Показання для припинення навантажувального тестування:

Типовий приступ стенокардії; зниження АТ на 25-30% від початкового; підвищення АТ до 230/130 мм рт. ст. і більше; напад задухи або задишка з частотою дихання більше 30 в 1 хв; поява загальної різкої слабості;

виникнення симптомів церебральної недостатності (запаморочення, головний біль, нудота, порушення зору);

поява загрозливих порушень ритму; поява порушень атріовентрикулярної і шлуночкової провідності;

відхилення сегмента ST від ізолінії на 1 мм і більше; зменшення амплітуди зубця R на 50% і більше, зубця Т на 25% і більше порівняно з вихідною величиною; збільшення амплітуди зубця Т в грудних відведеннях в 3 рази і більше по відношенню до вихідної; збільшення амплітуди і тривалості зубця Q, освіта QS; відмова обстежуваного від подальшого проведення проби.

Навантаження у тестуванні повинні відповідати таким вимогам:

1. Навантаження повинні бути такими, щоб можна було точно виміряти виконану роботу та повторити її.

2. Повинна існувати можливість зміни інтенсивності навантаження (темп вправи) в потрібних межах.

3. У роботу повинна залучатися по можливості більша кількість м'язів. Таким чином забезпечується необхідна інтенсифікація системи транспорту кисню.

4. Тестове навантаження повинне бути досить простим. не вимагати високої координації рухів.

5. Перевагу слід віддати таким видам навантаження, при яких реєстрація показників можлива безпосередньо під час виконання фізичної роботи.

Методи та прилади для вимірювання біомеханічних характеристик
1. Соматометрія
Антропометрія - вимір основних фізичних показників людини - зважування, вимірювання довжини тіла, окружності грудей і живота,. основні показники дихання (спірометрія).
Фотограмметрія - обстежуваному пропонують прийняти природну, найбільш звичну, зручну позу стояння. Перед ним встановлюють кадрову рамку з горизонтальними і вертикальними поділками. Фотографують, і для графічного аналізу виготовляють фотознімки, на яких вимірюють відстань в сантиметрах між вісями тазу, нахил стегон по анатомічним осях відносно вертикалі, відстань між центрами колінних суглобів, нахил гомілок по анатомічним осях, кут фізіологічного вальгуса гомілок, відстань між центрами опори стоп.
Метод оптичної комп'ютерної топографії - дозволяє кількісно з високою точністю визначити координати будь якої анатомічної точки поверхні тіла.
2. Кінезіологічні методи - метод вивчення рухів людини шляхом послідовного фотографування (100 разів на секунду)
3. Електромеханічні методи -потенціометричні датчики перетворюють функцію механічного переміщення в аналоговий електричний сигнал
4. Клініко-фізіологічні методи
Калориметрія – реєстрація кількості теплоти, що виділяє людина у спеціальних калориметрических камерах.
Е лектроміографія - це метод, що допомагає досліджувати біоелектричну активність м'язів і нервів за допомогою концентричних голчастих електродів обо нашкірними електродами. Миография - єдиний спосіб, який може встановити точне місце пошкодження того чи іншого нерва, дати інформацію про причину паралічу, атрофії м'язів або підвищену нервову чутливістьі.