- •С оборність України – соборність душ наших
- •( Історико-літературна композиція до Дня Соборності України)
- •Вікторина
- •(Тризуб)
- •(Михайло Вербицький)
- •(«Ой, у лузі червона калина», «Боже великий, єдиний..,»)
- •Орієнтовний сценарій виховного заходу, присвяченого Дню Соборності України
- •(Тризуб)
- •(Михайло Вербицький)
- •(«Ой, у лузі червона калина», «Боже великий, єдиний..,»)
- •Екскурс в історію
- •Використані джерела:
- •Вікторина
- •Уроки соборності
- •Вікторина
Вікторина
1. Назвіть один із найдавніших знаків, який є гербом України.
(Тризуб)
2. Коли було прийнято постанову про Державний прапор України і якого він кольору?
(28 січня 1992 p., жовто-блакитний)
3. Як називається Гімн України?
(«Ще не вмерла Україна»)
4. Хто є автором слів Гімну України?
(Павло Чубинський)
5. Назвіть український Національний герб.
(Тризуб)
Назвіть найбільшу святиню українського народу в музичній символіці.
(Гімн)
Назвіть композитора, який вірш П. Чубинського поклав на музику, цей твір невдовзі став гімном.
(Михайло Вербицький)
Назвіть пісні, які виконують як Гімн України.
(«Ой, у лузі червона калина», «Боже великий, єдиний..,»)
Ведучий:
Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України, і відзначають його з 1999 року.
Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаїтті жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.
Ведуча:
Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.
Звучить Державний Гімн України.
Ведучий:
Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.
Ведуча:
Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.
Ведучий:
Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння.
Ведуча:
Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.
Звучить пісня «Україно, Україно…» (муз. і сл. Т.Петриненка).
Ведучий:
Україно, соборна державо,
Сонцесяйна колиско моя,
Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях.
Ведуча:
Ти не загинеш, Україно!
І мова прадідна твоя,
Що кожне слово в ній – перлина,
Не вмре повік!
Ведучі:
Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!
Говорять сьогодні дорослі й малі.
Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,
Немає такої, як ти, на землі.
Ведучий:
Наша виховна година підійшла до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!
Звучить «Молитва за Україну» (сл. О.Кониського, муз .М.Лисенка).
Орієнтовний сценарій виховного заходу, присвяченого Дню Соборності України
Захід проводиться в залі, прикрашеному українською атрибутикою.
У центрі сцени розміщено державні символи України,портрет Т.Г. Шевченка, плакат із назвою свята.
На сцену під звучання приспіву пісні «Одна калина» ( музика Р.Квінта, слова В.Куровського)
піднімаються ведучі та учні-читці в українських костюмах.
Ведучий. Дорогі друзі, учні, вчителі! Сьогодні в нас велике свято - День соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави.
Ведуча. Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна — Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас.
Українець. Нехай же лине добре слово,
Звучить так щиро і вагомо
Про нашу неньку-Україну,
Найкращу, дорогу, єдину!
Звучить Державний Гімн України.
Ведучий. Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.
Ведуча. Бринять дитячі голоси, синіє небо, тішить ясним промінням сонце, щебечуть птахи.
Демонструється відеокліп - мальовничі куточки України.
Ведучий. Україна – рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.
Ведуча. Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.
Українець.
Не вір у те щастя,
Що десь в чужині, Хоч і зове, і кличе, На світі є Україна одна –
Там журавлі курличуть.
Українка.
Я україночка від роду
Землі цієї я краплинка
Я – доля рідного народу
Його дитина – українка.
Виконується пісня “Україночка” муз. Г.Татаренка, сл. А.Демиденка.
Ведуча. Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.
Ведучий. Якось батько зібрав синів і сказав: «Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати». Сини стали заперечувати. Кожен вважав, що зуміє побороти ворога самотужки.
«Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. - Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки».
Лине тиха музика. На тлі музики звучать слова.
Ведуча. Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.
Ведучий. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель. А чи знаєте ви, що означає слово соборність? (об’єднання). Доберіть до цього слова синоніми.
Відповіді учнів.
Ведучий. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.
Ведуча. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.
Ведучий. Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України, і відзначають його з 1999 року.
Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаїтті жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.
Ведуча. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.
Українка. Соборність – це символ.
Українець. Символ боротьби за волю,
Українка. Порозуміння між людьми…
Українець. І часточка надії і віри у майбутнє.
Ведуча. Так, віри в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.
Ведучий. 20 років ми живемо на вільній землі, працюємо на користь незалежної держави, яка має свій Прапор, свій Герб та Гімн. Про це мріяв, за це боровся наш нескорений народ.
Звучить Державний Гімн України.
Ведучий. Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.
Ведуча. Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння. Серед них – наш Кобзар і пророк Т.Г.Шевченко.
Українка
Він жив надією, що кращий час настане,
Він вірив, що народ підніметься з колін
І що розірве віковічнії кайдани,
Й ходити більш не буде у ярмі.
Українець.
Уже здійснилося, Тарасе наш великий,
Твоє могутнє і пророче слово,
Живемо ми в державі незалежній
Плекаємо чудову нашу мову.
Ведучий. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.
Лунає пісня «Україно, Україно…», муз. і сл. Т.Петриненка.
Українець.
Україно, соборна державо,
Сонцесяйна колиско моя,
Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях.
Українка.
Ти не загинеш, Україно!
І мова прадідна твоя,
Що кожне слово в ній – перлина,
Не вмре повік!
Українка і українець (разом)
- Ми вірим в майбутнє твоє, Україно! -
Говорять сьогодні дорослі й малі.
Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,
Немає такої, як ти, на землі.
Ведучий. Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!
Звучить «Козацький марш».
