6. Критерії оцінювання рівня знань, умінь і навичок студентів.

Розглядаючи загальну професійну підготовку студентів спеціальності «Соціологія» як цілісний процес формування системи загально-професійних знань, умінь, навичок, слід виділити комплексний критерій, який дає цілісну характеристику рівня загально-професійної підготовки майбутніх фахівців. Таким критерієм є системність загально-професійних знань, умінь, навичок, яка, по-перше, відображає єдність оволодіння змістовно-процесуальною і мотиваційно-ціннісною сторонами професійної діяльності у сфері соціології; по-друге, відображає взаємозв’язок знань, умінь, навичок (знання – теоретична основа умінь, уміння – форма функціонування знань, навички – високорозвинені уміння); по-третє, об’єднує в собі різні характеристики якості знань і умінь (повнота, усвідомленість, дієвість); по-четверте, відображає динамічність знань і умінь (їх застосування у найрізноманітніших умовах); по-п’яте, показує єдність і взаємозв’язок пізнавальної і практичної діяльності студентів (в процесі яких формуються загально-професійні знання, уміння, навички) і її характер.

Показниками системності знань студентів можуть бути: рівень засвоєння основних ідей, положень, понять, фактів в сфері соціології; рівень теоретичного осмислення способів організації практичної професійної діяльності; рівень оперування теоретичними знаннями, використання їх в практичній діяльності; рівень розвитку інтересу до теорії соціології.

Показниками системності загально-професійних умінь можуть бути: ступінь володіння методичною базою соціології, якість окремих професійних умінь та їх сукупність, рівень їх взаємозв’язку і переносу; рівень кореляції з теоретичними знаннями; рівень інтересу до практичної професійної діяльності в сфері соціології.

Формування знань, умінь і навичок здійснюється в основному в процесі діяльності (пізнавальної і практичної), їх якість перебуває у прямій залежності від характеру діяльності. Можна виділити 4 рівні загально-професійних знань, умінь і навичок студентів: репродуктивний, репродуктивно-творчий, творчо-репродуктивний, творчий.

Репродуктивний рівень характеризується діяльністю (пізнавальною і практичною) відтворюючого характеру: відтворення основних теоретичних положень, опис фактів на основі емоційного сприймання без глибокого розуміння зв’язків, що існують між ними, виникнення інтересу до нових фактів та їх пояснення, виконання окремих дій згідно зразка, слабка кореляція практичних дій з теоретичними знаннями, наслідування наставника (керівника бази практики, соціолога).

Репродуктивно-творчий рівень характеризується засвоєнням основних ідей і понять, теоретичним осмисленням та аналізом окремих фактів і явищ, деяких функцій та способів діяльності соціолога, умінням підтверджувати теоретичні положення фактами практичної діяльності, виконання частково-пошукових практичних дій в типових ситуаціях.

Творчо-репродуктивний рівень характеризується осмисленням основних ідей, системи предметних понять в сфері соціології, умінням встановлювати внутрішньодисциплінарні зв’язки, систематизувати факти, теоретично осмислювати систему методів і прийомів роботи соціолога і окремих дій власної професійної діяльності, застосовувати теоретичні знання при розв’язанні типових завдань в соціологічній практиці, розвитком інтересу до самостійного пошуку ефективних шляхів розв’язання професійних завдань, свідомим оволодінням системою взаємозв’язаних дій, самостійним визначенням власної діяльності з врахуванням конкретних умов, виконанням практичних дій в нестандартних ситуаціях.

Творчий рівень характеризується глибоким осмисленням системи соціологічних та міжпредметних понять, умінням теоретично аналізувати факти і явища в сфері соціології, аналізувати та проектувати способи своєї професійної діяльності, застосовувати теоретичні знання в нових ситуаціях, знаходити творчі розв’язки практичних задач, шукати інноваційні способи роботи тощо.

Критерії оцінювання результатів іншої педагогічної практики студентів згідно вимог модульно-рейтингової і кредитно-модульної системи:

• ступінь виконання студентами завдань практики;

• якість педагогічних знань, проявлених під час практики та їх відображення у звітній документації;

• рівень сформованості умінь та навичок практичної роботи студентів як майбутніх фахівців.

За шкалою ECTS	За шкалою університету	За національною шкалою
		диф. залік
A	90 – 100 (відмінно)	5 (відмінно)
B	85 – 89 (дуже добре)	4 (добре)
C	75 – 84 (добре)
D	70 – 74 (задовільно)	3 (задовільно)
E	60 – 69 (достатньо)
FX	35 – 59 (незадовільно – з можливістю повторного складання)	2 (незадовільно)
F	1 – 34 (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом)

Студент допускається до складання диференційованого заліку з педагогічної практики у разі виконання програми практики в повному обсязі.

Зміст критеріїв оцінювання результатів педагогічної практики:

Оцінка «відмінно» - всі завдання практики виконано в повному обсязі, виявлено вміння студента застосовувати і творчо використовувати педагогічні та методичні знання, пов’язані з особливостями і засобами педагогічної діяльності. Виявлено вміння проводити лекційні та практичні заняття з застосуванням інноваційних технологій педагогічної діяльності, будувати стосунки з учнями та вчителями. Також продемонстрована активність та ініціативність у підготовці та проведенні занять з учнями. Звіт подано у встановлений термін, який містить всі структурні елементи. У щоденнику студента-практиканта зафіксовано зміст роботи протягом усього періоду проходження практики, є характеристика, підписи керівника від бази та університету завірені печаткою. Характеристика-відгук позитивна, оцінка керівника за практику від бази – «відмінно».

Оцінка «дуже добре» - завдання виконані правильно, але недостатньо повно. Виявлено вміння студента застосовувати педагогічні та методичні знання, пов’язані з особливостями і засобами педагогічної діяльності. Виявлено вміння проводити лекційні та практичні заняття, але заняття шаблонні, не виявлено творчого, індивідуального підходу. Виявлено вміння встановлювати контакт з учнями та вчителями. Звіт подано у встановлений термін, який містить всі структурні елементи. У щоденнику студента-практиканта зафіксовано зміст роботи протягом усього періоду проходження практики, є характеристика, підписи керівника від бази та університету завірені печаткою. Характеристика-відгук позитивна, оцінка керівника за практику від бази – «дуже добре».

Оцінка «добре» - завдання практики виконано, але неповно, в ході виконання завдань, зокрема підготовка до уроків, допускалися незначні помилки. Виявлено вміння проводити лекційні та практичні заняття, але заняття шаблонні. Звітна документація оформлена згідно вимог. У щоденнику студента-практиканта зафіксовано зміст роботи протягом усього періоду проходження практики, є характеристика, підписи керівника від бази та університету завірені печаткою. Характеристика-відгук позитивна, оцінка керівника за практику від бази – «добре».

Оцінка «задовільно» - завдання практики виконано в неповному обсязі, в ході виконання завдань допускалися помилки. Звітна документація недооформлена або оформлена з помилками. Щоденник не вірно оформлено. У характеристиці-відгуку оцінка керівника за практику від бази – «задовільно».

Оцінка «достатньо» - завдання виконано з помилками. Всі завдання практики виконувалися, але допущені неточності. Документація оформлена неповно, з помилками. Щоденник недоооформлено. У характеристиці-відгуку оцінка керівника за практику від бази – «задовільно».

Оцінка «незадовільно» - завдання невиконані. Виявлені проблеми встановлення контакту, не сформовані вміння проводити відповідні види педагогічної діяльності. Звітна документація оформлена з помилками. Відсутній щоденник, характеристика-відгук.

Підставою для зарахування педагогічної практики студентам V курсу (диференційований залік) є повне виконання ними програми двотижневої практики: відвідування та ознайомлення студентів з діяльністю баз практик, їх структурою, функціями, змістом роботи соціолога та основними видами його діяльності, з необхідним для роботи соціолога інструментарієм, а також розподілом часу соціолога на різні види діяльності тощо; виконання одного із наступних видів діяльності: робота із ведення щоденника спостережень, складання плану роботи та написання звіту по практиці; демонстрування достатнього репродуктивного та репродуктивно-творчого рівня прояву загально-професійних знань, умінь і навичок; зроблений глибокий аналіз вже існуючих досліджень та методик дослідження, проведених на базі практики; виявлений достатньо високий репродуктивно-творчий та творчо-репродуктивний рівень прояву загально-професійних знань, умінь і навичок. Враховується участь у роботі функціональних підрозділів бази практики з урахуванням майбутньої професійної діяльності соціолога-спеціаліста.

Оцінювання роботи студентів під час усіх видів практики здійснює керівник практики від бази практики (подає коротку характеристику роботи студента та рекомендовану оцінку за 100-бальною шкалою), керівник практики від факультету (оцінює рівень виконання програми, передбаченої кожним видом практики, наявність та правильність ведення звітних документів, старанність при виконанні обов’язків студента-практиканта) та спеціальна комісія, яка формується із керівників практики від факультету, викладачів кафедри та представників баз практики для заслуховування звітів студентів про результати практики.

Оцінка за практику вноситься до заліково-екзаменаційної відомості і до залікової книжки студента і скріплюється підписом відповідальної особи.

Студенти, які не виконали програму практики і отримали незадовільні характеристики на базі практики, спрямовуються на практику повторно. Якщо ж результати проходження практики є теж незадовільними, студенти можуть бути відраховані з вищого навчального закладу.

Кожний студент під час педагогічної практики повинен підготувати і провести відкрите заняття – лекцію або семінарське заняття (за власним вибором) у групі учнів ліцею, які навчаються за спеціальністю «соціальна робота». Структура і зміст відкритого заняття повинні відповідати вимогам, які ставляться до проведення відповідної форми організації навчання, а також відповідати тематично основним проблемам науково-практичних досліджень в соціальній роботі. Перед проведенням відкритого заняття студент узгоджує з керівником практики і викладачем відповідного предмета в ліцеї план-конспект відкритого заняття. Після проведеного заняття робить самоаналіз.

На відкритому занятті можуть бути присутніми, окрім керівника практики і викладача відповідного предмета, інші студенти-практиканти. Один із присутніх студентів-практикантів здійснює аналіз проведеного відкритого заняття, і представляє керівникові практики. Таким чином, в процесі проходження педагогічної практики кожний студент-практикант має можливість і зобов’язаний: підготувати і провести відкрите заняття; скласти звіт-самоаналіз про власне проведене заняття; скласти звіт-аналіз про відкрите заняття колеги-практиканта.

Вимоги до звіту.

Після закінчення терміну педагогічної практики студенти подають керівнику практики письмові матеріали за результатами виконання обраних і узгоджених із керівником практики завдань. Письмовий звіт про проходження педагогічної практики оформляється кожним студентом окремо за вимогами курсових робіт з такими структурними елементами:

• титульний лист (оформляється за правилами курсових робіт);

• вступ (містить об’єкт, предмет, завдання і мету практики);

• індивідуальний план;

• тематичний план обраної дисципліни;

• теми 2-х лекцій, анотацію перед кожною темою, план лекційних занять, контрольні запитання та завдання, рекомендовану літературу до теми;

• тему і план семінарського заняття, контрольні запитання та завдання, теми рефератів, рекомендовану літературу до теми семінарського заняття;

• самозвіт про виконання індивідуального плану педагогічної практики;

• конспект двох лекційних занять;

• характеристику-відгук за підписом керівника практики з освітньої організації завірену печаткою;

• довідку, з освітньої організації де проходила практика, за підписом директора навчального закладу завірену печаткою;

• оформлений з усіх розділів щоденник практики, підписаний керівником від бази практики та керівником від університету.

Звіт рекомендується готувати протягом усього періоду практики, при підготовці тексту необхідно дотримуватися вимог чіткого викладу матеріалу, логічності, стислості й точності тексту, обгрунтованості висновків і пропозицій.

Обсяг письмового звіту – 5-10 сторінок друкованих аркушів в форматі А4. Кращим варіантом оформлення результатів практики є оформлення за допомогою комп’юторної техніки (кегль 14). Для оформлення письмового звіту наприкінці педагогічної практики відводиться 3 дні. Звіт перевіряється, оцінюється і затверджується керівниками практик від бази (освітньої організації) і університету.

У щоденнику студент фіксує зміст роботи протягом усього періоду проходження практики і вказує тривалість виконання того чи іншого виду роботи.

Загальна тривалість робочого дня студента-практиканта – 8 годин, що містить: відвідування уроків, спостереження за роботою вчителя бази практики, спілкування з учнями, підготовка матеріалів до уроків тощо.

Характеристика з місця проходження практики є офіційним документом, який візується керівником від бази практики та враховується при визначенні оцінки за практику керівником.

У характеристиці (див Додаток 1) подається перелік виконаної студентом роботи, визначається ставлення до виконання ним своїх обов’язків, виставляється оцінка за практику.

Захист звітів про проходження педагогічної практики відбувається у 5-денний термін після завершення самої практики. На захисті присутні керівник практики і представник керівника бази практики студентів. Обговорення результатів захисту практики та процесу проходження практики відбувається в 2-тижневий термін після її захисту на засіданні колективу кафедри або на розширеному засіданні кафедри спільно з представниками навчального закладу, де відбувалася практика.

ДОДАТКИ

Додаток 4