Рослини
Рослини — основа життя на Землі. Вони збагачують повітря киснем. Вони створюють складні органічні речовини з простих. Тільки завдяки рослинам на Землі з’явилися й існують тварини. Люди також використовують рослини у своєму житті.
Рослинний світ багатий і різноманітний. Безліч дерев, кущів, трав можна побачити навкруги. Серед них є гіганти і зовсім малі рослини.
Загадки.
Дерева
Узимку голі мерзнуть в полі,
а весною, диваки, одягають кожушки. (Дерева)
Весною росте, літом цвіте,
Восени осипається, взимку відсипається,
Лікує від грипу, кашлю і хрипу. (Липа)
Всі пани скинули жупани,
а один пан так і не скинув жупан. (Листяні дерева й сосна)
На дереві гойдається,
Жупан колючий має.
На літо одягається,
а восени скидає. (Каштан)
Стрімко вибігли на гору
Дві подружки білокорі.
Дощик їм полоще кіски.
Звуть цих подружок... (берізки).
Серед літа — метелиця:
Пух летить і стелиться. (Тополя)
Стовбур жовтий, мов янтар, досягає стелі.
Колючі, довгі і тонкі зелені на гілках голки.
Шишок безліч, та маленькі, і не довгі, а кругленькі. (Сосна)
Батько тисячі синів має.
Кожному шапочку справляє. (Дуб, жолуді)
Зелена, а не гай, біла, а не сніг,
Кучерява, а без волосся. (Береза)
На «я» починається.
На «я» закінчується
В саду росте.
На ній плоди є. (Яблуня)
Широке дуже листя в мене:
П’ятикутне і різьблене.
Наче скульптор різаком
Працював над тим листком. (Клен)
Сережки я повісила
Тоненькі та рясні
І радісно та весело
Готуюсь до весни. (Береза)
Овочеві рослини
«Другий хліб» для українців. (Картопля)
Сидить дівка у коморі, а коса її надворі. (Морква)
У землі червоний, а над землею зелений. Борщ виходить добрий з мене. (Буряк)
Літом — на городі, свіжі та зелені, а зимою — в діжці, жовті та солені. (Огірки)
Вузлувата і лапата, а дозріє — головата. (Капуста)
На нозі стоїть одній, сто сорочечок на ній. (Капуста)
Одежин зо двісті має — жодну з них не застібає. (Капуста)
Латка на латці без голки зшита. (Капуста)
Я в кожній господі у великій пригоді. Хто мене роздягати візьметься, той гіркими слізьми заллється. (Цибуля)
Кругла, а не місяць, біла, а не папір, з хвостиком, а не миша. (Ріпа)
Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають. (Редиска)
Не стелюся спати долу, а деруся я угору. (Квасоля)
Ходить по городу, великого роду. Ноги, як лопати, а сліду не знати. (Гарбуз)
Що то за голова, що лиш зуби та борода? (Часник)
Із зелених цих листочків
Мама варить добрий борщик.
Ми зелених листочків нарвем,
Що усі називають... (щавлем).
Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)
Коли був я молодим, набрався лиха і біди.
Всяк любив мене, й кусав, і щипав мене, і рвав.
А коли я став старим, хтось окропом обварив. (Горох)
Моє тіло під землею,
Кучерики — понад нею.
Мене любить кожна юшка.
Називаюсь я... (петрушка).
Гра «Весняні квіти»
На дошці — таблиця. На таблиці записані номери квітів.
1 — ромашка 5 — гладіолус
2 — маргаритка 6 — тюльпан
3 — незабудка 7 — дзвіночки
4 — айстра 8 — конвалія
Учитель ставить запитання, а діти показують ту цифру, яка відповідає певній квітці.
Запитання для гри.
• Висока, струнка рослина з гарними, як у лілії, квітами. Має довге, вузьке, схоже на меч, листя. Квітне у липні. Яка це квітка? (5)
• Ця пані росте в широколистім лісі, свою голівку ховає від сонця, має тонке нахилене стебло і квітки білого кольору. Хто це? (8)
• Ці квіти бувають різних кольорів, проростають рано навесні, а цвітуть зазвичай у травні, гордо тримають голівки. Назва їх походить від грецького слова «тюрбан» — чалма, пов’язка на голові — за схожістю. (6)
• Ці квітки схожі на предмети, що дзвенять. Вони має сині очка й називається... (7)
• Назва цієї рослини походить від грецького слова і означає «зірка». Вона така ж гарна, як зірка на небі. У народі її називають «зірочкою». Що це за квіточка? (4)
• На пелюсточці росинка, а пелюстка — мов перлинка. Слово «перлина» прийшло до нас з латини, а схожа на неї квітка зветься… (2)
• Росте вона в траві — цвіте блакитним цвітом. Трав’яниста рослина, відома ще в народі під назвами «не-забудь-мене», «люби-мене», «павині вічка». Яка це квітка? (3)
• Назва якої квітки починається і закінчується на голосний звук? (4)
• Багаторічна квітуча рослина. Назва її з латини означає: «лілія долин, що квітує в травні». Лікарська, ефіроолійна, отруйна і декоративна рослина. Худоба, наївшись її, гине. (8)
• Лікарська рослина. Дуже добре купати в ній немовлят. Вона лікує хвороби із запаленням. (1)
«Лікарські рослини».
— Світ рослин — велике диво природи, царство краси і наше цілюще багатство.
З глибокої давнини людина використовувала природні блага рослинного світу і як джерело прожитку, і для зцілення від недуг. Спостережливість і народна мудрість заклали основу використання для лікування спочатку рослин місцевої флори, а в ході суспільного розвитку і налагодження торгівельних зв’язків — практично з усієї Земної кулі. Обмін знаннями дав людям можливість створити вельми значний арсенал рослинних лікарських засобів.
З незапам’ятних часів людина використовувала лікарські трави для лікування найрізноманітніших захворювань.
Відгадайте за описом, про яку лікарську рослину йдеться.
Це дерево особливо чарівне в червні — липні, коли серед зеленого листя розкриваються його жовтувато-білі рясні пухнасті квітки. Цвіт цей має медово-солодкий аромат, який приваблює бджіл. З квіток цього дерева бджоли збирають багато нектару й виробляють мед. Його квіти збирають, сушать і заварюють як чай для лікування застуди. З м’якої деревини виготовляють різні вироби. (Липа)
Це кущ. Його ягоди полюбляють усі: і люди, й птахи. На смак вони кислі й трохи гіркуваті, та дуже корисні: лікують і надають бадьорості. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати напувала його чаєм із цієї рослини, а з собою давала хліб з ягодами цього куща. Це харчова, лікарська, медоносна та декоративна рослина. З неї готують повидло, варення, компоти, киселі, мармелади, начинку для цукерок, приправи до м’ясних страв. Це також барвник. (Калина)
У народній медицині свіжі плоди цього куща використовують від застуди з медом та водою, вживають при кашлі, серцевих захворюваннях, соком її очищують обличчя — щоб рум’янилося. (Калина)
Це високий кущ, який має міцні гачкуваті колючки, квітки рожевого і біло-рожевого кольору. Наприкінці літа кущ вкривається червоно-оранжевими плодами, які тримаються всю зиму. Цей кущ є окрасою природи, медоносною і лікарською рослиною, бо у його плодах багато вітамінів. (Шипшина)
Російською мовою їх прозвали «ноготками». Їхнє насіння дуже нагадує кігтики кішки: таке ж загнуте, гостре з одного кінця. Сьогодні це майже бур’ян, а був час, коли ця гостя з далекого теплого півдня вважалася рідкісною, навіть «королівською» квіткою. У Парижі стоїть статуя королеви, а в руках у неї ця квітка. Квіти її гарні, запах приємний, і догляду вона не потребує — невибаглива. До ХІХ ст. її вирощували лише заради гарних квітів. Потім придивилися — і виявилося, що в ній багато лікувальних речовин. Так квітка-окраса стала ще й квіткою-цілителькою. (Календула — нагідки)
Скільки його не топчи, а він росте, та ще й квітує все літо. Він родич нашої гречки. Багатий на вітамін С — у ньому цього вітаміну більше, ніж у лимоні. Має і лікувальні властивості — допомагає при захворюваннях шлунка, кишечника, нирок. У різних місцевостях його називають по-різному: гусятник, трава-мурава, пташина гречка. (Спориш, горець пташиний)
Зелене листя цієї рослини швидко з’являється з-під снігу, вона починає швидко розвиватися і вже у травні цвіте яскравими жовтими квітками. Листки гарні, перисті. Зірвавши стебло, можна побачити, як із нього витікає жовтий сік. Сік отруйний, тому цю рослину не їдять тварини. Водночас це — цінна лікарська рослина, і сама її назва говорить про те, що люди використовують її для лікування захворювань шкіри. (Чистотіл звичайний)
На високому стеблі, що розгалужується вгору, розцвітає багато яскравих жовтих квіток, схожих на маленькі зірочки. Бджоли збирають із цих квітів солодкий сік — нектар. Цією рослиною можна лікувати різні хвороби людей і тварин. (Звіробій)
Серед лісових трав ця квітка виділяється висотою та бузково-рожевими суцвіттями дрібних духмяних квітів. Починає вона цвісти у червні й прикрашає ліс майже все літо. Для людей ця рослина дуже корисна, має лікувальні властивості. Відвар її дають пити дітям від кашлю. (Материнка)
Розцвітає ця квітка ранньої весни на схилах, поблизу струмків, там, де добре пригріває сонце. Здається, що в цей час у лісі загоряються маленькі золотисті вогники. Вони піднімаються назустріч сонцю на струнких ніжках усе вище й вище. Тільки в яскравий сонячний день можна побачити її квітки розкритими. а в похмуру погоду квіти закриваються, поникають, неначе сумують за сонцем. Розцвітає вона так рано тому, що ще з літа запасає у своєму кореневищі, схожому на товсті шнури, поживні речовини. Минає весна, і квітки відцвітають. Потім виростають листки, вкриті знизу ніжним білим пухом. Доторкнешся — листочок теплий, лагідний, як мамині руки. а зверху листки гладенькі, холодні — це мачуха. Квітки й листя цієї рослини — гарні ліки від кашлю. (Мати-й-мачуха)
Гра «Так чи ні»
Корінь вбирає із ґрунту воду?
У плоді утворюються поживні речовини?
Насіння захищає плід від пошкоджень?
Стебло проводить воду від кореня до всіх органів?
З листя утворюється плід?
Конкурс «Знавці дерев».
1) Прочитайте назви дерев.
2) Переставте літери у клітинках так, щоб утворились назви дерен, листя яких намальоване поруч.
3) Поділіть ці дерева на хвойні і листяні.
Кросворди «Рослини»
1) Білі горошини на зеленій стеблині. (Конвалія)
2) Сидить баба серед літа, у сто сорочок одіта. (Капуста)
3) Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник)
4) Повна діжка жита, п'ятачком накрита. (Мак)
5) Висить шапличок, а в тім шапличку сімсот козаків. (Соняшник)
6) Гілки рогаті, плоди крилаті. (Клен)
7) Квітка гарна розквітає, а торкнешся — всіх кусає. (Троянда)
8) Має шкір сім, витискає сльози всім. (Цибуля)
Міфічна істота у вигляді дівчини, яка мешкає в лісах. (Мавка)
Плід хвойного дерева. (Шишка)
Рослина, яка росте на воді. (Ряска)
«Рука» дерева. (Гілка)
Хвойне дерево з довгими голками та круглими шишками. (Сосна)
Вона й весну так зустрічає, схилившись над водою. Весь час у річку заглядає, милуючись собою. (Верба)
1Р
2
О
С
3
4
Л
5
И
Н
6
И
7
Стоять в полі сестрички, жовті очка, білі личка. (Ромашки)
Білі горошки на зеленій ніжці. (Конвалія)
Не швачка, не майстриня, а в голках цілий рік. (Сосна)
У неї чудовий золотистий колір. Вона великого сонця маленький портрет. (Кульбаба)
Ніжка є – нема чобітка, капелюх є – нема голови. (Гриб)
Червона, соковита, духмяна. До землі близько, бо росте низько. (Суниця)
Ой, не чіпайте мене! Обпечу і без вогню. (Кропива)
Плутанки
Зашифровано відмінність між живою і неживою природою. Слід знайти перший кружечок, тоді за лініями прочитати, чим відрізняється жива природа від неживої.
Це цікаво!
Найкоротші стебла — у водяних плаваючих рослин.
Найбільші листки у нашій флорі — в лопуха. Найменша квітка — у ряски безкореневої, що вкриває стоячі водойми,— не більше за головку голки.
Плоди хлібного дерева (Азія) сягають 1 м завдовжки, в діаметрі 0,5 м, масою до 20 кг.
На Землі налічують близько 240 тисяч видів квіткових рослин. Вони ростуть на Півночі, у тропічних лісах і пустелях, у низинах і горах. Багато квіткових рослин ростуть у воді.
Квіткові рослини мають різні розміри. Наприклад, австралійський евкаліпт досягає 100 м. заввишки, товщина його стовбура сягає 20 метрів. А ряска не перевищує довжини 1 - 2 мм.
Одні квіткові рослини, наприклад зірочник середній, живуть декілька місяців, а інші, наприклад, могутні дуби – сотні років.
Найбільшу площу в Україні займають ліси полісся і Карпат. У наших лісах росте понад 200 видів різних дерев та кущів. Найбільші площі займають соснові та дубові ліси.
«З народної скарбнички»
Поєднати частини прислів’їв.
-
Рослинність
під ноги гляди.
По лісу ходи
як лоза.
Гнучкий
а дурний, як коза.
Високий, як лоза
а дитиною, коли росте.
Любуйся калиною,коли цвіте
як дуб.
Пишна та красива
землі окраса.
Могутній
мов берізка.
Тендітна
нема України.
Без верби і калини
мов червона калина.
Правила поведiнки в природi:
Гучна музика злякає птахів.
Для вогнища слід збирати сухі гілки.
Не можна залишати після себе сміття.
Вогнище треба закидати піском, землею або залити водою.
Брати яйця пташок не можна.
Брати до рук і забирати із собою тварин не можна.
Не слід руйнувати мурашники.
Ховатися від дощу під самотнім деревом не слід, бо може влучити блискавка.
Не можна бити змій.
Не можна зривати квіти, бо серед них можуть трапитися рідкісні.
Вмiйте природу любити
Вам у походи ходити
І мандрувать, любі діти.
Вмійте ж природу любити,
Кожній стеблинці радіти.
В полі, у лісі, над яром —
Квіти, дерева і трави…
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави.
Оберігайте ж повсюди
Шлях і стежиночку в гаї.
Все те окрасою буде
Нашого рідного краю. (П.Ситниченко)
