2.3.6.2. Пластичність

Пластичністю називається здатність металу пластично деформуватися. Пластичність характеризується величинами відносного видовження і відносного звуження.

Відносне видовження після розриву δ—це відношення залишкового видовження зразка після руйнування А/_мі= І_к— /_о до його початкової розрахункової довжини /^ виражене у відсотках:

_SJjZl\lW% ₍₂.з.₈)

Ό

де / — кінцева розрахункова довжина зразка, виміряна після руйнування.

Відносним звуженням зразка після розриву ψ називають відношення зменшення площі поперечного перетину AS = S_o -S^. зразка після руйнування до початкової площі поперечного перетину зразка S_o, виражене у відсотках:

_{ψ =}JV^L.H)0%_{; (2}.3.9)

де S_t—площа поперечного перетину зразка виміряна після руйнування.

Відносне звуження точніше відбиває пластичні властивості металу, ніж відносне видовження.

2.3.6.3. Твердість

. ''ід твердістю розуміють здатність металу чинити опір проникненню в нього ^Шого твердішого тііа, яке пластично не деформується.

визначення твердості за Брінеллем [11]. Суть методу зводиться до втискання у

робовуваний матеріал сталевої загартованої кульки діаметром D (рис. 5.3.9), на

У Діє сила F протягом певного часу, достатнього для закінчення в металі

Величина F змінюється в широких межах від 49 до 1177 Н. Оскільки сила невелика розміри відбитка малі, можна визначати твердість тонких поверхневих шарів.

2.3.6.4. Ударна в'язкість

Визначення ударної в'язкості [14]. В умовах експлуатації часто виникають ударні навантаження. Для оцінки опору матеріалу динамічним силам проводять випробовування на удар. Одним із видів таких випробувань є ударний згин, за допомогою якого виявляють схильність матеріалів, зокрема конструкційних сталей до крихкого руйнування внаслідок зниження температури, наявності надрізів шкідливих домішок, зміни структурного стану, збільшення швидкості деформації та інших факторів. Під час ударного згину визначають таку механічну характе­ристику металу як ударна в'язкість.

Ударною в'язкістю КС називається відношенняроботиудару А, яка витрачається на руйнування стандартного зразка, до початкової площі його поперечного перетину S_o в місці руйнування:

КС = — , МДж/м². (2.3.14)

Суть методу визначення ударної в'язкості зводиться до руйнування одним ударом надрізаного зразка 2 (рис.2.3.12) призматичної форми, що вільно лежить на двох опопах /.

Посередині довжини зразка на одній його грані зроблено U-подібний надріз з радіусом заокруглення R= 1 мм. Глибина надрізу становить 2 мм. Поруч з названим зразком використовують також зразки з V-подібним надрізом, а також з V-подібним надрізом, що закінчується втомною тріщиною. Надріз є концентратором напружень·

ачимо, що U-подібний надріз вибирають для матеріалів конструкцій пшеної надійності, а V-подібний з тріщиною — для матеріалів особливо ^П1Д овідальних конструкцій. Руйнівний удар наносять у напрямку стрілки А ножем ^В'^Д тника З по протилежній від надрізу грані зразка.

^М' Для руйнування зразка 2 (рис.2.3.13) використовують маятник. Якщо запас ціальної енергії маятника в його положенні перед ударом буде mgVt, а після

, у mgh. то робота удару, витрачена на руйнування зразка, дорівнює різниці

нергій маятника в положеннях до і після удару:

A=mg (Η-Λ), МДж, (2.3.15)

,„. приведена маса маятника, кг;

_? прискорення земного тяжіння, м/с²;

Η і /' -— висоти підняття центра мас маятника в положенні до і після удару відносно центра мас маятника в стані спокою, м.