості та розвитку інфраструктури та управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, постійні комісії районної ради
4. Про програму економічного, соціального та культурного розвитку району на 2015 рік .
-
Доповідає:
Заступник голови районної державної адміністрації
Готують:
Відділ економіки промисловості та розвитку інфраструктури та управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, постійні комісії районної ради
5. Про звіт про виконання районного бюджету за 2015 рік.
-
Доповідає:
Начальник фінансового управління райдержадміністрації.
Готують:
Фінансове управління райдержадміністрації, робоча група з підготовки сесії, постійні комісії
6. Про районний бюджет на 2015 рік
-
Доповідає:
Начальник фінансового управління райдержадміністрації.
Готують:
Фінансове управління райдержадміністрації, робоча група з підготовки сесії, постійні комісії
7. Про інформацію Великоолександрівського міжрайонного прокурора про стан законності, боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території.
-
Доповідає:
Великоолександрівський міжрайонний прокурор
Готують:
Члени комісії
8. Про хід виконання програми «Діти Високопільщини».
-
Доповідає:
Заступник голови райдержадміністрації
Готують:
Члени комісії
9. Про звіт директора комунального закладу «Високопільська районна дитячо-юнацька спортивна школа» Високопільської районної ради Херсонської області.
-
Доповідає:
Заступник голови райдержадміністрації
Готують:
Члени комісії
12. Про зняття з контролю рішень сесій районної ради.
-
Готують:
Постійні комісії районної ради
11. 30.10.14 Була проведена робота над вимогами Закона України «Про доступ до публічної інформації»
Стаття 1. Публічна інформація 1. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. 2. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Стаття2. Мета і сфера дії Закону 1. Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. 2. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Стаття 3. Гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації 1. Право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю засоблюдением прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Стаття 4. Принципи забезпечення доступу до публічної інформації 1. Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. Стаття 19. Оформлення запитів на інформацію 1. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. 2. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. 3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) за вибором запрашивателя. 4. Письмовий запит подається в довільній формі. 5. Запит на інформацію повинен містити: 1) ім'я (найменування) запрашивателя, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. 6. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо 7. У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань запитів на інформацію, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.
