15. По два словосполучення можна виділити в реченнях
16. Іменникові словосполучення є в реченнях
17. Чотири словосполучення можна виділити в реченні
Двадцять третє січня
Домашня робота
Завдання. Написати доручення.
Доручення (довіреність) — це письмове повноваження, яке видається установою, організацією чи підприємством або окремою особою іншій особі для офіційного пред'явлення при здійсненні юридичних дій, одержанні грошей чи матеріальних цінностей.
Доручення буває особисте і службове.
Особисті доручення найчастіше складаються на одержання грошей. Підпис довірителя має бути завірений керівником установи, організації чи підприємства, де він вчиться або працює. Текст пишеться довільно. Обов'язковими є реквізити: прізвище, ім'я та по батькові довірителя, а також особи, якій видається доручення; зміст дій; назва установи, де виконуються операції; підпис довірителя; дата написання документа та дата засвідчення підпису; кругла печатка.
Наводимо зразки особистого доручення:
Українська література
Двадцять друге січня
Домашня робота
Записати конспект про життя та творчість о.Довженка
Прочитати кіноповість «Україна в огні», переглянути фільм і порівняти обидва твори.
Записати в зошит «Україна в огні»
Історія написання: на початку Великої Вітчизняної війни (1941 р.) Довженко був евакуйований в Ашгабад, де призначений полковником інтендантської служби, Митець не може сидіти склавши руки в тилу, коли його Батьківщина в біді, тому просить, щоб його відправили на фронт, де він як кореспондент газети «Красная звезда» стає свідком звільнення українських земель від окупантів. Після цього письменник друкує в газеті «Известия» 31 березня 1942 року статтю «Україна в огні». Ця назва буде взята й до сценарію фільму, що його пише О. Довженко протягом 1941-1943 рр. Деякі фрагменти цього сценарію з’явилися в пресі у вересні 1943 р. і досить неоднозначно були сприйняті критикою. Сталін скликав спеціальне засідання Політбюро ЦК ВКП(б) 31 січня 1944 року, щоб засудити Довженків сценарій «Україна в огні» за «націоналізм», «антирадянщину».
Рік створення: 1943 (опубліковано лише через 10 років).
Напрям: реалізм з елементами неоромантизму (поетичного романтизму).
Рід: епос.
Жанр: кіноповість.
Тематичний різновид жанру: героїчна, патріотична, політична кіноповість.
Тема: трагічні сторінки Великої Вітчизняної війни на території України від початку та відступу Радянської армії на схід до визволення; життя й боротьба на окупованих територіях; «влада» на війні.
Ідея: возвеличення патріотів, героїв війни, Батьківщини, кохання; засудження радянської влади за трагедію народу; пошук відповідей на болючі питання (причини зрадництва, запроданства, перемоги великою кров’ю); утвердження думки про невмирущість народу й України.
Мотиви: «людина на війні»; «влада й людина»; «сила кохання»; «зрада»; «героїзм»; «жертовність»; «відповідальність перед народом і собою»; «неперевність роду»; «Батьківщина».
Образи: людей: Паврін Запорожець — батько п’яти синів; убиває Заброду й Людвіга фон Крауза; допомагає партизанам; звинувачений у зраді з боку радянської влади, бо виконував обов’язки старости, хоча насправді так хотів допомогти громаді; Тетяна Запорожчиха — ніжна, турботлива мати, убита Еріхом фон Краузом; Роман — син Лавріна, командир партизанського загону; Іван — син Лавріна, боєць Червоної армії, артилерист; Савка — син Лавріна, чорноморець, загинув у перші дні війни; Григорій — син Лавріна, агроном, «майстер урожаю»; Трохим — син Лавріна, рільник, щасливий батько п’ятьох дітей; Олеся — дочка Лавріна, кохана Василя Кравчини, ідеал української дівчини, поетична душа, якій довелося пройти всі кола воєнного пекла; Мина Товченик — зв’язківець партизанського загону; Василь Кравчина — танкіст-червоноармієць, коханий Олесі; Христя Хутірна — проста дівчина, найтрагічніший жіночий образ; одружується з Антоніо Пальма, щоб вижити, хоча любить свій народ; стара Левчиха — звичайна українська жінка з добрим серцем і відкритою душею; Григорій Заброда — репресований «куркуль», який утік із Сибіру, щоб помститися за свою біду, поліцай; Павло Хутірний — дезертир, поліцій; Еріх Крауз — німецький барон, «правитель» українських земель, витончений інтелектуал на війні; Людвіг фон Крауз — його син; радянські партійці; природи: краса української землі; предметів і явищ: пісня, родина, документи, відступ, кохання, потяг, міст, колючий дріт, згарище, партизанський загін, поранення.
Символічні образи: Україна в огні (символ всенародної трагедії); Лаврін Запорожець (символ українського духу, незламності, козацьких нащадків); Василь Кравчина (символ героїзму, відданості в коханні, безсмертя любові); Олеся символ жіночності, чистоти навіть після найбрудніших випробувань); Заброда символ «заблуканих» душ, які не розуміють, хто справжній ворог); Еріх фон Крауз (символ інтелектуальної Європи — творця страшної війни); документи (символ владної байдужості); пісня (символ єдності й невмирущості роду) та ін.
Композиція: складається з 50 окремих епізодів-картин, що у свою чергу містять кадри; кількох сюжетних ліній (історична — події війни; долі Запорожців; кохання Василя й Олесі; доля Христі Хутірної); має обрамлення (однаковий початок і закінчення твору) у вигляді народної пісні «Ой піду я до роду».