Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
редагування лекція 8.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
36 Кб
Скачать
☆

Перше, наскрізне, читання.

На підготовчому етапі редакційно-видавничого процесу редактор у загальних рисах уже міг скласти перше враження про оригінал, який йому належатиме підготувати до друку. Але спочатку він зобов’язаний прочитати весь твір.

Редактори-початківці нерідко ігнорують цей етап і беруться правити текст, прочитавши перший абзац. Згодом з’ясується, що не варто було витрачати на це час, оскільки вже відредагована частина потребуватиме скорочення, або докорінної переробки, або перенесення в інше місце оригіналу. Та до такого висновку редактор може дійти лише після того, як прочитає весь твір, оцінить його, визначить сильні й слабкі сторони.

Методика першого читання може бути різною. Досвідчені “акули пера” виробили свої критерії такого читання: на початку зосереджується увага на змісті та структурі твору; далі – побіжний перегляд більшості сторінок, вибіркове читання окремих параграфів у різних частинах оригіналу, з'ясування еклектики викладу тексту, повторів, кількості логічних, смислових чи мовних помилок тощо. У початківців цей етап роботи може розтягнутися в часі. Але практика засвідчує, що на цьому економити час не варто.

Таким чином, перше читання дає змогу редакторові визначити міру свого майбутнього втручання в текст, види і кількість правок.

Доведення (спільно з автором) оригіналу до комплектності.

Після першого читання явними постають недоробки автора. Найперше це стосується комплектності оригіналу, тобто наявності усіх його складових. Не зроблені посилання до розділів, недописані окремі параграфи, недонесені ілю­страції, незавершені таблиці чи схеми — все це може стати серйозною перешкодою для дотримання редактором затверджених термінів проходження оригіналу на всіх етапах редакційно-видавничого процесу.

Отож, на цьому етапі редагування варто виявити спіль­но з автором складові поданого оригіналу, яких не ви­стачає, і прийняти рішення: або відкласти роботу, або по­чати правити, домовившись з автором про кінцеві терміни ліквідації недоробок.

Робота над структурою (архітектонікою) оригіналу.

Від виконання цього етапу залежатиме якість змістової частини майбутнього видання. Йдеться про структурну організацію всього тексту, логічну співмірність усіх його частин, незалежно від того, це – журналістський твір чи книжкове видання.

Досвідчений і небайдужий редактор, отримавши від автора читабельний, але ретельно не структурований оригінал, добре попрацює над тим, аби майбутнє видання було зручним для користування читачем. Структура видання виграє, коли відбудеться детальний поділ складових елементів оригіналу і встановиться однаковий порядок їх розміщення в межах кожного розділу. Редактор зобов'язаний помітити, що, скажімо, за обсягом окремі частини неспівмірні, що один розділ поділено на підрозділи, а інший – ні.

Робота над заголовками.

Чимало досвідчених редакторів можуть без перебільшення стверджувати, що вибір влучного заголовка журн­лістського матеріалу є чи не найскладнішою справою. Як неминучими є муки творчості, так не уникнути відповідальному редактору і мук заголовків.

Заголовки виконують у тексті кілька важливих функцій:

  • полегшують роботу читача з виданням;

  • організовують процес читання;

  • дають змогу читачеві осмислено працювати з окремими частинами видання;

  • готують читача до сприйняття нового, відносно закінченого, цілого;

  • забезпечують зручність у пошуку вибіркової інформації;

  • дають можливість глибше засвоїти матеріал.

Постійно тримаючи в полі зору весь заголовковий комплекс, редактор під час редагування має знати супідрядність заголовків та особливості розстановки розділових знаків як за місцем розміщення їх на шпальті (сторінці), так і стосовно тексту: шмуцтитул, шапка, у спусковому пробілі, у підбір з текстом, у розріз із текстом (без відбивок або лише з верхньою відбивкою), “втоплений”, ліхтарик, кватирка. Редакторська обробка заголовків необхідна не лише для визначення їх ієрархії в основній частині видання, а й для позначення їх графічного відтворення на шпальтах чи сторінках.

Головним завданням редактора на цьому етапі є досягнення оптимальної відповідності заголовків із змістом текстових фрагментів, що обрамлюють ці заголовки.