Правила зображення блоків:

• блоки можливо нумерувати у лівому верхньому боці:

• розмір “а”, як правило, встановлює 10, 15, 20 мм (подальше збільшення кратне 5);

• розмір “в” встановлює в = 1,5а або 2а

Типи алгоритмів

Для складу блок-схеми використовують схеми базових структур. Базовими структурами звуть такі структури, які використовують при складу будь-якого алгоритму з використанням типових складових блоків.

В загалі існує три типа базових структур:

• лінійна;

• розгалужена;

• циклічна.

За допомогою цих структур можна описати усі основні типи алгоритмів:

А) – лінійний; Б) – розгалуджений; В) – циклічний.

Лінійними алгоритмами звуть такі алгоритми, в якіх команди виконуються послідовно, одна за одною. Лінійні алгоритми складаються лише з лінійних команд. У таких алгоритмах після виконання однієї команди виконавець завжди переходить до виконання наступної, за порядком запису в алгоритмі, команди.

Розгалужені алгоритми - це такі алгоритми, що містять хоча б одну умову, в результаті перевірки якої здійснюється перехід до одного з можливих кроків.

Циклічні алгоритми – це такі алгоритми у яких певна послідовність команд повторюється кілька разів з новими вхідними даними. Команди, що дозволяють кілька разів повторювати певний блок команд алгоритму, звуться циклічними.

Рішення задачі - адже це просто і легко

Рішення задачі в будь-якій діяльності - це завжди отримання певних результатів - результатів обчислень, результатів побудов, результатів роботи і т.д. А враховуючи те, що засобом рішення наших задач ми вибрали ЕОМ, то універсальність цих машин дозволяє нам реалізувати практично будь-який алгоритм. Але при цьому стає необхідним опис постановок вирішуємих задач, і методів їх рішення, на мові математики, з подальшим їх записом у вигляді програми.

У загальному випадку рішення задачі із застосуванням ЕОМ передбачає виконання наступних етапів роботи, поданих у вигляді блок-схеми:

1. Постановка задачі;

2. Визначення методу її рішення;

3. Складання сценарію роботи оператора з ЕОМ при рішенні задачі;

4. Розробка алгоритму рішення задачі;

5. Переклад розробленого алгоритму у відповідну програму;

6. Введення і випробування програми;

7. Отримання результатів рішення.

Рішення задачі

Постановка задачі

Складання сценарія роботи оператора з ЕОМ при рішенні задачі

Визначення методу її рішення

Розробка алгоритму рішення задачі

Переклад розробленого алгоритму у відповідну програму

Введення і випробування програми

Отримання результатів рішення

Рис.1. Блок-схема рішення задачі.

Розглянемо детально кожний з цих етапів і визначимо, що ж конкретно повинно входити в його реалізацію.

Постановка задачі

Пошук рішення будь-якої задачі починається з аналізу її умови. Результатом аналізу повинна стати чітка постановка задачі, в якій повинні бути відповіді на чотири питання:

1. Що дано?

2. Що потрібно?

3. Які дані допустимі?

4. Які результати будуть правильними, а які ні?

Можна сказати, що точність і чіткість постановки задачі - половина успіху рішення. Невдачі в рішенні задачі можуть виникнути через невірно встановлені початкові, або необхідні дані, що в результаті приведе до невірних рішень.

Тому при постановці задачі передусім необхідно визначити і перерахувати всі початкові і необхідні дані. Потім необхідно відповісти на питання: при яких умовах можливе отримання необхідного результату, а при яких ні? І, нарешті, важливо визначити які результати будуть вважатися правильними.