41. Психофізіологічний закон Вебера-Фехнера

Закон Вебера — Фехнера — психофізіологічний закон, що описує сприйняття різних фізичних величин органами чуттів.

Цей закон полягає в тому, що коли інтенсивність якої-небудь фізичної величини збільшувати в геометричній прогресії, то відчуття цієї величини буде збільшуватись в арифметичній прогресії. Іншими словами, при збільшенні інтенсивності стимулу в певну кількість разів його відчуття зростає на певну величину. Тобто, відчуття пропорційне логарифму інтенсивності стимулювання.

Закон Вебера — Фехнера справедливий, наприклад, для людського сприйняття гучності звуку, інтенсивності світла, сили механічного навантаження. Через це шкала рівнів гучності звуку та блиску зір є логарифмічною (збільшення гучності на 1 бел відповідає збільшенню інтенсивності звуку у 10 разів, а збільшення блиску на 1 зоряну величину — зменшенню інтенсивності світла у   ≈ 2,512 разів).

Цей закон можна записати таким чином:

,

де:

,   — відчуття двох стимулів, різних за величиною (точніше, чисельні значення цих відчуттів за відповідною логарифмічною шкалою),

,   — інтенсивність відповідної фізичної величини для цих стимулів,

 — коефіцієнт, що залежить від способу побудови шкали. Для шкали гучності звуку у белах k = 1, у децибелах — k = 10, а для шкали зоряних величин k = −2,500.

Цей закон встановив німецький психофізіолог та анатом Ернст Генріх Вебер за результатами своїх досліджень, здійснених у 1830–1834 роках. Остаточно його сформулював Густав Фехнер 1858 року.

42. Безпека харчування та водопостачання

Основи та принципи раціонального харчування. Повноцінна життєдіяльність людини можлива лише за умови постійного надходження в організм у необхідній кількості різноманітних речовин, які містяться у харчових продуктах.

До складу клітин організму входить понад 70 хімічних елементів із 104 відомих у природі. Серед них - Карбон, Гідроген, Оксиген, Нітроген та багато інших. Незважаючи на те, що маса деяких з них в організмі становить десяту, тисячну і навіть мільйонну частку грама, вони відіграють важливу роль в обміні речовин.

Під раціональним харчуванням розуміють фізіологічно повноцінне харчування людей з урахуванням їх статі, віку, характеру трудової діяльності, особливостей клімату та інших чинниківРаціональне харчування повинно відповідати таким вимогам:

1. Добовий раціон харчування за енергетичною цінністю має відповідати енергозатратам організму. Енергозатрати організму мають три складові:

Е1- основні затрати, Е₂ - енергія, що витрачається організмом на забезпечення процесів основного обміну; її величина становить 1700 - 1800 ккал. за добу; Затрати в спокої (Е₃)- енергія, що витрачається організмом поза основним обміном, Затрати в процесі роботи (Е₄)- енергія, які витрачається організмом під час роботи м'язів; затрата становить 800 - 900 ккал. за добу при канцелярській роботі, 4000 - 5000 ккал. за добу під час важкої фізичної праці.

За умови нормального функціонування організму і гомеостазу внутрішнього середовища організму дотримується рівність:

Е1 = Е₂ + Ез + Е₄.

Сьогодні особливу увагу звертають на надлишкову масу і на засоби щодо її зменшення, але не менш актуальною є і проблема недоїдання - за даними ООН, приблизно 2/3 жителів планети харчуються недостатньо, і це становить велику проблему.

2. Режим харчування. Фізіологічно обґрунтованим є три - чотири разове харчування з інтервалами у 4 - 5 год. При триразовому харчуванні сніданок повинен забезпечувати 30 % енергетичної цінності добового раціону, обід - 45% і вечеря – 25 %. При чотириразовому харчуванні на перший сніданок повинно припадати 25 %, на другий – 15 %, на обід – 35 % і вечерю – 25 % добової енергетичної цінності харчування.

Постає лише одне запитання: а яку кількість їжі слід вживати? – можна споживати відповідь: рівно стільки, скільки потребує організм, і почуття задоволення спожитою їжею тут є мірою.