Жіночі статеві органи (organa genitalia femenina)

Жіноча статева система забезпечує: утворення статевих клітин та статевих гормонів, які створюють умови для розмно­ження. Окрім цього, вона забезпечує внутрішньоутробний розвиток плода і секрецію молока. До органів жіночої статевої си­стеми належать внутрішні й зовнішні статеві органи та молоч­ні залози.

Внутрішні статеві органи

Яєчник (ovarium) — це жіноча статева залоза, парний ор­ган, аналогічний чоловічому яєчку. Він має овальну форму, завдовжки 2,5 см, завширшки 1,5 см і завтовшки 1 см і міс­титься в порожнині малого таза на задній поверхні широкої зв'язки матки.

У яєчнику розрізняють дві поверхні: присередню та бічну; два краї: вільний (задній) та брижовий (передній), який нази­вають воротами яєчника, через які входять судини та нерви; два кінці: трубний та матковий.

Яєчник має брижу, завдяки якій він по передньому краю прикріплюється до заднього листка широкої зв'язки матки, та дві зв'язки: власну зв'язку яєчника, яка йде від маткового кін­ця до дна матки, і зв'язку-підвішувач яєчника.

Зовні яєчник вкритий кубічним епітелієм, під яким міс­титься білкова оболонка. Вона складається в основному з кола­генових та еластичних волокон. Під нею розташовується кір­кова речовина, яка оточує мозкову речовину у вигляді підкови. У ділянці воріт яєчника вона відсутня. Кіркова речовина скла­дається зі строми (вона утворена сполучною тканиною, де від­бувається утворення статевих гормонів) та паренхіми (у ній містяться фолікули, жовті та білуваті тіла тощо). Мозкова ре­човина складається з пухкої сполучної тканини, у якій міс­тяться судини та нерви.

Яєчник виконує такі функції:

• синтез жіночих статевих гормонів;

• у яєчниках відбувається процес дозрівання фолікулів продукція яйцеклітин;

• упродовж перших місяців вагітності в яєчнику функціо­нує жовте тіло, що забезпечує нормальний перебіг триместру вагітності.

Маткова труба (tuea uterina)

Вона парна, має форму трубки завдовжки 10—12 см, ши­рина труб у різних місцях неоднакова. Маткові труби містять­ся в порожнині малого таза, у них розрізняють наступні части­ни: маткову, що проходить крізь товщу матки; перешийок — найвужча (2—3 мм) частина труби; ампулу — найширша час­тина, на яку припадає майже половина довжини всієї матко­вої труби; лійку, яка має численні тонкі вирости, що назива­ються торочками. Одна з торочок найдовша і прикріплюється до трубного кінця яєчника.

Маткова труба має два отвори: черевний (відкривається в порожнину очеревини) та матковий (відкривається в матку отвором діаметром 1 мм).

Стінка маткової труби має три оболонки:

• внутрішню — слизову, для якої характерна наявність поздовжніх складок, добре виражена підслизова основа, де міс­тяться залози, вистелена війчастим епітелієм;

• середню — м'язову — складається з двох шарів м'язових волокон (внутрішнього, циркулярного, та зовнішнього, поздов­жнього);

• зовнішню — серозну, яка утворена очеревиною і має брижу.

Функції маткових труб:

• проведення яйцеклітини в матку;

• місце запліднення.

Матка (uterus, s. metra — грец.) — непарний порожнистий орган, що за формою нагадує грушу, дещо сплощену у передньозадньому напрямку. Маса матки становить 50—100 г, вона розташована в порожнині малого таза, спереду міститься сечо­вий міхур, позаду — пряма кишка. Тіло матки відносно її шийки розміщене під кутом, який відкривається наперед, що позначається терміном anteflexio (вигин наперед). У ній розріз­няють дві поверхні: міхурову й кишкову; два краї: правий і лівий три частини: дно, тіло і шийку. Наймасивніша частина матки називається тілом, яке має порожнину.

На поздовжньому розрізі у фронтальній площині порожни­на матки має форму трикутника. У верхніх кутах цього трикут­ника розміщені маткові отвори, а в нижньому маткова порож­нина переходить у канал шийки матки. Шийка матки має дві частини: піхвову та надпіхвову (піхвова частина шийки матки виступає в просвіт піхви, а надпіхвова — знаходиться вище від місця прикріплення шийки до стінок піхви). Посередині шийки матки проходить канал шийки матки (цервікальний канал), довжина якого становить 2,5—3 см. Він закінчується зовнішнім отвором, який відкривається в піхву, отвір спереду та ззаду обмежений передньою та задньою губами. У жінок, що не народжували, отвір круглої форми, а в тих, що народжува­ли,— у вигляді поперечної щілини.

Між тілом матки і шийкою міститься перешийок, завдовж­ки близько 1 см.

Стінка матки складається з трьох оболонок: • внутрішньої — слизової (endometrium) — складається з двох шарів: функціонального, в якому відбуваються циклічні зміни, пов'язані з менструальним циклом, і базального, що без­посередньо прилягає до середньої оболонки, за рахунок якого відновлюється функціональний шар. Поверхня слизової обо­лонки порожнини матки гладенька; у каналі шийки матки є одна поздовжня складка та більш дрібні пальмоподібні склад­ки, які відходять під гострим кутом від поздовжньої;

• середньої — м'язової (myometrium) — складається з трьох шарів непосмугованої м'язової тканини: поздовжнього, циркулярного і внутрішнього поздовжнього;

• зовнішньої — серозної (perimetrium) — утворена очере­виною, має брижу, між листками якої міститься жирова тка­нина.

Рухомість матки є однією з умов нормального перебігу ва­гітності, фізіологічного пологового акту, функціонування се­чового міхура та прямої кишки, що зумовлено наявністю зв'яз­кового апарату матки:

• широкі зв'язки матки — це подвійні листки очеревини, між якими міститься навколоматкова клітковина, де прохо­дять кровоносні та лімфатичні судини й нерви;

• круглі зв'язки матки завдовжки 10—15 см, діаметром З—5 мм ідуть від кутів матки до внутрішніх отворів пахвин­ них каналів;

• основні, або поперечні, зв'язки матки йдуть від нижньо­го відділу матки до стінок малого таза;

• крижово-маткові зв'язки йдуть від задньої поверхні шийки матки, охоплюють з боків пряму кишку і прикріплюються до передньої поверхні крижів.

М'язи тазового дна утворюють опорний апарат матки. Функції матки:

• упродовж вагітності є плодовмістилищем і створює опти­мальні умови для розвитку плода;

• у пологах виконує функцію зганяння плода;

• протягом періоду статевої зрілості виконує менструальну функцію.

Піхва (vagina, s. colpos — грец.) має форму трубки завдовж­ки 8—10 см, розташовується в порожнині малого таза; позаду від неї міститься пряма кишка, спереду — сечівник.

Піхва має дві стінки: передню та задню, які легко розтягу­ються у довжину та ширину; два кінці: верхній, який відкри­вається отвором, що сполучає піхву з каналом шийки матки, та нижній, який відкривається у присінок піхви. У дівчат у цьому місці по краях розміщена складка слизової оболонки, здебільшого півмісяцевої форми — дівоча перетинка (hymen). При першому зляганні ця перетинка надривається, що супро­воджується незначною кровотечею, після цього утворюються невеличкі, короткі рубцеві сосочки дівочої перетинки.

Піхвова частина шийки матки дещо виступає у просвіт піх­ви, внаслідок цього між ними утворюється заглибина — скле­піння піхви: переднє, заднє і бічне.

Стінка піхви має наступні оболонки:

• внутрішню — слизову — утворена багатошаровим плос­ким епітелієм, вона не містить залоз, вміст піхви утворюється за рахунок пропотівання рідини з лімфатичних та кровоносних судин, а також слизу залоз шийки матки. У здорової жінки в піхві міститься невелика кількість вмісту білуватого ко­льору. На стінках піхви, особливо в нижньому відділі розмі­щені досить високі поперечні складки слизової оболонки — піхвові зморшки, які в жінок, що багато народжували, згла­джуються. По серединній лінії передньої та задньої стінок піх­ви містяться поздовжні валики — стовпи зморшок;

• середню — м'язову — складається з двох шарів: внутрі­шнього циркулярного, та зовнішнього, поздовжнього;

• зовнішню — серозну оболонку, вкриває лише верхній від­діл задньої стінки піхви, а далі піхва покрита адвентицією.

Функції піхви:

• участь у здійсненні статевої функції жінки та процесі за­пліднення;

• починаючи з періоду статевого дозрівання через неї на­зовні виводиться менструальна кров;

• під час пологів утворює пологовий канал;

• бар'єрна функція: процес самоочищення піхви перешко­джає потраплянню в матку патогенних мікроорганізмів.

Зовнішні жіночі статеві органи

1. Лобковий горб — це підвищення, утворене жировою клі­тковиною, міститься спереду від лобкового симфізу, у дорослих вкрите волоссям.

2. Великі статеві (соромітні) губи — дві поздовжні скла­дки шкіри, що оточують з боків статеву щілину, вони містять багату на жир сполучну тканину. У товщі задньої третини статевих губ містяться великі присінкові (бартолінові) залози, які виділяють секрет при статевому збудженні, зволожуючи вхід у піхву.

3. Малі статеві (соромітні) губи — поздовжні складки шкіри, розміщені паралельно до великих, дуже подібні до слизової оболонки, містять сальні малі присінкові залози. Малі статеві губи обмежують присінок піхви, де відкривають­ся отвір піхви, протоки присінкових залоз та зовнішній отвір сечівника.

4. Клітор — невелике конусоподібне випинання, що утво­рене двома печеристими тілами (аналог печеристих тіл стате­вого члена), має довжину 2,5—3 см і складається з головки, тіла, ніжок.

Завдяки великій кількості нервових закінчень, які містять­ся в кліторі й статевих губах, вони є у жінки органами стате­вого чуття.

Жіноча молочна залоза (mamma). За своїм походженням це видозмінена потова залоза, але у функціональному відно­шенні тісно пов'язана із статевою системою жінки. Це парний орган, який нагадує за формою півкулю, розташований на рів­ні III—VI ребер. На молочній залозі є невеликий виступ — груд­ний сосок, навколо якого знаходиться ділянка пігментованої шкіри — ореола. Залоза складається з 15—20 розташованих по радіусу залозистих часточок, між ними розташовані про­шарки сполучної тканини, яка містить жир. Кожна часточка в свою чергу складається із численних часточок меншого розмі­ру з їхніми вивідними протоками, які мають назву молочних проток, що спрямовані до грудного соска, утворюючи розши­рення {молочні пазухи), і відкриваються 8—15 отворами на його вершині. Форма та величина залози індивідуально варію­ють і змінюються з віком та під час вагітності. Найбільшого розміру молочна залоза досягає в період вагітності та годуван­ня дитини. У молочній залозі відбуваються періодичні зміни (розростання залозистого епітелію), що пов'язано з овуляцією в яєчниках.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Назвіть чоловічі внутрішні статеві органи..

Які будова та функції яєчка та над'яєчка?

2.Дайте топографо-анатомічну характеристику сім'я­ному канатику та сім'явиносній

протоці.

3.Яка будова та функції передміхурової та пухирчас­тої залоз?

4.Де містяться цибулинно-сечівникові залози? Яка їх функція?

5.Що належить до зовнішніх чоловічих статевих ор­ганів?Яку вони мають будову?

6.Назвіть жіночі внутрішні статеві органи.Яка будова та функції яєчника та маткової труби? Де вони розташовані?

7.Яка будова матки та її призначення?Які заглибини утворює очеревина, вкриваючи матку?

8.Що таке піхва?

9.Дайте топографо-анатомічну характеристику зов­нішнім жіночим статевим органам і

жіночому сечів­нику. Куди він відкривається?

10.Яка будова промежини?

ТЕСТИ

1. Що характерно для матки:

а) повністю розташована всередині піхви;

б) це найбільш рухома частина матки;

в) тісно контактує з сечоводом?

2. Що характерно для піхви:

а) утворює кут 90° і більше з тілом матки;

б) міститься спереду від сечівника;

в) відділена очеревиною від сечового міхура?

3. Що характерно для матки:

а) має порожнину, яка сполучається з порожниною очеревини;

б) підтримується широкими зв'язками;

в) прилягає до відхідника?

4. Що характерно для яєчника:

а) має вільний (передній) та брижовий (задній) краї;

б) має два кінці — трубний (верхній) та матковий (нижній);

в) це паренхіматозний орган?

5. Що характерно для бартолінових залоз:

а) розташовані поверхнево в промежині;

б) розташовані глибоко в промежині;

в) мають протоки, які відкриваються в присінок піхви?

6. Що характерно для передміхурової залози:

а) розташована нижче від сечового міхура;

б) отримує секрет із сім'яних міхурців через сім'явипорскувальну протоку;

в) на передній поверхні проходить сім'явиносна протока?

7. Що характерно для яєчка:

а) підіймається м'язом (м'яз — підіймач яєчка), який утворений непосмугованою м'язовою тканиною;

б) підіймається м'язом (м'яз — підіймач яєчка), який утворе­ний поперечнопосмугованою м'язовою тканиною;

в) піхвова оболонка безпосередньо вкриває паренхіму яєчка?

8. Що характерно для губчастого тіла статевого члена:

а) містить сечівник;

б) прикріплюється до верхньої поверхні тазової діафрагми;

в) утворений двома губчастими й одним печеристим тілами?

9. Яка з оболонок відсутня у сім'яному канатику:

а) зовнішня сім'яна фасція;

б) фасція, яка покриває підвішуючий м'яз;

в) підвішуючий м'яз;

г) внутрішня сім'яна фасція;

д) піхвова оболонка;

є) білкова оболонка?

10. Що входить до складу сім'яного канатика:

а) сім'явипорскувальна протока;

б) сім'явиносна протока;

в) протока цибулинно-сечівникової залози?