Будова нирки, її кровопостачання.

Нирка (ren) - це парний орган, який знаходиться в поперековій ділянці на задній стінці черевної порожнини, розташований позаочеревинно. Права та ліва нирки лежать на рівні XI грудного – І – ІІ поперекових хребців. Права нирка лежить дещо нижче ніж ліва. Нирка має

п ередню поверхню і плоску задню, заокруглений верхній і гострий нижній кінці, ввігнутий медіальний і опуклий латеральний краї. На медіальному краї знаходяться ворота нирки, через які в орган входять ниркова артерія, нерви, а виходять сечовід, ниркова вена, лімфатичні судини. Всі ці анатомічні утвори формують ниркову ніжку, яка фіксує орган в певному анатомічному положенні. Крім неї, до фіксуючого апарату належать: фіброзна оболонка, що прилягає до паренхіми нирки, за нею знаходиться жирова капсула і ззовні - ниркова фасція, яка має передній та задній листки. Нирка лежить у м'язовому ложі, що утворене великим поперековим м'язом і квадратним м'язом попереку.

Н

Мал.. Будова нирки

1. Верхній кінець. 2. Ниркова пазуха.

3. Ниркові ворота. 4. Мала ниркова чашечка. 5. Ниркова миска. 6. Велика ниркова чашечка. 7. Сечовід. 8. Нижній кінець. 9. Мозкова речовина. 10. Кіркова речовина. 11. Ниркові стовпи. 12. Нирковий сосочок

а фронтальному зрізі нирки видно, що в ділянці її медіального краю знаходиться ниркова пазуха. Вона заповнена судинами, нервами, жировою клітковиною; крім того, тут є малі та великі чашечки, що відкриваються в ниркову миску.

Паренхіма нирки побудована з кіркової речовини, що знаходиться по периферії, і мозкової, яка має вигляд ниркових пірамід. Їх 16-20. Основами піраміди обернені до поверхні нирки, а верхівками - в пазуху. Верхівки пірамід з'єдну­ються по дві або декілька і утворюють підвищення - сосочки, кожний з яких має отвори, через які сеча виділяється в малі чашечки. Малі чашечки(7-12) утворюють 2-3 великі чашечки. Зливаючись між собою,великі чашечки утворюють ниркову миску. Ниркова речовина заходить поміж піраміди й утворює ниркові стовпи. Мозкова речовина заходить в кіркову в ділянці основи пірамід і утворює мозкові промені.

М

Мал.. Будова нефрона

1. Проксимальна частина канальця нефрона. 2. Кровоносні капіляри. 3. Збиральна трубочка. 4. Петля нефрона. 5. Дистальна частина канальця нефрона. 6. Артерія. 7. Вена. 8. Приносна клубочкова артеріола. 9. Виносна клібочкова артеріола. 10. Капсула клубочка. 11. Клубочок ниркового тільця. 12. Просвіт капсули клубочка

ікроскопічно нирка являє собою складну трубчасту залозу, трубочки якої мають назву ниркових (сечових) канальців. Сліпий кінець кожного ниркового канальця у вигляді двостінної чашечки - капсули клубочка (Шумлянського-Боумена) - охоплює клубочок кровоносних капілярів і щільно до них прилягає. Це дає можливість воді і речовинам, що розчинені в ній, легко прохо­дити в порожнину капсули. Клубочок разом з капсулою становить ниркове тільце, яке знаходиться в кірковій речовині нирки. Структурною морфо-функціональною одиницею нирки є нефрон. Він складається з ниркового тільця, від якого відходить проксимальний відділ нефрона, петля нефрона (петля Генле), дистальний відділ. Нефрон є місцем утворення сечі. Дистальні відділи нефрона впадають у збірні трубочки. Ці канальці лежать у пірамідах і вони виводять сечу в малі чашечки, відкриваючись на верхівці пірамід. Далі сеча потрапляє у великі чашечки, з них - у ниркову миску. Миска продовжується у сечовід, а він впадає в сечовий міхур.

Кровообіг у нирці. Артеріальну кров до нирки несе ниркова артерія, яка у воротах ділиться на 4-5 гілок. Кожна гілка кровопостачає певну ділянку, що має назву сегмента. Від цих гілок відходять міжчасткові артерії, які на межі кіркової та мозкової речовини утворюють дуги. Від останніх починаються короткі приносні судини, що утворюють клубочки капілярів. З кожного клубочка виходять виносні судини, які навколо канальців формують капілярну сітку. З цієї сітки беруть початок вени. Вони йдуть поряд із однойменними артеріями, потім зливаються в ниркові вени, які впадають в нижню порожнисту вену. Отже, в нирці існує дві капілярні сітки. Кров з артерії потрапляє в капіляри, а потім - знову в артерію. Ця особливість розгалуження артеріальних судин отримала назву "чудесної сітки" нирки.