- •Місце і роль дисципліни в системі підготовки фахівців
- •1.2 . Задачі вивчення дисципліни
- •3. Вимоги щодо знань та вмінь, набутих у процесі вивчення дисципліни
- •Орієнтовна робоч а програша з дисципліни “основи аграрного кознсалтингу”
- •Аграрного консалтингу в світі та в україні Питання для теоретичної підготовки
- •Поняття дорадчої діяльності в аграрному секторі економіки
- •Мета дорадчої діяльності.
- •Система аграрного консалтингу
- •Законодавчі документи України про сільськогосподарську дорадчу діяльність
- •Методи роботи сільськогосподарської дорадчої служби
- •Основні завдання дорадчої діяльності
- •Види дорадчих послуг
- •Фінансування дорадчої діяльності
- •Напрями дорадництва
- •Етапи розвитку дорадчої діяльності
- •Моделі служби аграрного консалтингу
- •Програми служби аграрного консалтингу
- •Види консультування
- •Дорадча діяльність в Україні
- •Що є основною метою агроконсалтингової діяльності?
- •Суб’єкти сільськогосподарської дорадчої діяльності.
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Особливості організації консультування сільських товаровиробників
- •2. Фази процесу консультування
- •§ 0* Підприємстві обслуговування, високий матеріалів чи миючих засобів
- •2. Сильні сторони: 3. Слабкі сторони:
- •1. Можливості: 4. Перешкоди (загрози)
- •Організація збору даних для рішення задач
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Поняття комунікаційного процесу
- •Фази процесу консу-гьтування
- •Стадії комунікації
- •Категорії людей за ступенем прийняття інновацій
- •Способи передачі інформації: усна мова, письмове повідомлення, телебачення, радіо, кіно, факс, електронна пошта.
- •Вимоги до джерела інформації
- •5.2 Якість та вимоги при письмовій передачі повідомлень. Основні принципи викладання письмових повідомлень
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Суть і застосування масових методів консультування
- •Задачі масових методів розповсюдження інформації
- •Засоби масової передачі інформації
- •Роль засобів масової інформації на різних етапах розповсюдження інновацій і у розповсюдженні інформації іагального характеру
- •Урахування особливостей при застосуванні масових методів розповсюдження інформації. Вибір конкретних методів розповсюдження інформації в діяльності дорадчих служб
- •Переваги та недоліки масових методів розповсюдження інформації
- •Мета та роль групових методів навчання
- •Методика організації га порядок проведення Дня поля
- •Переваги та недоліки групових методів навчання і консультування
- •Суть і особливості застосування індивідуальних методів роботи консультантів.
- •Значення, основні принципи і форми індивідуальної роботи із сільськими товаровиробниками.
- •Переваги та недоліки індивідуальних методів роботи із сільськими товаровиробниками
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Поняття про інформаційні технології
- •Мета та завдання сучасних інформаційних технологій
- •Прикладні інформаційні технології та їх застосування
- •Базові інформаційні технології та їх застосування
- •Переваги і недоліки використання інформаційних технологій
- •Роль психологічних та етичних аспектів в агроконсалтинговій діяльності
- •Способи психологічного впливу
- •Прийоми атракції та емпатії
- •Правила ведення телефонної розмови
- •Особливості та методи нсвербального спілкування
- •Модуль 2. Сучасні інформаційні технології та етичні аспекти в агроконсалтинговій діяльності Лабораторна робота № 4
- •Завдання для виконання
- •Лабораторна робота № 5 Визначення потреб сільських товаровиробників
- •Методичні вказівки дсо виконання та підготовки до захистгу рефератів Вимоги до структури рсефератів
- •Функції агроконсалтингових служб на різних рівнях.
- •Методичні рекомендації до підготовки до захисту рефератів
- •Питання до заліку з курсу “основи аграрного консалтингу”
- •Завдання інформаційно-консультаційної діяльності.
- •Що таке соціально-спрямовані дорадчі послуги?
- •Місце консалтингу в аграрній політиці держави.
- •Назвіть види масових методів поширення інформації.
- •Вимоги до консультанта з індивідуальної роботи.
- •Кафедра аграрного консалтингу та сервісу
- •Для студентів заочної форми навчання
Головне
завдання спеціаліста-консультанта у
сфері підприємництва - допомогти клієнту
у впровадженні нововведень з тим, щоб
забезпечити інноваційний розвиток
його бізнесу.
Дорадники
(консультанти) -
висококваліфіковані фахівці, що
спеціалізуються на наданні конкретних
дорадчих послуг із землевпорядкування,
агротехнологій, ветеринарії, якості
та безпеки продуктів харчування, а
також управління інвестиційною,
маркетинговою, фінансовою діяльністю,
управління персоналом, юридичного
обслуговування та інших проблем
сільськогосподарського виробництва.
Це досвідчені працівники дорадчих
служб, Міністерства аграрної політики
та продовольства України, управлінці
всіх рівнів державного управління АПК,
консультанти регіональних центрів
наукового забезпечення УААН, спеціалісти
науково-дослідних і проектно-технологічних
інститутів і станцій, науково-педагогічні
працівники навчальних закладів аграрної
освіти, спеціалісти маркетингових
служб агросервісних формувань,
агроконсалтингових фірм тощо.
Розрізняють
зовнішніх і внутрішніх консультантів.
Зовнішні
- це незалежні консультаційні фірми чи
індивідуальні консультанти, які надають
послуги клієнтам на основі відповідного
договору.
Внутрішні
- це фахівці з економіки і управління,
зайняті в штаті тієї чи іншої організації.
У
країнах з ринковою економікою запрошення
професіоналів є престижним свідченням
того, що фірма володіє достатньою
діловою культурою, щоб використовувати
запропонований ринком інтелектуальний
капітал в області менеджменту. Відсутність
фахівців- консультантів при розробці
відповідального рішення розглядається
так само, як відсутність архітектора
при розробці проекту будинку, лікаря
при лікуванні хворого чи дизайнера при
розробці нової моделі автомобіля.
Законом
України “Про стимулювання розвитку
сільського господарства на період
2001- 2004 років” визначено, що пріоритетний
розвиток сільського господарства
забезпечується завдяки розвитку мережі
сільськогосподарських дорадчих служб.
Міністерством
аграрної політики України, Українською
академією аграрних наук та Національним
аграрним університетом 25
Законодавчі документи України про сільськогосподарську дорадчу діяльність
квітня
2001 року видано спільний наказ №114/36/165
“Про становлення і розвиток мережі
сільськогосподарських дорадчих служб
в Україні”, яким затверджено Концепцію
становлення і розвитку сільськогосподарських
дорадчих служб в Україні.
Міністерством
юстиції України 10 жовтня 2003 року було
зареєстровано Всеукраїнську громадську
організацію “Національна асоціація
сільськогосподарських дорадчих служб
України”, яка вирішує складні питання
організаційного періоду в розвитку
сільськогосподарського дорадництва
в Україні.
17
червня 2004 року у другому читанні було
прийнято Закон України № 1807-ІУ „Про
сільськогосподарську дорадчу діяльність”,
розроблений Міністерством аграрної
політики та Інститутом аграрної
економіки за участю сільськогосподарських
дорадчих служб. Цей закон визначає
правові засади здійснення
сільськогосподарської дорадчої
діяльності в Україні, регулює відносини
в цій сфері та спрямований на поліпшення
добробуту сільського населення та
розвиток сільської місцевості.
Закон
дає таке визначене сільськогосподарської
дорадчої діяльності:
Сільськогосподарська
дорадча діяльність -
це сукупність дій та заходів, спрямованих
на задоволення потреб особистих
селянських та фермерських та інших
сільськогосподарських підприємств
усіх форм власності і господарювання,
а також сільського населення у підвищенні
рівня знань та вдосконаленні практичних
навичок ведення прибуткового
господарювання.
Сільськогосподарська
дорадча служба -
юридична особа незалежно від її
організаційно-правової форми та форми
власності, що здійснює дорадчу діяльність,
у складі якої працює не менше трьох
дорадників та яка пройшла реєстрацію
відповідно до законодавства і внесена
до Реєстру дорадчих служб.
Сільськогосподарський
дорадник -
фізична особа, яка на професійній основі
проводить дорадчу діяльність, склала
кваліфікаційний іспит та одержала
кваліфікаційне свідоцтво і внесена до
Реєстру сільськогосподарських дорадників
та сільськогосподарських
експертів-дорадників.
Сільськогосподарський
експерт-дорадник -
фізична особа, яка проводить дорадчу
діяльність не на постійній основі, має
достатній фаховий рівень та одержала
кваліфікаційне свідоцтво відповідно
до вимог законодавства і надає дорадчі
послуги на запит дорадчих служб та
дорадників і відповідає вимогам,
передбачених
