Вимоги до змісту
Титульна сторінка курсової роботи
На титульному аркуші (Додаток ) вказується Міністерство освіти і науки України; назва навчального закладу (Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка); назва циклової комісії, на якій виконується робота; повна назва теми курсової роботи; назва та шифр спеціальності; Прізвище, ім’я, по-батькові студента; прізвище, ім’я, по-батькові (науковий ступінь, якщо є) керівника; допуск до захисту (дата); оцінка, що виставляється після публічного захисту; підписи членів комісії по захисту курсової роботи; місто і рік виконання роботи.
Зміст
Зміст подають на другому аркуші. Він містить найменування розділів, підрозділів, висновки, список використаних джерел, додатки.
Назви розділів і підрозділів курсової роботи повинні бути:
стислими;
чіткими;
сформульованими переважно простими поширеними реченнями;
послідовно і точно відображати зміст роботи тощо.
Обов’язково вказуються сторінки, з яких починаються всі структурні частини курсової роботи.
Вступ
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, зазначається її важливість в сучасних умовах; формулюються основні характеристики курсової роботи (мета, завдання, методи і база проведення дослідження). Орієнтовний обсяг вступу 3 – 5 сторінок.
Актуальність обраної теми
Для обґрунтування актуальності обраної теми дослідження необхідно показати значущість проблеми та необхідність використання нових підходів до її вирішення; обґрунтовується необхідність проведення дослідження.
Мета дослідження вказує на кінцевий результат його проведення. Як правило, вона полягає у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі, а в широкому розумінні – педагогічного цілому. процесу в цілому. Мета завжди відображає спрямованість наукового пошуку на розв’язання нових завдань в ході роботи з дітьми. Або розв’язання традиційних завдань навчання і виховання дітей за допомогою нетрадиційних методів роботи.
Мета курсової роботи вказує на результат, який необхідно отримати в ході дослідження.
Метою курсового дослідження може бути:
розробити педагогічні (науково-методичні, організаційно-методичні, соціально-педагогічні тощо) основи формування (виховання, розвитку, функціонування, організації тощо)…;
виявити, обґрунтувати і експериментально перевірити шляхи, педагогічні (дидактичні, методичні, методологічні) умови (передумови) формування (виховання, розвитку)…;
педагогічно обґрунтувати зміст, форми, методи та засоби…;
розробити методику (методичну систему) формування…;
визначити та розробити педагогічні (дидактичні) засоби (системи засобів)…;
розробити теоретичну модель…;
розробити вимоги, критерії, виявити характеристику й оцінку педагогічних процесів чи явищ;
виявити залежність, яка існує між факторами, розкрити зв’язки між педагогічними процесами і явищами;
розробити умови для усунення недоліків навчально-виховного процесу;
вивчити динаміку розвитку, розкрити можливості вдосконалення педагогічних процесів тощо.
Завдання дослідження розкривають мету дослідження і тому повинні чітко відповідати їй. Вони вказують на те, що поетапно і конкретно необхідно здійснити для досягнення мети.
Формулювання цих завдань необхідно робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення повинен становити зміст розділів і підрозділів курсової роботи. Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього.
Правила формулювання завдань:
починати зі слів: здійснити, виявити, визначити, розкрити, встановити, розробити, підібрати, підготувати, з’ясувати, обґрунтувати, уточнити, перевірити, оцінити тощо;
вказати умови, за яких буде здійснюватися певний вид пошукової роботи;
визначити критерії чи стандарти, відповідно до яких буде оцінюватися результат;
користуватися однозначними термінами;
формулювати текст чітко, не перевантажувати його зайвими словами;
кожне положення має стосуватись лише одного процесу.
Кількість поставлених завдань має бути не більше 5. Під час проведення науково-дослідної роботи їх необхідно розв’язувати конкретно.
Методи дослідження – це певні систематизовані комплекси прийомів, які застосовуються дослідником для досягнення поставленої мети. У дослідженнях використовують, як правило, не один окремий метод, а оптимально поєднану систему методів.
Існують різні підходи до класифікації методів наукового дослідження. Відповідно до логіки курсового дослідження методи поділяють на такі групи:
Методи накопичення фактів – призначені для збирання емпіричних даних (вивчення літературних джерел, документів, продуктів діяльності, спостереження, опитування тощо).
Методи узагальнення і осмислення зібраних фактів – аналіз і синтез, порівняння і аналіз, моделювання.
Методи перевірки і уточнення положень і попередніх висновків – експериментальна робота як сукупність методів.
Педагогіка використовує теоретичні, емпіричні і математичні методи дослідження.
Теоретичні методи – це аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення, класифікація, формалізація, абстрагування, порівняння, моделювання. Вони призначені для інтерпретації, аналізу, узагальнення теоретичних положень та емпіричних даних.
Емпіричні методи призначені для збирання даних, оптимізацію та фіксування наукових фактів. До них належать спостереження, вивчення продуктів діяльності, документів, опитувальні методи (анкети, бесіди, тестування, інтерв’ювання), соціометрія, метод незалежних характеристик.
Математичні методи призначені для встановлення кількісних залежностей між явищами. Їх використовують, якщо явища мають масовий характер, вони типові і можуть бути математично виміряні. До таких методів дослідження належать реєстрування, ранжування, шкалування.
Організація та проведення дослідження
Вказується етапність проведення дослідження та заклади освіти, на базі яких воно проводилося.
Теоретичне значення курсової роботи полягає у визначенні впливу проведеного дослідження на педагогічні ідеї та методи. Воно є комплексним показником перспективності, доказовості і концептуальності даного педагогічного дослідження.
Практичне значення курсової роботи характеризує реальні зрушення у навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу, які можуть бути досягнуті через впровадження у педагогічну практику результатів проведеної роботи. Розрізняють два можливі шляхи такого впровадження:
безпосередній, коли отримані результати адресуються працівникам дошкільних навчальних закладів для використання у роботі з дітьми;
опосередкований, коли результати включаються в педагогічну теорію і, як складова цієї теорії, впливають на практику.
Структура курсової роботи визначається вимогами, які ставляться до курсових робіт. Вона має складатися зі вступу, змісту курсової роботи, викладеного за простим планом, висновків, списку використаної літератури, додатків.
Основна частина
В основній частині розкривається історія та теорія досліджуваної проблеми, подається критичний аналіз літератури, визначається позиція автора. Далі викладаються методи, організація та результати самостійно проведеного дослідження.
Логічним завершенням курсової роботи є висновки. В них узагальнюються основні теоретичні та практичні результати дослідження, стисло формулюються найважливіші рекомендації щодо їх практичного застосування. Вони подаються у вигляді окремих лаконічних положень.
У першому пункті (першому абзаці) висновків обов’язково робиться акцент на стані розвитку проблеми (в теоретичному і практичному аспектах). Далі подається інформація про реалізацію кожного із завдань, визначених у вступі. Необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках одержаних результатів. Висновки словесно не повторюють вступу та основної частини.
Висновки покликані дати відповідь на такі питання: «З якою метою здійснене дане дослідження студентом? Що зроблено? До яких висновків прийшов автор? Яка практична значущість дослідження? Де можуть бути використані результати даного дослідження? Чи є подальша перспектива для дослідження проблеми?».
Список використаних джерел є обов’язковим елементом курсової роботи. Він подається в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків книг. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Джерела в бібліографії подаються мовою оригіналу.
Додатки є необхідними для повноти висвітлення курсового дослідження. Додаток – це частина тексту роботи, яка має додаткове (довідкове чи ілюстративне) значення. Вони необхідні для повнішого висвітлення теми дослідження. Додатки подають як продовження курсової роботи на останніх її сторінках. Зв'язок основного тексту з додатком здійснюється через посилання.
Додатки можуть містити:
анкети, тести, таблиці, схеми, ілюстрації;
інструкції, методики, програми, описи певних етапів або форм роботи;
дидактичні матеріали.
За формою додатки можуть бути:
текстовими;
табличними;
графічними тощо.