V. Закріплення навичок.
Написання 2 рядка елементів (пів рядка - під тактування вчителя, пів рядка - самостійно).
Написання елемента в з'єднанні.
Розвиток мовлення: робота над віршиком, потішкою, лічилкою тощо.
Конструювання та моделювання мовних одиниць.
Гра, спрямована на розвиток творчої уяви та графічних умінь школярів:"Поправляйка".
VI. Підсумок уроку:
- Який новий елемент ви навчилися писати?У якому рядку він пишеться?
Які вправи вам сподобалося виконувати на уроці? (Учитель називає найбільш старанних учнів, демонструє їх роботи).
Примітка: 1. Протягом уроку проводиться 1 тривала та кілька короткочасних фізкультхвилинок. 2. Запропонована структура є відносно довільною. Обов'язкові види вправ: письмо на дошці та в зошитах, словниково-логічні вправи, моделювання та конструювання мовних одиниць.
І. Вступна бесіда вчителя (постановка мети уроку).
Головне в цій бесіді — викликати інтерес до робо ти і бажання працювати над метою уроку, чітко окреслити завдання, які ставляться перед учнями. Грамотний початок — половина успіху. Учитель повинен обов'язково зацікавити учнів не тільки тим, що через де який час вони зможуть грамотно й красиво висловлювати свої думки, а й тим, скажімо, що найкращий переказ:
обов'язково прочитають у класі;
розмістять у класному журналі «Наша творчість»;
прочитають на батьківських зборах;
покажуть як зразок малюкам, учням із паралельного
класу та ін.
ІІ. Читання і слухання тексту.
Програма рекомендує використовувати для переказів різні типи текстів: спочатку розповіді, пізніше - з елементами опису і міркування. У 3 -4 класах можливі тексти як художнього, так і наукового стилю.
Авторський текст, як правило, читає вчитель, хоча деякі педагоги заздалегідь готують до читання учня. Крім цього, на перших порах навчання можна роздати учням надрукований текст. Це дає змогу не тільки чути його, а й бачити, що важливо для подальшого мовного аналізу. Після розбору тексти повертаються вчителю.
Із метою активізації діяльності учнів учитель перед читанням попереджає, що поставить запитання за з містом тексту і подивиться, хто з учнів дасть кращі відповіді (варіанти):
хлопчики або дівчатка;
перший, другий чи третій ряд;
перший чи другий варіант;
особиста першість.
ІІІ. Визначення теми і основної думки тексту.
(Про що йдеться і що головне хотів нам сказати автор).
Щоб учень свідомо і змістовно переказав текст, учителю треба весь час підтримувати думку про те, що головне хотів сказати автор. Від цього залежатиме, які мовні засоби, яку інтонацію треба буде використати, щоб передати зміст тексту відповідно до задуму автора.
ІV. Бесіда або змістовий аналіз тексту (передбачає відповіді учнів на запитання вчителя).
ЇЇ мета – осмислити зміст і структуру тексту. Робота над текстом буде корисною і цікавою, якщо запитання вчителя вимагатимуть від учнів роздумів, зіставлень, висновків, узагальнень і доказів. Бесіда повинна мати проблемний характер і запитання краще ставити так: чому?, навіщо?, з якою метою?
V. Мовний аналіз. (Робота над словником, образотворчими засобами, над реченням)
Цей етап роботи над переказом дуже важливий. Його мета — зосередити увагу школярів на лексичних засобах, на мотивованому їх використанні в тексті, на необхідності співвідносити вибір лексичних засобів з художнім задумом висловлювання, мовленнєвої ситуації.
Головний недолік під час мовного аналізу — відсутність роботи над збагаченням словникового за пасу учнів. На практиці, як правило, вона зводиться до пояснення незнайомих слів. Але ж діти не можуть зразу назвати всі незрозумілі слова, осмислити відтінки їх значення у мовленні.
Оскільки передача смислового змісту тексту передбачає порівняно довільне мовне оформлення, необхідно збагачувати словниковий запас учнів не тільки тими словами, які відібрані з лексики тексту для переказу, а й іншими, що входять в дану тематичну групу. Засвоєння їх дасть можливість учням вільно користуватися лексикою під час мовного оформлення тексту.