2.Вени великого кола кровообігу.

Вени великого кола кровообігу складаються із системи верх­ньої і системи нижньої порожнистих вен.

Верхня порожниста вена (v. cava superior) утворюється по­заду від переднього кінця І ребра шляхом злиття двох плечо-головних вен, які збирають венозну кров від голови, шиї, верх­ніх кінцівок. У верхню порожнисту вену впадає непарна вена, по якій венозна кров відтікає від органів та стінок грудної по­рожнини.

Нижня порожниста вена (v. cava inferior) утворюється і на рівні IV—V поперекових хребців, підіймається вздовж хребта, через отвір у діафрагмі попадає до грудної порожнини і впадає у праве передсердя. Нижня порожниста вена збирає веноз­ну кров зі стінок і органів черевної порожнини, малого таза, нижніх кінцівок.

Вени голови та шиї

На голові та шиї вени за топографією, будовою і напрямом шляхів відтоку не завжди відповідають артеріальним розгалу­женням. Вени голови та шиї поділяють на глибокі та поверх­неві.

До глибоких вен належать такі.

Внутрішня яремна вена — найбільша вена шиї, почина­ється розширенням — верхньою цибулиною яремної вени, яке розміщене в яремній ямці скроневої кістки. Спускаючись до­низу в складі нервово-судинного пучка шиї, на рівні груднинно-ключичного суглоба зливається з підключичною веною й утворює плечо-головну вену. Перед злиттям внутрішня яремна вена утворює друге розширення — нижню цибулину яремної вени. Внутрішня яремна вена має внутрішньочерепні притоки, які збирають венозну кров від пазухи твердої мозкової оболони, орбіти, внутрішнього вуха, головного мозку, губчастої речови­ни кісток черепа, та позачерепні притоки, до яких належать:

• верхня щитоподібна вена — збирає венозну кров із щи­топодібної залози та гортані;

• язикова вена — з під'язикової слинної залози, язика;

• лицева вена — з обличчя, підборіддя, підщелепної слинної залози, піднебіння, мигдаликів;

• глоткові - з глотки, середнього вуха;

• гр днинно-ключично-соскоподібна вена — з однойменного м'яза;

• защелепна вена — формується від злиття двох вен: пове­рхневої скроневої та верхньощелепної. Поверхнева скронева вена збирає венозну кров від усіх анатомічних утворень, які кровопостачаються одноіменною артерією, те саме стосується і верхньощелепної вени.

Внутрішня яремна вена проходить на шиї паралельно спіль­ній сонній артерії латеральніше від неї, з'єднується з підклю­чичною веною, утворюючи венозний кут.

До поверхневих вен відносять:

Зовнішня яремна вена — утворюється шляхом злиття двох вен: потиличної та задньої вушної, кожна з яких збирає венозну кров з анатомічних утворень, які кровопостачаються одноіменними артеріями. Впадає у підключичну вену, або у венозний кут, або у внутрішню яремну вену.

Передня яремна вена — формується у ділянці підборід­дя, йде вздовж серединної лінії шиї, впадає в зовнішню яремну вену.

Вени верхньої кінцівки

Вени верхньої кінцівки поділяють на глибокі та поверхневі. Глибокі вени супроводжують артерії (переважно по дві вени на одну артерію): ліктьові вени та променеві вени формують дві плечові вени, які утворюють одну пахвову вену. Пахвова вена продовжується и підключичну вену, яка збирає венозну кров від тканин шиї, а також від верхньої кінцівки.

Поверхневі нени верхньої кінцівки:

• з тильної поверхні кисті від венозної сітки кисті по біч­ному краю руки йде бічна підшкірна вена руки — головна ве­на (v.cephalica), яка впадає в пахвову вену;

• по присередньому краю руки йде присередня підшкірна вена руки — основна вена (v.basilica), яка впадає в одну з плечових вен.

Між головною та основною венами існують вено-венозні анастомози: проміжна вена ліктя і проміжна вена передпліччя.

Вени грудної порожнини

Непарна вена починається в поперековій ділянці правою висхідною поперековою веною, підіймається вздовж хребта спра­ва. Притоки непарної вени збирають венозну кров зі стінок і органів правої половини грудної порожнини (перикардні, брон­хіальні, стравохідні, середостінні, верхні діафрагмові, підреб­рові, задні міжреброві).

Непарна вена впадає у верхню порожнисту вену.

Півнепарна вена починається в поперековій ділянці лівою висхідною

поперековою веною, підіймається вздовж хребта зліва. Притоки півнепарної вени збирають венозну кров зі сті­нок і органів лівої половини грудної порожнини. Впадає півнепарна вена в непарну вену.

Додаткова півнепарна вена збирає венозну кров з верх­ньої частини лівої половини грудної порожнини і впадає в півнепарну вену. Вона йде згори донизу й утворюється з трьох-чотирьох лівих верхніх задніх міжребрових вен.

Вени черевної порожнини

Венозна кров від парних органів черевної порожнини, пе­чінки тії стінок живота надходить у нижню порожнисту вену по таких судинах: нижні діафрагмові вени, поперекові вени, права і ліва ниркові вени, права надниркова вена {ліва наднир­кова вена впадає в ліву ниркову), печінкові вени, права яєчкова (яєчникова) вена (відповідно ліва яєчкова — ліва яєчнико­ва) впадає у ліву ниркову вену.

Венозна кров від непарних органів, крім печінки, потрапляє у ворітну вену. Досягнувши печінки, вона входить до неї зви­чайно двома стовбурами у відповідну частку. Гілки розгалу­жуються, утворюючи "чудесну сітку" печінки. Печінкові вени (у них тече змішана кров) впадають у нижню порожнисту вену.

Притоки ворітної вени:

• верхня брижова вена — збирає венозну кров від тонкої кишки, сліпої, вихідної та поперечної ободових кишок, червоподібного відростка, підшлункової залози;

• нижня брижова вена — з низхідної та сигмоподібної ободових кишок, з верхньої третини прямої кишки (часто нижня брижова вена впадає в селезінкову вену);

• селезінкова вена — зі шлунка, селезінки, великого сальника, підшлункової залози;

• шлункові вени — зі шлунка, черевної частини стравоходу;

• припупкові вени — з передньої черевної стінки, мають численні анлстомози з гілками верхніх та нижніх надчеревних вен.

Вени порожнини малого таза

1. Спільна клубова вена — парна, утворюється з кожного боку на рівні крижово-клубового зчленування внаслідок злиття внутрішньої та зовнішньої клубових вен.

Права і ліва загальні клубові вени йдуть догори і на рівні хряща між IV та V поперековими хребцями зливаються, утво­рюючи нижню порожнисту вену.

2. Зовнішня клубова вена є безпосереднім продовженням стегнової вени, розміщується між пахвинною зв'язкою і крижово-клубовим суглобом. Зовнішня клубова артерія збирає кров з усіх анатомічних утворень, які кровопостачаються од­нойменною артерією.

3. Внутрішня клубова вена — збирає венозну кров зі стінок та органів порожнини малого таза. Основні (парієтальні) гіл­ки внутрішньої клубової вени збирають венозну кров від сті­нок малого таза: верхні сідничні вени, нижні сідничні вени, затульні вени, бічні крижові вени. Основні {вісцеральні) гілки збирають венозну кров від органів малого таза: міхурова вена, маткова вена (у жінок), прямокишкова вена, простатична ве­на (у чоловіків), піхвова вена (у жінок).

Вени нижньої кінцівки

Вени нижньої кінцівки поділяють на глибокі та поверхневі.

Глибокі вени нижньої кінцівки парні, супроводжують од­нойменні артерії. Вони починаються на підошві стопи: з підо­шовної венозної дуги починаються дві задні великогомілкові вени та дві передні великогомілкові вени. У верхній третині го­мілки вони зливаються між собою й утворюють одну підколін­ну вену, яка розміщується в однойменній ямці. Далі підколін­на вена продовжується у стегнову вену, а остання — в зовніш­ню клубову вену.

Поверхневі вени:

• велика підшкірна, або захована, вена (v. saphenae magna) починається від тильного венозного сплетення стопи, проходить з медіального боку гомілки та стегна і впадає у стегнову вену;

• мала підшкірна, або захована, вена (v. saphenae parva) теж починається від тильного венозного сплетення стопи, проходить по задній поверхні гомілки і впадає в підколінну вену.

Анастомози між системами вен

Між системами порожнистих вен (верхньою та нижньою) і системою ворітної вени в різних ділянках тіла існують анасто­мози (постійні та непостійні), які мають назву каво-кавальні та порто-кавальні анастомози. Завдяки анастомозам забезпе­чується обхідний відтік венозної крові. Наприклад, при утруд­ненні відтоку крові по одній судині даної ділянки або органа посилюється її відтік по інших венозних судинах. Особливе значення мають анастомози при патологічних процесах, так, наприклад, через анастомози можуть поширюватися частинки тромбу, клітини злоякісних пухлин тощо.