Тема 5. Аналіз використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці

5.1. Поняття, завдання й джерела інформації аналізу трудових ресурсів і витрат на оплату праці

Трудові ресурси (кадри) підприємства є головним ресурсом кожного підприємства, від якості й ефективності використання якого багато в чому залежать результати діяльності підприємства і його конкурентноздатність.

Кадри підприємства, безпосередньо пов'язані із процесом виробництва продукції (послуг), тобто зайняті основною виробничого діяльністю, являють собою промислове – виробничий персонал. До нього належать всі працівники основних, допоміжних, підсобних й обслуговуючих цехів; науково-дослідницьких, конструкторських, технологічних підрозділів підприємства й лабораторій, що перебувають на балансі підприємства; заводоуправління з усіма відділами й службами, а також служб, зайнятих капітальним і поточним ремонтом устаткування й транспортних засобів даного підприємства.

Залежно від виконуваних функцій промислово-виробничий персонал ділиться на категорії, які встановлює Державний класифікатор професій ДК-003-95. Розрізняють п'ять категорій промислово-виробничого, персоналу: керівники, професіонали, робітники, фахівці, технічні службовці.

Керівники – це працівники, що займають посади керівників підприємства і їхніх структурних підрозділів. Розрізняють кілька рівнів працівників цієї категорії: перший рівень – генеральний директор і його заступники, головний бухгалтер, головний інженер, головний механік, головний технолог, головний економіст; другий рівень – директори виробництв, заступники головного бухгалтера, головного інженера, головного механіка, головного технолога, головного економіста, керівники управлінь (комерційного, планово-економічного, кадрового); третій рівень – керівники цехів, відділів, бюро, лабораторій, майстри цехів.

Професіонали – це працівники, професійні завдання яких полягають в збільшенні наявного обсягу знань: розробки нових науково-прикладних теорій, нових проектів, технологій, програмних продуктів. До таких працівників належать провідні спеціалісти інженерних, фінансових, економічних, комерційних й інших підрозділів підприємств (як правило, що мають наукові ступені й звання або значний досвід роботи), які виконують самостійні проекти й можуть керувати при цьому певною групою фахівців.

Робітники на виробництві діляться на основних – тих, які беруть безпосередню участь у процесі створення продукції, і допоміжних – тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва (слюсар-ремонтник, слюсар-електрик).

Фахівці – це працівники, зайняті інженерно-технічними, економічними, бухгалтерськими й іншими роботами, пов'язаними з використанням відомих теорій, методів, методик, нормативів, пакетів програм.

Технічні службовці – це працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування й діловодство (тобто виконують чисто технічну роботу), зокрема – діловоди, обліковці, агенти, касири, контролери, діловоди, креслярі, секретарі.

Кадровий склад або персонал підприємства має певні кількісні, якісні й структурні характеристики. Кількісна характеристика трудових ресурсів (персоналу) підприємства в першу чергу виміряється такими показниками, як облікова, явочна й середньосписочна чисельність працівників.

Загальний обліковий склад працюючих враховує найманих робітників всіх категорій, пов'язаних з найманням, трудовим контрактом, у тому числі тимчасових і сумісників (у наказі про призначення яких повинно бути оговорене, що тривалість їхнього робочого дня неповинна перевищувати 50% встановленої законом для даної категорії роботи).

Облікова чисельність працівників підприємства – це чисельність працівників облікового складу на певне число або дату з обліком прийнятих і вибулих за цей день працівників. Містить у собі працівників, записаних у реєстраційні книги персоналу (їхні трудові книжки здані у відділ кадрів підприємства, а в наказі про призначення на роботу зазначено, що мова йде про штатну посаду, повну ставку).

Якісна характеристика трудових ресурсів підприємства визначається ступенем професійної й кваліфікаційної придатності його працівників для виконання цілей підприємства й робіт, що будуть ними виконуватися.

Структурна характеристика трудових ресурсів підприємства визначається складом і кількісним співвідношенням окремих категорій і груп працівників підприємства.

Інформація для аналізу трудових ресурсів береться з наступних джерел:

• Форма № 2-ПВ «Звіт про працю»;

• Форма № 1-П «Звіт промислового підприємства з продукції»;

• Форма № 3-ПВ «Звіт про використання робочого часу»;

• Форма № 6-ПВ «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад і професійне навчання»;

• дані табельного обліку й відділу кадрів та ін.