1. Деконцентрація

Деконцентрація - це передача певного обсягу адміністративних повноважень або відповідальності органам нижчого рівня в структурі міністерств або урядових агенцій. Це означає, що додаткова відповідальність структур та їх працівників є частиною центрального органу, і вони продовжують діяти під керівництвом відповідного міністерства. Така деконцентрована влада може тимчасово належати центральному органу. Іншими словами, керівні повноваження передаються в межах однієї юридичної особи. Деконцентрація ввіряє більшу відповідальність у руки чиновників центрального міністерства, які знаходяться ближче до користувачів послуг, і тому, очікується, що система буде краще реагувати на місцеві потреби. Але деконцентрація не змінює основного принципу, за якого люди, що здійснюють управління системою освіти, є представниками міністерства. Вони діють від імені міністерства і звітують йому ж. Центральне міністерство залишається відповідальним за дії своїх представників та фінансування системи. Відповідно, деконцентрація не надає нижчим адміністративним рівням незалежності, більшої, ніж вже передбачено законодавством та нормами.

Для системи профтехосвіти це означає, що адміністративні органи нижчого рівня повинні керуватися тією ж законодавчою базою, що і центральні міністерства та органи. Тільки якщо правова база містить положення про можливість пристосування до місцевих обставин, нижчі рівні матимуть певну самостійність.

2. Делегування

Відповідальність та ресурси для виконання певних завдань та для надання певних послуг (таких як профтехосвіта) передаються державному агентству, підприємству державної або приватної форми власності, або неурядовій організації на договірних умовах, які можуть забезпечувати певну самостійність у тлумаченні поставлених задач за такою угодою. У цьому випадку децентралізація набуває форми делегування повноважень. До прикладів делегування можна віднести: національну водопостачальну компанію, якій може бути доручена відповідальність щодо здійснення планування, або підготовку фахівців на базі приватної атомної електростанції.

Багато агенцій, яким делеговані повноваження, не зобов’язані дотримуватись урядових адміністративних процедур щодо кадрових питань та здійснення закупівель. Делегування може застосовуватись урядовим органом будь-якого рівня і не застосовується винятково до надання національних послуг.

3. Деволюція

Д

Деволюція: Британський прецедент

З 1999 р. Великобританія перейшла на принцип деволюції - процес, спрямований на децентралізацію уряду та ширше уповноваження трьох країн, які разом з Англією складають Об’єднане королівство.

Об’єднане Королівство складається з Англії, Уельсу, Шотландії та Північної Ірландії.

Деволюція по суті означає передачу повноважень від британського парламенту у Лондоні асамблеям у Кардіффі та Белфасті, та шотландському парламенту в Единбурзі.

еволюція фактично означає передачу повноважень від однієї особи або органу іншій. В контексті державного управління цей вид децентралізації часто асоціюється з федеративними державами, де федеральні або національні органи передають повноваження на рівень штату, області або місцевий. Деволюція зазвичай проводиться за допомогою погоджених положень, а не через зміни у конституції країни; таким чином, унітарні урядові системи, які у такий спосіб передають повноваження, все одно вважаються унітарними, а не федеративними, оскільки повноваження субнаціональних органів влади можуть у будь-який час бути відкликані центральним урядом.

Як і у випадку деконцентрації, деволюція є процесом децентралізації і наближає носіїв повноважень до громадян, що сприяє кращому врахуванню місцевих обставин у процесі прийняття рішень.