Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ХАНО коментарі завдань ЗНО.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
544 Кб
Скачать
☆

Феномен Стуса

(1-3) На сьогоднішній хвилі оновлення ім’я Стуса увійшло в життя українського народу як важливий чинник пробудження й самоусвідомлення, набуло значною мірою символічного значення.

(4-8) В історії кожної національної культури були свої подвижники. Що ж до культури української, то вона давала особливо вдячний ґрунт для подвижництва, інакше вона просто не могла б вижити в тих жорстких і неповноцінних умовах, які визначила їй історія. Дух Шевченка витає над нею, невблаганно шукаючи все нових втілень, і одним з них став Василь Стус.

(9-17) Досвідові Шевченка належить особливе місце в поезії Стуса. Це щось незмірно вагоміше від суто літературного впливу. Недарма Ю. Шевельов писав: «Шевченко для нього — як українська мова. Він нею пише, він нею дихає, він кує й перековує її, як йому велить творчий дух. Не можна собі уявити Стуса поза українською мовою, не можна його уявити поза Шевченковою стихією». То, справді, глибоко внутрішня єдність, генетичний духовний зв’язок при гострому запереченні наслідування шевченківських форм, інерції «шевченківського кожуха». Стусову поетику, його «образ вірша» єднає з Шевченком своєрідний кругообіг образів, глобальна повторюваність певних мотивів і форм.

(18-23) З перших кроків свого творчого самовиявлення Стус брав на себе багато. Вже в ранніх віршах болісно шукає втраченої гармонії зі світом, цілісності — не ситої і ледачої, а тієї, що її треба виборювати дорогою ціною — пізнанням самого себе, готовністю не зрадити себе. «Як вибухнути, щоб горіть?!» — так звучить у Стуса вічне гамлетівське запитання. Його життєва модель — втілення принципу: між високою ідеєю та життєвим вибором, між словом і вчинком немає відстані, немає суперечності.

(24-28) Саме цим насамперед зумовлена особлива значущість Стусового образу буття для нашої людини, яку привчали бути рабом обставин, об’єктом чиєїсь волі, а не суб’єктом в його самовиявленні й самоутвердженні. З цим пов’язана й особлива вага Стусового слова. Воно підтверджене вчинком, «забезпечене нерозмінним запасом правди і ціною власного життя» (Євген Сверстюк), тому й не сприймається як фраза.

(29-39) Доводиться чути, що вся сила поезії Стуса — в тих ідеях, які вона несе в собі, в образі автора, тоді як суто поетичних відкриттів тут небагато. На цій підставі його як традиціоналіста протиставляють новаторам. Та з огляду на нашу історичну, національну долю така поезія завжди була актуальною, лишаючись головним, а подекуди чи не єдиним чинником національно-культурного самоствердження. У місткому афористичному слові вона несла правду всупереч заборонам, насильству, фальсифікації. А що за таке слово дорого треба платити — здоров’ям, долею, самим життям (і платили, платили сповна!), — воно не сприймалося як фраза, набувало ваги й закличної сили. Можливо, настане колись такий час, коли ми будемо справді вільними серед рівних — тоді й відмовимося від поетичної публіцистики, але ще не час… І, очевидно, сила поезії Стуса, її здатність зворушити глибинні шари свідомості читача зумовлена не тільки (40-44) сумою істин, висловлених у ній. Інша річ, що «секрети поетичної творчості» Стуса не лежать на поверхні, не заявляють голосно про себе. Вони — у «непомітних» взаєминах традиційних і новаторських начал, у непідвладності моді, в майстерному опануванні смисловими глибинами слова, в умінні віднайти різні смислові шари й глибоко заховані асоціативні зв’язки, символічне підґрунтя слова й образу.

(45-50) Сьогоднішня популярність імені Стуса виникла на гребні політичної хвилі. Вона зумовлена навалою пізнання того, що замовчувалося, душилося, а насправді було і є гордістю нації. Широкий загал знає передусім ім’я Стуса: душі, згодовані сурогатами, вабить образ праведника. І що більше його поезія наближатиметься до людей, то глибинніші смислові пласти відкриватимуться в ній. Час уже, нарешті, формувати смаки не дешевими ерзацами поезії, а такими чистими й справжніми взірцями, як Стусове слово.

(51-56) Якби життя Стуса склалося інакше, пролягло б у звичному, «спокійному» річищі, без трагічних випробувань, ми, без сумнівів, мали б поета інтелектуально наповненого, з високою мистецькою ерудицією, оригінальним переосмисленням світового мистецького досвіду, що для української поезії з її вічно актуальною небезпекою провінціалізму — життєво важливо. Але то був би вже інший поет. Феномен Стуса постав саме на такому історичному тлі. І саме такий Стус дорогий нам.

За М. Коцюбинською

(628 слів)

1. Справедливість думки: «На сьогоднішній хвилі оновлення ім’я Стуса ввійшло в життя українського народу як важливий чинник пробудження й самоусвідомлення, набуло значною мірою символічного значення» (рядки 1-3) доводить висловлювання з тексту:

1) Сьогоднішня популярність імені Стуса виникла на гребні політичної хвилі. Вона зумовлена навалою пізнання того, що замовчувалося, душилося, а насправді було і є гордістю нації (рядки 45-47).

2) Вже в ранніх віршах (Стус) болісно шукає втраченої гармонії зі світом, цілісності — не ситої і ледачої, а тієї, що її треба виборювати дорогою ціною — пізнанням самого себе, готовністю не зрадити себе (рядки 18-21).

3) «Секрети поетичної творчості» Стуса у непомітних взаєминах традиційних і новаторських начал, у непідвладності моді (рядки 40-42).

4) …З огляду на нашу історичну, національну долю така поезія завжди була актуальною, лишаючись головним, а подекуди чи не єдиним чинником національно-культурного самоствердження (рядки 31-33).

А 1-е висловлювання

Б 2-е висловлювання

В 3-е висловлювання

Г 4-е висловлювання

Коментар. Висловлювання 1-е неприйнятне як доказ, оскільки воно констатує популярність імені Стуса, та не підтверджує думки про те, що сьогодні ім’я поета стає важливим чинником пробудження й самоусвідомлення нації.

У висловлюванні 2-ому йдеться про самоусвідомлення — про пізнання самого себе як виборювання гармонії зі світом, цілісності. Однак воно не доводить положення про те, що ім’я Стуса було в житті українського народу чи не єдиним чинником національно-культурного самоствердження.

У висловлюванні 3-ому йдеться про особливість поетичного стилю Стуса ― поєднання новаторського й традиційного у творчості письменника.

Безпосереднє доведення думки про роль Стуса в пробудженні й самоусвідомленні нації містить висловлювання 4-е, у якому визначено характерну ознаку творчості письменника ― актуальність, сучасність. Поет здатний здійснити свій життєвий вибір, що й зробило його ім’я важливим чинником пробудження й самоусвідомлення українського народу.

Отже, правильна відповідь: Г.