1. Основні вимоги до контрольної роботи
1.1. Загальні положення
Контрольну роботу необхідно оформляти відповідно до державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008– 5 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». З огляду на високі вимоги нормативних документів необхідно неухильно дотримуватися порядку подання текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій, а також правил оформлення контрольної роботи.
Загальний обсяг контрольної роботи має складатися з 15 – 20 друкованих аркушів формату А4 (без врахування переліку використаних джерел та додатків).
При написанні контрольної роботи студент повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.
У контрольній роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викласти зміст і результати досліджень, уникаючи загальних слів, бездоказових тверджень, показати вміння застосовувати методи та методики наукового дослідження.
Контрольну роботу подають зброшурованою у м’якій палітурці.
1.2. Структура контрольної роботи
Контрольна робота, як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність.
Контрольна робота повинна містити:
титульний аркуш;
зміст;
вступ;
основну частину:
перший розділ;
другий розділ;
висновки;
список використаних джерел;
додатки.
1.3. Вимоги до змісту контрольної роботи
1.3.1. Титульна сторінка (додаток А).
1.3.2. Зміст (додаток Б). Зміст містить: вступ, послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки), висновки, список використаних джерел, назви додатків і номери сторінок, з яких починаються розділи.
Назви розділів і підрозділів мають бути стислими й зрозумілими, літературно грамотними, пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.
1.3.3. Вступ – (2–3 сторінки) розкриває сутність контрольної роботи, обґрунтування необхідності проведення дослідження та вихідні дані для розробки теми, актуальність, мету, завдання, об`єкт і методи дослідження.
Актуальність теми.
Шляхом аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми обґрунтовують актуальність і доцільність роботи.
Мета і завдання дослідження.
Формулюють мету роботи і завдання, які треба вирішити для досягнення поставленої мети.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що обране для вивчення.
Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.
Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно, вивчаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
1.3.4. Перший розділ (5-10 сторінок, визначається як теоретичний розділ) структурно складається з 2 підрозділів, містить теоретичний виклад важливих аспектів проблеми та критичний огляд джерел.
Теоретична частина повинна виконуватися на основі ретельного вивчення літературних джерел щодо певної проблеми. Джерелами потрібної інформації можуть бути підручники, навчальні посібники, періодичні видання, монографії, статистичні довідники, нормативно-правові матеріали тощо.
Теоретична частина повинна, зокрема, містити: загальну характеристику об’єкта дослідження; обґрунтування і вибір методів дослідження відповідно до поставленої мети; методику кількісної та якісної оцінки факторів, що впливають на формування досліджуваних показників та їхню класифікацію тощо.
1.3.5. Другий розділ (5–10 сторінок, аналітичний розділ) спрямований на обґрунтування фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах, що характеризують об’єкт дослідження.
У цьому розділі може бути 2 відносно самостійних підрозділів, що містять аналіз та оцінку конкретних проблем, пов’язаних з об’єктом дослідження.
Виконання аналітичної частини передбачає збирання, обробку й аналіз необхідної інформації, на основі якої в контрольній роботі аналізується об’єкт дослідження. Рекомендується цю інформацію подавати, зокрема, у вигляді таблиць, графіків, діаграм, схем тощо, з аналітичним обґрунтуванням показників, що досліджуються.
Розділ має бути достатньо насиченим фактичною інформацією, що відображає стан об’єкта дослідження за певний період.
1.3.6. Висновки – (1-2 сторінки). Це заключна частина роботи. Вона містить стислий конкретний виклад результатів аналізу, пропозицій, що зроблені особисто студентом для покращення стану об’єкта дослідження.
У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.
1.3.7. Список використаних джерел містить опис книг, підручників, брошур, статей, методичних матеріалів, нормативних документів та інших джерел, на які є посилання в тексті роботи.
Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна отримати в таких міждержавних і державних стандартах: ГОСТ 7.1 – 84 «СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСГУ 3582 – 97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».
1.3.8. Додатки містять матеріали допоміжного характеру. У додатки виносяться: розширені таблиці, проміжні розрахунки, копії документів, ілюстрації допоміжного характеру, програмне забезпечення для розв’язання економічних задач тощо.