Питання для роздумів

1. Як вплинули соціально-політичні умови у Стародавній Греції на створення такої системи знань, яка не мала настільки утилітарного, прикладного значення, як на Сході?

2. Чому питання Фалеса про субстанцію світу є зразком постановки філософської проблеми?

3. Проаналізуйте основне питання Сократа: «Хто я? Для чого пізнання Всесвіту, якщо залишаєшся в незнанні про власну природу»?

4. Подискутуйте з Платоном над його обґрунтуванням первинності світу ідей (Платон виходив із двох положень: 1) річ смертна, її можна знищити, але ідея, поняття речі незнищенне; 2) ставлячи питання, чим, наприклад, камінь відрізняється від води, Платон відповідав: не матерією, бо обидва ці явища матеріальні, але своїм особливим смислом, а смисл явища утворює поняття).

5. Поясніть, чому магістральними ідеями, які розроблялися видатними мислителями Середніх віків, виявлялися ідеї теологічні, що стосувалися того, як розуміти Бога, Трійцю, Творіння й інше?

6. Як ви вважаєте, чи дійсно опора на авторитети, без яких немислима зверненість до традиції, підтримувала ідейну нетерпимість до єресей, що виникали всередині ортодоксального богослов’я?

7. Оскільки Слово лежало в основі творіння і, відповідно, було спільним для всього створеного, то воно визначало народження проблеми, яку іншими словами називають проблемою універсалій. У чому її суть?

8. Чи погоджуєтеся ви з тим, що «Середньовічне слово» в залежності від того, звідки і куди воно було спрямовано, зазнавало подвійного перетворення: втілення (слова Бога) і розвтілення (при спрямованості слова від людини до Бога), а також те, що Слово було найвищою реальністю саме через його існування у двох модусах?

9. Принцип креаціонізму, що лежить в основі християнського ставлення до світу, визначав, що загально необхідне знання належить тільки Богу. Яка ж роль у Середні віки логіки, яка виникла в античності і розрахована на виявлення істинного та фальшивого судження; чи перестає вона бути рівноправною з логікою диспуту?

Проблемно-пошукові питання

1. Фалес як фізик намагався зрозуміти причину літніх розливів Нілу. Він помилково знайшов її в зустрічному пасатному вітрі, який, утруднюючи рух води Нілу, викликав його підняття. Однак, Ніл розливається в результаті літнього танення снігів і літніх дощів у його верхів’ях. Як пояснювали розлив Нілу самі єгиптяни; чи була у них філософія? Які соціально-політичні умови необхідні для «вільнодумства»?

2. Про Фалеса як філософа першим написав Аристотель. У «Метафізиці» сказано: «З тих, хто першим зайнявся філософією, більшість вважало початком усіх речей одні лише початки у виглядіматерії: те, з чого складаються всі речі, з чого першого вони виникають і в що в результаті відходять, причому основне перебуває, а за властивостями своїми змінюється, це вони і вважають елементом іпочатком речей, і тому вони вважають, що ніщо не виникає і не гине, бо подібна основна природа завжди зберігається... Кількість і форму для такого начала не всі вказують однаково, але Фалес – родоначальник такого роду філософії – вважає її водою». У якій сучасній теорії втілилося таке уявлення про природу, але на новому рівні? Як ви розумієте вислів Фалеса: «Багатослів’я абсолютно не є показником розумної думки».

3. Що таке апейрон? Анаксимандр навчав: «Початок та основа всього існуючого – апейрон». Термін «апейрон» означає «безмежний, нескінченний». Апейрон все із себе виробляє сам. Знаходячись в обертальному русі, апейрон виділяє протилежності – вологе і сухе, холодне та тепле. Парні комбінації цих головних властивостей утворюють землю (сухе та холодне), воду (вологе та холодне), повітря (вологе та гаряче), вогонь (сухе та гаряче). Живе зародилося на межі моря та суші з намулу під впливом небесного вогню. Перші живі істоти жили в морі. Далі деякі з них вийшли на сушу та скинули із себе луску, ставши сухопутними тваринами. Від тварин пішла людина». Як відповідає сучасна наука на поставлені Анаксимандром питання?

4. Парменід вважав, що «ніщо не знаходиться у стані змін». Парменід стверджував, що зміна є логічно неможливою. Як і для Геракліта, для Парменіда вихідним пунктом виступає «логічне». Реконструювати його аргументи можна, мабуть, таким чином:Що існує – існує, що не існує – не існує. Що існує – може бути осмислено. Що не існує – не може бути осмислено. Поясніть цю позицію.

5. Піфагорійці вважали, що природа може бути «розкрита» за допомогою математики. Число – початок усього існуючого. Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням?

6. Платон у «Державі» визначив, що справедливість є доброчинністю, пов’язаною із співтовариством; існує гармонія таких трьох доброчинностей:

1. Мудрість.

2. Мужність та Справедливість .

3. Помірність (слухняність).

Які доброчинності виділили б ви?

7. Порівняйте уявлення про бога в античності й Середні віки, знайдіть спільні й відмінні риси. Як уявляв собі Бога Августин Блаженний, які ідеї лягли в основу його філософської системи?

8. Що таке творіння з нічого? «Вірити – це не просто брати дещо як істинне, але це пристрасно та сильно вважати, що дещо є істинним». Августин Блаженний. Що таке віра?

9. Через акт творення людини за образом і подібністю Бога, через даровані людині здатності розумного причащання Богу людина в Середні віки розглядається як особистість, діяльність якої ґрунтується на свободі волі. Поясніть, чому питання про свободу волі тісно пов’язане з питанням про Вище благо, яким є Бог, і зло, яке тлумачиться як нестача блага, і всевизначення? Як розв’язувалася така проблема: з одного боку, Бог все знає заздалегідь, з іншого боку –люди діють вільно. Чи не є це суперечністю? Як розв’язували цю суперечність у Середні віки?

Тести

І рівень

1. Антична філософія виникла:

а) у Стародавньому Китаї;

б) у грецьких містах-державах;

в) у Вавилоні;

г) у Київській Русі.

2. Першою філософською школою у Стародавній Греції була:

а) мілетська;

б) школа Платона;

3. Початок середньовічної філософії ознаменовано союзом:

а) філософії і теології;

б) філософії і науки.

ІІ рівень

1. За своїми переконаннями Платон був:

а) об’єктивним ідеалістом;

б) матеріалістом.

2. Кому з давньогрецьких філософів належить ідея «форми» як

активного начала, завдяки якому матерія стає чимось певним,

перетворюється на реальні речі.

а) Платону;

б) Фалесу Мілетському;

в) Аристотелю.

3. Патристика – це:

а) захист і теоретичне обґрунтування християнської релігії у ІІ — VIII

ст.; б) раціональне обґрунтування і систематизація християнського

віровчення на противагу «отцям церкви»;

в) учення про першоджерело.

4. Номіналізм – це:

а) уявлення, згідно з яким спільні поняття є лише позначеннями

(іменами);

б) уявлення, згідно з яким істинною реальністю володіють тільки

загальні поняття, або універсалії, а не одиничні предмети, що існують

в навколишньому світі;

в) вчення, основним постулатом якого є мистецтво полеміки та

використання набутих знань у дискусіях.

ІІІ рівень.

Поясніть, які основні ідеї давньогрецької філософії були взяті на

озброєння середньовічними філософами.

Максимально за тести можна отримати 5 балів

Теми рефератів – обираєте будь який один

1. Філософія Аристотеля.

2. Елліністична філософія.

3. Патристика. Аврелій Августин.

4. Схоластика. Фома Аквінський.

5. Гармонія віри та розуму Фоми Аквінського.

6. Проблема людини та природи у християнстві.

7. Соціально-політичні погляди Конфуція.

Теми доповідей- обираєте будь яку одну(за бажанням, за семестр має бути 2 реферата і 3 доповіді)

1. Суть скептицизму Монтеня.

2. Платон і неоплатонізм.

3. Схоластика як основний спосіб філософствування епохи Середньовіччя.

4. Епікуреїзм.

5. Платонівська «теорія ідей».

Семінарське заняття № 3