2 Групи принципів

 за загальними внутрішніми                 за інваріантними зв’язками у процесі

суперечностями                                     взаємодії компонентів процесу виховання

Об’єктивні фактори: вихователі і вихованці, взаємовідносини між ними, психологічний клімат.

Суб’єктивні фактори відображаються через умови виховання (матеріально-технічні, соціальні, санітарно-гігієнічні і ін.).

Закономірність в будь якій діяльності відображає основні фундаментальні положення, якими людина повинна керуватися в своїй діяльності.

Принцип виховання – це часткова ідея, вимога до діяльності та поведінки, вихідне положення, що випливає із встановлених принципів процесу виховання та  визначає його загальну спрямованість, основні вимоги до його змісту, методики та організації, визначає відносини між учасниками навчального процесу, передбачає врахування внутрішніх та зовнішніх зв’язків між компонентами виховного процесу.

В Основних орієнтирах виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів:

-          єдність національного і загальнолюдського;

-          природовідповідність виховання;

-          культуровідповідність виховання;

-          активність, самодіяльність, творча ініціатива вихованців;

-          демократизація виховання;

-          гуманізація виховання;

-          безперервність і наступність виховання;

-          єдність навчання і виховання;

-          диференціація та індивідуалізація виховного процесу;

-          гармонізація родинного і суспільного виховання.

У Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти: Принцип національної спрямованості.

-          Принцип культуровідповідності.

-           Принцип цілісності.

-          Акмеологічний принцип.

-          Принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодії.

-          Принцип адекватності виховання до психологічних умов розвитку особистості.

-           Принцип особистісної орієнтації.

-          Принцип превентивності.

-          Принцип технологізації.