- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •В.В. Княжеченко, в. М. Тюріна
- •Планування і контроль на підприємстві
- •Харків – хнамг – 2011
- •Рецензент: доц. О.В. Димченко
- •Частина 2. Складання плану діяльності підрозділу підприємства
- •2.1. Рекомендації до виконання розрахункової частини курсової роботи
- •2.2. Планування збуту і виробництва продукції.
- •2.3. Планування забезпеченості виробничої програми потужністю
- •2.4. Планування витрат на матеріали та електроенергію, що використовують на технологічні потреби
- •2.4.1. Планування витрат на електроенергію на технологічні потреби
- •2.4.2.Планування витрат на матеріали, що використовують на технологічні потреби
- •2.5. План з праці та її оплати
- •2.6. Розрахунок планової собівартості замовлення
- •2.7. Фінансове планування діяльності підрозділу
- •3. Питання для самостійної перевірки готовності до захисту курсової роботи
- •Список лiтератури
- •4. Методичні вказівки до виконання дипломної роботи зі спеціальності
- •Навчальне видання
- •61002, Харків, хнамг, вул. Революції,12
2.3. Планування забезпеченості виробничої програми потужністю
Встановлений плановий обсяг виробничої програми повинен бути перевірений з точки зору достатності існуючих потужностей діючого обладнання для виконання встановлених завдань з виготовлення виробів «А» і «З».
Обгрунтування забезпеченості виробничої програми потужністю у курсовій роботі рекомендується виконувати у такій послідовності.
На підставі вихідних даних (див. завдання) і результатів попередньо виконаних самостійно розрахунків (розділ 2.1.) визначають такі показники, як:
1. Трудомісткість виробничої програми.
Розрахунки проводимо у відповідності до таблиці 2.5.
Розрахуки ведемо базуючись на нормах часу, що встановлені на обробку запасних частин «З» і деталей «А» на кожному виді обладнання (див. завдання). Таким чином отримуємо нормативну трудомісткість робіт. При цьому виходимо з того, що на даному виробництві при обробці виробів «А» і «З» на кожному виді обладнання у їх виготовленні приймає участь один верстат на якому відповідну операцію виконує один робітник-верстатник.
Таблиця 2.5 - Розрахунок нормативної трудомісткості виготовлення кожного з виробів «А» і «З» та виробничої програми за групами устаткування та в цілому по підрозділу
Найменування виробу
|
Кількість виробів, од.
|
Трудоміст- кість
|
Норми часу на обробку одиниці продукції (нормо- годин) та виконання ВП (т. нормо-годин) за видами устаткування (І-ІV) згідно діючих норм часу. |
|||||||||||
І
|
II
|
III
|
IV
|
|||||||||||
1-го виробу |
ВП
|
1-го виробу
|
ВП
|
1-го виробу |
ВП |
1-го виробу |
ВП |
|||||||
ВП, т. нормо -годин |
1-го виробу, нормо- годин |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|||
«А»
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
«В»
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Разом
|
х |
|
х |
х
|
|
х
|
|
х
|
|
х
|
|
|||
2. Ефективний фонд часу (можливий час роботи) одного верстата за видами устаткування у плановому періоді
Розрахунок ефективного фонду часу (часу фактичної роботи) обладнання, що очікується в плановому періоді, як і розрахунок ефективного (корисного) фонду часу (часу фактичної роботи) одного працівника, інформація про який буде необхідна при виконанні розрахунків до підрозділу 2.4. даної курсової роботи, базується на визначенні балансу робочого часу, що матиме місце на підприємстві в плановому періоді. Тому виконаємо розрахунок балансу робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий період (див. табл. 2.6.). Надалі використаємо отриману під час розрахунків інформацію при виникненні необхідності в цьому.
Розрахунок рекомендується виконувати у такій послідовності.
По-перше, визначаємо календарній фонд часу роботи підприємства у днях виходячи з тривалості планового періоду.
По-друге, визначаємо номінальний (режимний) фонд часу у днях виходячи з режиму роботи підприємства, який оговорено у рекомендаціях до виконання розрахункової частини курсової роботи (див. підрозділ 2.1.).
Даний показник визначають шляхом зменшення кількості днів у плановому періоді на кількість святкових і вихідних днів, що припадають на нього.
Надалі визначаємо очікувані неявки на роботу робітника у днях відповідно до завдання. Після цього можна визначати корисний фонд часу у годинах у послідовності, що наведена в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6. Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий період
Показники
|
за рік |
у т. ч. по кварталах
|
|||
І
|
II
|
III
|
IV
|
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. Календарний фонд робочого часу, дні |
|
|
х |
х |
х |
2. Вихідні та святкові дні
|
Х |
|
х |
х |
х |
3. Номінальний (режимний) фонд робочого часу , дні
|
Х |
|
х |
х |
х |
Продовження табл. 2.6. |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
4. Неявки на роботу, дні
|
Х |
|
х |
х |
х |
у т. ч.: |
|
|
|
|
|
- чергові та додаткові відпустки |
Х |
|
х |
х |
х |
- відпустки на навчання
|
Х |
|
х |
х |
х |
- відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами
|
Х |
|
х |
х |
х |
- по хворобі
|
Х |
|
х |
х |
х |
- з дозволу адмінiстрацiї ністрації |
Х |
|
х |
х |
х |
5. Явочний фонд часу, дні |
Х |
|
х |
х |
х |
6. Нормативна тривалість робочого дня, год. (Тзм)
|
Х |
|
х |
х |
х |
7. Втрати часу в зв'язку із скорочен. робочого дня, год. (Твтр )
|
Х |
|
х |
х |
х |
8. Розрахункова тривалість робочого дня, год. (Тр)
|
Х |
|
х |
х |
х |
9. Корисний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника, год./зміну. |
х |
|
х |
х |
х |
10. Корисний фонд робочого часу одного робітника за плановий період, год. |
х |
|
х |
х |
х |
Для визначення ефективного часу роботи обладнання попередньо необхідно визначити номінальний (режимний) фонд часу у годинах для. Його визначають як добуток кількості робочих днів на нормативну тривалість робочого дня згідно діючого законодавства (див. підрозділ 2.1.). При цьому отриманий результат коригують на втрати часу від скорочення змін у передсвяткоі дні. Отриманий результат відповідає максимальній кількості годин, під час яких обладнання може (теоретично) працювати в плановому періоді.
Оскільки під час роботи обладнання потребує відповідного технічного обслуговування та проведення ремонтних робіт для визначення ефективного фонду часу роботи обладнання необхідно отриманий номінальний (режимний) фонд часу у годинах скоригувати на витрати часу на ремонти і технічне обслуговування обладнання.
У загальному випадку ефективний фонд часу роботи устаткування у годинах (Теф), що може бути використан для виготовлення запланованих обсягів продукції визначають базуючись на формулах 2.4 та 2.5.
Треж = Ксм* (Тсм.*Тдн.р. -Тпрпр.* tскор) (2.4)
Тэф=Треж *(1- (р/100). (2.5)
де, Треж. – режимний (номінальний) фонд часу роботи устаткування в плановому періоді, год;
р – втрати часу на ремонт обладнання і його зупинки з технологічних причин, % від Ткал (Треж);
Кзм. – коефіцієнт змінності;
Тзм – тривалість зміни, год.;
Тдн.р. — кількість робочих днів в плановому періоді;
Тпр.пр. — кількість робочих передпразднічних днів в плановому періоді, що мають скорочену тривалість;
tскор - кількість неробочих годин в скорочені передпразднічні дні (прийняти згідно положень діючого на момент виконання курсової роботи законодавства).
Для визначення планового розміру ефективного фонду часу верстатів у курсовій роботі рекомендовано діяти за алгоритмом наведеним у таблиці 2.7. виходячи з таких вихідних даних:
кількості верстатів даного виду (див. завдання);
прийнятої кількості змін роботи верстатів (встановлюється завданням, але може при необхідності у визначених завданням межах корегуватись);
часу, що припадає на втрати часу у зв’язку з проведенням ремонту устаткування та технологічні простої обладнання (визначають за даними завдання, де приведена питома вага цих втрат часу у відсотках до режимного фонду часу.
Таблиця 2.7 – Розрахунок можливого фонд часу роботи обладнання в плановому періоді за його видами
Група устаткування
|
Кількість верстатів, од.
|
Кількiсть змін, од. |
Режимний фонд часу верстатів при роботі у одну зміну, годин / квартал. |
Час на ремонт і технологічні перерви при роботі у одну зміну, год
|
Теф при роботі у одну зміну, годин
|
Теф при прийнятій кількості змін, годин.
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
І
|
|
|
|
|
|
|
ІІ 3 |
|
|
|
|
|
|
ІІІ
|
|
|
|
|
|
|
IV
|
|
|
|
|
|
|
Разом
|
х |
х |
х |
х |
|
х |
3. Достатність пропускної спроможності устаткування (за видами устаткування) для забезпечення виконання плану.
Достатність пропускної спроможності устаткування може бути встановлено під час порівняння можливих та необхідних обсягів виробництва обладнанням, що існує на підприємстві. У курсовій роботі доречно обгрунтувати достатність потужності обладнання для виконання планового завдання виробничої програми з виробництва виробів «А» та «З», порівнюючи тудомісткість їх виготовлення можливий фонд часу роботи устаткування при обраній кількості змін. Для цього порівнюють дані графи 7 таблиці 2.7. та трудомісткість виробничої програми. При цьому слід враховувати, що оплата праці робітників-верстатників знаходиться в прямій залежності від рівня виконання ними норм , що призводить до того, що на практиці фактично робітники-верстатники перевиконують планові нормовані завдання. Тому цей чинник повинен бути врахований студентами під час формування висновків стосовно достатності операційної потужності існуючого обладнання для виконання запланованої виробничої програми. (див. графу 4 табл. 2.8.).
Враховуючи, що у виробничому процесі при виконанні виробничої програми задіяні декілька видів обладнання порівняння необхідно проводити по кожному з них. На підставі порівняння необхідно зробити висновок про достатність операційної потужності даного виду обладнання для виконання виробничої програми. Даний висновок може бути представлений у табличній формі (див. табл. 2.8.).
Данні графи 2 табл. 2.8. визначають за попередніми розрахунками.
Таблиця 2.8 - Висновки про достатність операційної потужності для виконання виробничої програми за видами обладнання.
Група устаткування
|
Трудомісткість ВП за діючими нормами, нормо-год.
|
Середній коефіцієнт виконання норм*.
|
Трудомісткість ВП з урахуванням коефіцієнта виконання норм, нормо-год.
|
Теф обладнання при прийнятій кількості змін, годин.
|
Висновок** |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
І
ІІ |
|
|
|
|
|
ІІ |
|
|
|
|
|
ІІІ |
|
|
|
|
|
IV
|
|
|
|
|
|
Разом
|
|
х |
|
|
х |
* Середній коефіцієнт виконання норм прийняти в курсовій роботі згідно з індивідуальним завданням.
** «Достатньо» або «Недостатньо».
В межах курсової роботи її керівник може поставити перед студентом завдання розробити заходи щодо безумовного виконання завдань попередньо запланованої виробничої програми (див. завдання). У цьому випадку студентові необхідно самостійно запропонувати і обгрунтувати їх. Потреба в цьому виникає, якщо має місце негативний висновок про достатність операційної потужності обладнання по одному або декількох видах обладнання. Якщо таке завдання не стоїть, а в курсовій роботі має місце висновок про недостатність операційної потужності обладнання, то студент повинен самостійно визначитись з можливими обсягами виробництва в цілому по підрозділу виходячи з існуючих можливостей і орієнтуватись на них у своїх подальших розрахунках. У цьому випадку необхідно внести відповідні корективи у обсяги виробничої програми у натуральних і вартісних одиницях виміру, визначити нову трудомісткість виробничої програми та обсяги збуту. Даний факт засвідчується наступним записом: «Приймаємо для подальших розрахунків наступні данні (див. табл. 2.9. та 2.10.)». Для спрощення розрахунків при необхідності скорочення обсягів виробництва у курсовій роботі прийняти, що скорочується виробництво лише продукції «З». При цьому, якщо недостатньо потужності для виконання завдань виробничої програми по одному з видів обладнання, то приймаємо в курсовій роботі, що саме потужність цього виду обладнання буде визначати можливий випуск продукції. Якщо операційної потужності недостатньо по кільком видам обладнання то нові показники (обсяг виробництва у натуральних і вартісних одиницях виміру та інші) визначають за пропускною спроможністю того виду обладнання, де має місце найнижчий рівень забезпеченості виробничої програми операційною потужністю.
Якщо операційної потужності достатньо у таблицях 2.9. і 2.10. попередні і прийняті обсяги виробництва будуть співпадати, а трудомісткість та обсяг збуту будуть відповідати попереднім розрахункам.
Таблиця 2.9. Прийнятий обсяг виробничої програми з продукції «З», її трудомісткість та прийнятий обсяг збуту
Плановий обсяг виробничої програми за видами обладнання, од. |
Трудомісткість прийнятої ВП за діючими нормами з урахуванням рівня продуктивності праці за видами робіт або продукції, тис. нормо-год. |
Теф за видами обладнання, що може бути використано на виготовлення продукції «З» при прийнятій кількості змін, годин. |
Прийнятий обсяг збуту, од. |
|
Попередній
|
Прийнятий з урахуванням існуючих потужностей |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1= |
|
|
|
|
2= |
|
|
|
|
3= |
|
|
|
|
4= |
|
|
|
|
Значення показників графи 4 табл. 2.9. визначають як різницю між даними графи 5 табл. 2.8. та трудомісткістю виконання ВП з виробництва виробів «А» (див. табл. 2.5.), що скоригована на рівень виконання норм. Якщо у табл. 2.9 данні графи 4 перевищують відповідні данні графи 3, то це свідчить про те, що прийнятий обсяг виробництва виробів «З» забезпечений операційною потужністю.
Якщо операційної потужності недостатньо, то відповідно до нового обсягу виробництва необхідно визначити і нове значення вартості виробленої готової продукції (ТПн)
ТПн =
Надалі визначимо планової трудомісткість остаточної виробничої програми за видами обладнання з урахуванням норм продуктивності праці та скоригованого обсягу виробництва (див. табл. 2.10.)
Таблиця 2.10. Планова трудомісткість виробничої програми за видами обладнання з урахуванням скоригованого обсягу виробництва та з урахуванням норм продуктивності праці та, тис. годин.
Види устаткування |
«А» |
«З» |
Разом |
1 |
2 |
3 |
|
І ІІ |
|
|
|
ІІ |
|
|
|
ІІІ |
|
|
|
IV
|
|
|
|
Разом
|
|
|
|
Довідково |
|
|
|
Разом нормативна трудомісткість |
|
|
|
У курсовій роботі дані графи 3 табл. 2.10 визначають за даними графи 3 табл. 2.9. Дані графи 2 табл. 2.10 визначають за даними табл. 2.5., які коригуються на очікуваний рівень продуктивності праці.
