Тема 5. Облік зобов’язань.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності визначені П(С)БО 11 “Зобов’язання”. Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов’язань, які встановлені іншими нормативними документами:

-П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;

-П(С)БО 2 “Баланс”;

-П(С)БО 14 “Оренда”;

-П(С)БО 17 “Податок на прибуток”;

-П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”;

-П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність”;

-П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”;

-П(С)БО 23 “Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”;

-Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Норми П(С)БО 11 застосовують підприємства незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Погашення зобов’язання може здійснюватися шляхом:

-сплати кредиторові грошових коштів;

-відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок одержаного авансу від покупця або у порядку заліку заборгованості;

 -переведення зобов’язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.

ПНВП «Техномаркет» для погашення зобов’язання надає послуги у рахунок одержаного авансу від покупця.При кредиті ПНВП «Техномаркет» сплачує кредиторові грошові кошти частинами раз на місяць.

Строк погашення зобов’язання – термін, протягом якого повинно бути погашено зобов’язання. З метою визнання, класифікації та оцінки у бухгалтерському обліку розрізняють:

 -термін з моменту виникнення зобов’язання до моменту погашення;

-термін з дати складання фінансової звітності до дати погашення.

Оцінка зобов’язань і їх відображення в обліку

Нараховані витрати, або як їх ще називають “нараховані зобов’язання”, це витрати, які фактично вже мали місце (заборгованість із заробітної плати, обов’язкових відрахувань на соціальні заходи, розрахунків за спожиті топливно-енергетичні ресурси: газ, електроенергію тощо), але ще не оплачені і їх слід відображати в обліку регулюючими проводками. Відображення в обліку поточної кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, що придбані чи спожиті підприємством, повинно здійснюватися за сумою погашення з дотриманням принципу відповідності і методу нарахування в момент переходу права власності на відповідні ТМЦ, виконані роботи або отримані послуги відповідно до умов договору при відсутності одночасного розрахунку грошовими коштами. Для обліку таких зобов’язань застосовується рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”. Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату.

Для відображення у бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та розрахунки з бюджетом використовується рахунок 64 “Розрахунки за податками і платежами”, який має субрахунки: 641 “Розрахунки за податками” 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” 643 “Податкові зобов’язання” 644 “Податковий кредит”.

Для ведення аналітичного обліку розрахунків за податками підприємство ПНВП «Техномаркет» відкрило такі аналітичні рахунки: 6411 – “Податок на прибуток”, 6412 – “Податок на додану вартість”, 6413 “Податок на землю”.

У таблиці 3.13 зображено облік податку на додану вартість по окремих операціях.

У таблиці 3.14 наведено бухгалтерські записи щодо відображення таких господарських операцій:

Облік векселів, виданих відповідно до строків платежів за ними, ведеться на рахунках 51 "Довгострокові векселі видані" (стаття балансу по рядку 450) або 62 "Короткострокові векселі видані" (стаття балансу по рядку 520). Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення.

За природою всі векселі відсоткові, тому що обслуговують комерційний кредит, який за економічною суттю платний. Тому у випадках, коли дата виписки відсоткового векселя здійснюється в одному обліковому періоді (наприклад, у вересні), а погашення його відбувається в іншому обліковому періоді (лютому), підприємство здійснює на дату балансу (на 01.10, 01.01, 01.04) нарахування витрат по відсотках за векселем (по дебету рахунку 952 "Інші фінансові витрати" і кредиту рахунку 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками"), що стосуються відповідного звітного періоду.

В Україні більше поширення отримали господарські операції з так званими "безвідсотковими" векселями, які на відміну від відсоткових, в яких вказують суму платежу і ставку нарахування відсотків, включають суму відсотків у свою номінальну вартість. Іноді безвідсотковий вексель називають дисконтним.

Облік короткострокових та довгострокових дисконтних векселів має свої особливості, які обумовлені невідповідністю номінальної вартості векселя та кредиторської заборгованості, включаючи суму відсотків, що входить до складу номінальної вартості векселя. Наприклад, кредиторська заборгованість ПНВП «Техномаркет» постачальникові електроенергії виникла за грудень 2012 року у сумі 5 тис.грн. і була погашена 2 січня 2013 року дисконтним векселем номінальною вартістю 7 тис.грн., за який підприємство розрахувалося грошовими коштами 28 лютого 2013 року.

Висновки: Облік зобов’язань на ПНВП «Техномаркет» – це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а Інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.Зобов'язання поділяються на постійні та довгострокові та відображаються в Журналі 7, Відомості 7.3 , у фінансової звітності відображаються Баланс (форма 1), Звіт про рух грошових коштів (форма 2), примітки до річної фінансової звітності (форма 5).