2. Стомлення і його профілактика
Стомлення — це стан організму, що виникає в наслідок виконання інтенсивної або тривалої роботи і характеризується зниженням працездатності. Стан стомлення супроводжується почуттям втоми. За його наявності знижується продуктивність праці і погіршуються її результати, тобто з'являються брак у роботі і помилки через ослаблення уваги. Втома може розвиватися не тільки внаслідок стомлення, а й у разі нецікавої одноманітної роботи. Однак у разі особливої зацікавленості в роботі, у вій-ськових походах, окремих ситуаціях, може спостерігатися стомлення без почуття втоми.
Відрізняють втому, що швидко розвивається (внаслідок незвичайної або надто важкої праці), і втоми, що повільно розвивається (вторинна), з деякими змінами в організмі внаслідок хоч і звичайної, але тривалої роботи.
Втома, що швидко розвивається, може з'явитися в наслідок великих фізичних зусиль, затрачених на виконання завдання, яке не відповідає функціональним мож-ливостям організму. Характерною особливістю втоми, що швидко розвивається, є швидке відновлення функцій після припинення роботи. І чим значнішим є статичне напруження, тим швидше настає відновлення . Вважається, що втома з'являється внаслідок гальмування рухового центру кори великого мозку.
Втома, що розвивається повільно, характеризується поступовим зниженням працездатності внаслідок звичайної, але надто тривалої або монотонної роботи. У такому разі гальмування розвивається повільно, воно нестійке, неглибоке і посту-пово набуває характеру застійного. Спостерігається послаблення рецептурної функ-ції, зниження лабільності зорового і слухового аналізаторів, порушення координації рухів тощо.
Вторинна втома може накопичуватися щоденно і перейти у перевтому, тобто у патологічний стан.
У разі перевтоми створюється невідповідність між витратами енергії організ-мом під час роботи і процесами її відновлення. Перевтома викликає в організмі певні патологічні зрушення: знижується опір організму до шкідливих чинників навколишнього середовища, інфекцій, токсичних речовин, може виникати підви-щена дратівливість з наступним розвитком серцево-судинних захворювань.
Проблеми підвищення продуктивності праці і запобігання втоми вирішуються за допомогою комплексу різних заходів широкого впровадження механізації трудо-містких робіт, автоматизації виробничих процесів, раціоналізації машин і обладнан-ня, управління ними за допомогою радіо і телебачення.
Найефективнішим заходами профілактики втоми є організація раціонального трудового процесу, режиму праці і відпочинку, створення умов для швидкого опану-вання трудовими навичками.
Організація раціонального трудового процесу полягає насамперед у правильно-му виконанні робочих рухів. Рухи мають бути плавними і без різкої зміни темпу і напрямку, що супроводжується менш напруженою роботою кори великого мозку. Треба усунути зайві рухи. Велику роль у раціоналізації трудового процесу відіграє ритмічність. Ритмічна трудова діяльність сприяє утворенню тимчасових зв'язків, що закріплюються у динамічній стереотип, вона менш стомлива, ніж аритмічна.
Тренування також є важливою умовою швидкого формування трудових нави-чок і запобігання втоми. Унаслідок тренування знижуються енергетичні витрати за рахунок м'язової роботи, у м'язах підвищуються вміст глікогену і креатинфосфату. У процесі тренування утворюється стійкий руховий стереотип, за умови якого зника-ють зайві рухи, скованість. Рухи стають точними, легкими, автоматичними.
Організація раціонального режиму праці й відпочинку передбачає визначене чередування праці і відпочинку, що має велике значення для підвищення працездат-ності і запобігання втоми. До раціональної організації праці і відпочинку входить і активний відпочинок, тобто зміна навантаження м'язів з метою підвищення праце-здатності. В умовах виробництва цей відпочинок уводиться у трудові процеси у виг-ляді спеціально розробленого комплексу фізичних вправ (гімнастика перед почат-ком роботи і фізкультурні паузи під час роботи).