- •Хіміко – технологічний технікум
- •Методичні вказівки
- •Розрахунок колони абсорбційної до установки безперервної дії
- •З рівняння матеріального балансу
- •Технологічний розрахунок апарату
- •3.2.1 Вибір конструкції, влаштування та принцип дії апарату,
- •3.3.2 Тепловий розрахунок та елементи конструктивного
- •Перелік посилань
- •Розрахунок діаметру штуцерів.
- •3.3.4 Розрахунок гідравлічного опору апарату.
3.3.2 Тепловий розрахунок та елементи конструктивного
розрахунку апарату
Метою теплового розрахунку є визначення кінцевих температур газу і рідини.
Витрати теплоти в наслідок поглинання амоніаку водою визначаються з формули:
[4,
с.209]
де
- диференційна теплота розчинення
амоніаку у воді, Дж/кг
кДж/моль [4, с.209]
Дж/кг
Абсорбер працює
в адіабатичному режимі. Вся теплота
витрачається на нагрівання газу і
поглинача. Постілька питома теплоємність
газу менш за питому теплоємність
поглинача приблизно у чотири разу, то
газ нагрівається у меншому ступеню.
Приймаємо кінцеву температуру газу з
інтервалу 30 – 35оС (
)
и уважаємо, що вся теплота, яка виділяється
у наслідок протікання процесу йде на
нагрів поглинача, тоді
Відкіля
де с – питома теплоємність поглинача, Дж/(кг К).
с = 4190 Дж/(кг К) [1, с.808]
оС
Тоді розрахуємо середні температури газу і поглинача.
Середня
температура газу:
оС
Середня
температура поглинача:
оС
Діаметр абсорберу розраховуємо з рівняння витрат:
,
відкіля
де ω – фіктивна швидкість газу, м/с;
ρ
– щільність газу при
,
кг/м3;
S – площа перетину апарату, м2;
Vτ – об’ємні витрати газової суміші в апараті, м3/с
Щільність газу визначаємо з формули:
де ρо – щільність газу при нормальних умовах, кг/м3;
То, Т – температура газу при нормальних і робочих умовах відповідно, К;
ро, р – тиск у апараті при нормальних і робочих умовах відповідно, МПа.
кг/м3
Фіктивна швидкість газу визначається із відношення:
[1,
с.613]
де
- швидкість газу, яка відповідає началу
підвисання
поглинача, м/с.
[4,
с.212]
де ReГ – критерій Рейнольда, значення котрого відповідає началу підвисання.
μГ – в’язкість інертного газу, Па с
[1,
с.808]
f – питома поверхня насадки, м2/м2
[1,
с.610]
де Ar – критерій Архімеду
[1,
с.611]
де
-
еквівалентний діаметр насадки, м;
-
щільність поглинача, кг/м3
кг/м3 [1,
с.804]
[4,
с.213]
де
- вільний об’єм насадки, м3/м2
Приймаємо у якості
насадки керамічні кільця Рашига розміром
,
котрі укладаємо безладно. Характеристика
насадки:
= 0,785 м3/м2, f = 90 м2/м2 [1, с.598]
м
м/с
м/с
м
За даними [5, с.197] обираємо стандартний діаметр D = 800 мм
Оптимальна щільність зрошення розраховується за формулою:
де qеф– коефіцієнт. Для кілець Рашига
м2/с [4, с.198]
м3/(м2 с)
Робоча щільність зрощення визначається за формулою:
[1,
с.613]
м2
м3/(м2
с)
,
отже насадка змочена повністю. Коефіцієнт
змочування ψ = 1
Висоту апарата визначаємо за формулою:
Н = Нн + h1 + h2 + h3
де Нн – висота шару насадки, м;
h1 – відстань від верху насадки до кришки, м;
h2 – відстань від низу насадки до днища, м;
h3 – відстань між шарами насадки, м.
Висоту насадки визначаємо за формулою:
Нн =
де n – число одиниць переносу;
h – висота одиниць переносу.
Число одиниць переносу визначаємо за формулою:
де
- рухома сила процесу.
де
- рівноважна відносна масова частка
амоніаку в газової фазі на вході і виході
з апарата, кг/кг.
[1,
с.591]
де р* - рівноважний парціальний тиск амоніаку в газової суміші, Па
р – загальний тиск у апараті, Па
З закону Генрі р*
=
При
МПа [1, с.826]
МПа [1, с.826]
Тоді
=
МПа
=
МПа
кг/кг
кг/кг
Висоту одиниць переносу визначаємо за формулою:
де hг – висота одиниць переносу для газової фази, м;
hп – висота одиниць переносу для рідкої фази, м;
R – коефіцієнт пропорційності.
Висоту одиниць переносу для газової фази визначаємо за формулою:
де а – коефіцієнт, а = 8,13 [1, с.826];
ψ – коефіцієнт змочування насадки;
-
критерій Прандтля для газу.
де DГ – коефіцієнт дифузії амоніаку у повітрі, м2/с
де Do
– коефіцієнт дифузії амоніаку у повітрі
при нормальних умовах, м2/с. Dо
=
м2/с [3,
с.515]
м2/с
м
Висота одиниць переносу для рідкої фази визначається за формулою:
де δприв – приведена товщина плівки, м;
ReП – критерій Рейнольда для рідини;
PrП – критерій Прандтля для рідини
де W – масова швидкість поглинача, кг/(м2 с)
кг/(м2 с)
μП – в’язкість
поглинача при
,
Па с
Па с [1, с.806]
де DП – коефіцієнт дифузії амоніаку у воді, м2/с
[1,
с.806]
де D20
– коефіцієнт дифузії амоніаку у воді
при температурі 20оС, м2/с. D20
=
м2/с [3, с.252]
м2/с
м
м
Визначаємо коефіцієнт пропорційності
Тоді
м
НН =
м
Приймаємо висоту насадки з запасом 20%, тоді
м
Приймаємо 7 шарів насадки по 4 метра, тоді
h3
=
м
h1
=
м
h2
=
,
приймаємо h2 = 2,0 м
Тоді
Н = 28,0 + 0,8 + 2,0 + 2,4 = 33,2 м
