- •Тема 11. Облік процесу створення підприємства, формування та зміни власного капіталу
- •Тема 12 облік процесу придбання та використання активів підприєства
- •Тема 13 облік процесу виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг
- •Тема 14 облік процесу реалізації продукції, виконання робіт і послуг
- •Тема 15 визначення та відображення фінансових результатів основних господарських процесів
- •Тема 16 основи фінансової звітності
Тема 12 облік процесу придбання та використання активів підприєства
Таблиця 12.1 – Характеристика субрахунків рахунку 15 «Капітальні інвестиції»
Шифр і назва субрахунку |
Характеристика субрахунку |
151 «Капітальне будівництво» |
Відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства. На цьому субрахунку також ведеться облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва. |
152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» |
Призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» |
153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» |
Відображаються витрати підприємства (організації, установи) на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». |
154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» |
Відображаються витрати підприємства на придбання або створення власними силами активів, облік яких ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи». |
155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів» |
Ведеться облік витрат на придбання або вирощування (створення) довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться на рахунку 16 «Довгострокові біологічні активи». |
Приклад 1
Підприємство придбало токарний верстат за 10000 грн. (без ПДВ), сплатило автотранспортному підприємству за доставку на склад у сумі 500 грн. (без ПДВ). Витрати на установку, монтаж і наладку об'єкта склали: заробітна плата в сумі 200 грн. відрахування на соціальні заходи в сумі 80 грн., матеріали при монтажі в сумі 50 грн. В обліку операції з придбання основних засобів відображаються наступним чином (табл. 12.2).
Таблиця 12.2 - Відображення в обліку операцій з придбання основних засобів
-
Зміст операцій
Дебет
Кредит
Сума, грн.
Нараховано постачальнику за отриманий верстат:
у сумі без ПДВ
сума ПДВ
152
641
631
631
10000
2000
Нараховано автотранспортному підприємству за доставку верстата:
у сумі без ПДВ
сума ПДВ
152
641
631
631
500
100
Сплачено постачальникам з поточного рахунку
63
311
12600
Нарахована заробітна плата за монтаж верстата
152
66
200
Виконані відрахування на соціальні заходи
152
65
80
Витрачені різні матеріали при монтажі верстата
152
20
50
Прийнятий до складу основних засобів верстат, первісна вартість якого рівна сумі витрат на його придбання (оборот по дебету рахунку 152)
104
152
10830
Таблиця 12.3 – Методи нарахування амортизації основних засобів
№ |
Назва методу |
Характеристика |
1 |
Прямолінійний |
Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів |
2 |
Зменшення залишкової вартості |
Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість |
3 |
Прискореного зменшення залишкової вартості |
Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється |
4 |
Кумулятивний |
Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання |
5 |
Виробничий |
Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів |
Приклад 2.
Підприємство придбало обладнання вартістю 200 000 грн. Планується, що строк його корисного використання складатиме 5 років, а потім воно буде реалізоване за 80000 грн. Витрати пов’язані з продажем складатимуть 5000 грн.
Необхідно розрахувати амортизацію із застосуванням різних методів нарахування амортизації
Розрахуємо ліквідаційну вартість (ЛВ): ЛВ = (80 000 – 5 000) = 75 000
Розрахуємо вартість, яка амортизується (АВ): АВ = 200 000 – 75 000= 125000
Річні амортизаційні відрахування = АВ / n = 125 000 / 5 = 25000
де n – кількість років корисного використання об’єкту.
Таблиця 12.4 – Розрахунок амортизації із застосуванням прямолінійного методу
Рік |
Розрахунок |
Амортизаційні відрахування |
Знос (накопичена амортизація) |
Балансова вартість |
0 |
- |
- |
- |
200 000 |
1 |
1/5 х 125 000 |
25 000 |
25 000 |
175 000 |
2 |
1/5 х 125 000 |
25 000 |
50 000 |
150 000 |
3 |
1/5 х 125 000 |
25 000 |
75 000 |
125 000 |
4 |
1/5 х 125 000 |
25 000 |
100 000 |
100 000 |
5 |
1/5 х 125 000 |
25 000 |
125 000 |
75 000 |
Таблиця 12.5 – Розрахунок амортизації із застосуванням методу зменшення залишкової вартості*
Рік |
Розрахунок |
Амортизаційні відрахування |
Знос (накопичена амортизація) |
Балансова вартість |
0 |
- |
- |
- |
200 000 |
1 |
17,8 % х 200 000 |
35 600 |
35 600 |
164 400 |
2 |
17,8 % х 164 400 |
29 263 |
64 863 |
135 137 |
3 |
17,8 % х 135 137 |
24 054 |
88 917 |
111 083 |
4 |
17,8 % х 111 083 |
19 773 |
108 690 |
91 310 |
5 |
17,8 % х 91 310 |
16 253 |
124 943 |
75 057 |
*Ліквідаційна вартість при цьому методі амортизації не може дорівнювати 0.
Річні амортизаційні відрахування = Na x ПВ(або ЗВ)
Na
= 1 -
=
1 -
»
17,8 %
Таблиця 12.6 – Розрахунок амортизації із застосуванням методу прискореного зменшення залишкової вартості*
Рік |
Розрахунок |
Амортизаційні відрахування |
Знос (накопичена амортизація) |
Балансова вартість |
0 |
- |
- |
- |
200 000 |
1 |
2/5 (40 %) х 200 000 |
80 000 |
80 000 |
120 000 |
2 |
2/5 (40 %) х 120 000 |
48 000 |
128 000 |
72 000 |
3 |
2/5 (40 %) х 72 000 |
28 800 |
156 800 |
43 200 |
4 |
2/5 (40 %) х 43 200 |
17 280 |
174 080 |
25 920 |
5 |
- |
25 920 |
200 000 |
- |
*Ліквідаційна вартість при цьому методі амортизації до уваги не береться при розрахунку сум амортизаційних відрахувань.
Річні амортизаційні відрахування = Na x 2 х ПВ(або ЗВ),
де Na розрахована за прямолінійним методом
Таблиця 12.7 – Розрахунок амортизації із застосуванням кумулятивного методу
Рік |
Розрахунок |
Амортизаційні відрахування |
Знос (накопичена амортизація) |
Балансова вартість |
0 |
- |
- |
- |
200 000 |
1 |
5/15 х 125 000 |
41 667 |
41 667 |
158 333 |
2 |
4/15 х 125 000 |
33 333 |
75 000 |
125 000 |
3 |
3/15 х 125 000 |
25 000 |
100 000 |
100 000 |
4 |
2/15 х 125 000 |
16 667 |
116 667 |
83 333 |
5 |
1/15 х 125 000 |
8 333 |
125 000 |
75 000 |
Річні амортизаційні відрахування = Na x ПВ(або ЗВ),
Na і = [(n+1) – i] / [(n+1) x n / 2] ,
де і – поточний рік;
n – період корисного використання об’єкту.
Na і – норма амортизація на поточний рік
Таблиця 12.8 – Порядок відображення в обліку амортизації основних засобів
№ |
Зміст господарської операції |
Дт |
Кт |
1 |
Нараховано амортизацію на основні засоби, що використані для: |
|
|
- виробництва конкретного виду продукції |
23 |
13 |
|
- будівництва |
15 |
13 |
|
- загально виробничих потреб |
91 |
13 |
|
- адміністративних потреб |
92 |
13 |
|
- реалізації товарів і готової продукції |
93 |
13 |
|
2 |
Проведено дооцінку зносу основних засобів |
10 |
13 |
3 |
Проведено уцінку зносу основних засобів |
13 |
10 |
4 |
Списано знос основних засобів при їх реалізації |
13 |
10 |
Таблиця 12.9 – Відображення в обліку операцій з надходження запасів
№ з/п |
Зміст операції |
Дебет |
Кредит |
Сума, грн. |
1. Придбання запасів за грошові кошти
|
||||
Перша подія – передоплата |
||||
1 |
Проведено передоплату постачальнику |
371 |
311 |
12000 |
2 |
Нарахований податковий кредит з ПДВ |
641 |
644 |
2000 |
3 |
Отримано запаси від постачальника |
20 |
631 |
10000
|
4 |
Відображено податковий кредит з ПДВ |
644 |
631 |
2000 |
5 |
Здійснено взаємозалік передоплати |
631 |
371 |
12000 |
Перша подія – отримання запасів |
||||
6 |
Отримано запаси від постачальника |
20 |
631 |
10000 |
7 |
Нарахований податковий кредит з ПДВ |
641 |
631 |
2000 |
7 |
Проведено оплату постачальнику |
631 |
311 |
12000 |
Придбання товарів підзвітною особою
|
||||
8 |
Оприбутковано запаси |
20 |
372 |
10000 |
9 |
Нарахований податковий кредит з ПДВ |
641 |
372 |
2000 |
Інші операції пов’язані з оприбуткуванням запасів |
||||
10 |
Відображення нестачі запасів, яка виявлена при прийомі |
374 |
631 |
200 |
11 |
Відображення лишків, які виявлені при прийомі |
20 |
631 |
100 |
12 |
Оприбуткування запасів, які надійшли безоплатно |
20 |
745 |
1300 |
13 |
Відображення вартості запасів, внесених у статутний капітал |
20 |
46 |
2100 |
14 |
Сума податкового кредиту з ПДВ |
641 |
46 |
420 |
Розглянемо порядок відображення в обліку придбання різних видів запасів, якщо перша подія – отримання запасів (табл. 12.10).
Приклад 3
Підприємство придбало сировину в сумі 100 грн. (без ПДВ), канцелярські товари (МШП) в сумі 200 грн. (без ПДВ) і товари в сумі 300 грн. (без ПДВ). Оплата рахунку постачальнику здійснена з поточного рахунку.
Таблиця 12.10 - Відображення в обліку операцій, пов'язаних з придбанням запасів
№ |
Зміст господарської операції |
Дт |
Кт |
Сума, грн. |
1 |
Придбані виробничі запаси |
201 |
631 |
100 |
2 |
Відображення податкового кредиту (сума ПДВ) |
641 |
631 |
20 |
|
Придбані малоцінні і швидкозношувані предмети |
22 |
631 |
200 |
|
Відображення податкового кредиту (сума ПДВ) |
641 |
631 |
40 |
|
Придбані товари |
28 |
631 |
300 |
|
Відображення податкового кредиту (сума ПДВ) |
641 |
631 |
30 |
3 |
Перераховано з поточного рахунку постачальникам |
631 |
311 |
720 |
Рисунок 12.1 Методи обліку ТЗВ
Приклад 4
Підприємство проводить закупівлю дизпалива в сумі 2000 грн. (без ПДВ), для доставки якого залучають спеціалізоване автопідприємство, від якого отримано до сплати рахунок в сумі 500 грн. (без ПДВ). Вартість послуг з доставки можна прямо віднести на собівартість дизпалива (табл. 12.11).
Таблиця 12.11 - Відображення в обліку операцій з придбання дизпалива та обліку ТЗВ прямим способом
№ |
Зміст господарської операції |
Дт |
Кт |
Сума, грн. |
1 |
Надійшло дизпаливо від постачальника |
203 |
631 |
2000 |
2 |
Відображений податковий кредит |
641 |
631 |
400 |
3 |
Прийнятий до оплати рахунок автотранспортного підприємства за доставку дизпалива (відображення ТЗВ) |
203 |
631 |
500 |
4 |
Відображений податковий кредит |
641 |
631 |
100 |
5 |
Використано дизпаливо для виробничих цілей |
23 |
203 |
2500 |
Виходячи з умови прикладу 4 було придбано лише один вид запасів (дизпаливо), тому понесені при придбанні даного виду запасів ТЗВ (в сумі 500 грн.) можна прямо включити в собівартість дизпалива. Таким чином, собівартість придбання палива з урахуванням ТЗВ складає 2500 грн.
У випадку, якщо транспортно – заготівельні витрати є загальними витратами для кількох видів запасів, то їх необхідно врахувати на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Розглянемо на прикладі порядок відображення в обліку ТЗВ в такій ситуації (табл. 12.12).
Приклад 5 Таблиця 12.12 - Розподіл ТЗВ на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку ТЗВ
№ |
Зміст |
Вартість запасів, тис. грн. (рахунки 20,22,28) |
ТЗВ, тис. грн. (субрахунок 209) |
1 |
Залишок на початок місяця |
150 |
25 |
2 |
Надійшло за місяць |
300 |
50 |
3 |
Вибуло за місяць |
400 |
67 (25+50) х 400 (150+300) |
4 |
Залишок на кінець місяця |
50 |
8 |
Таблиця 12.13 - Відображення в обліку операцій з придбання запасів та обліку ТЗВ на окремому субрахунку
№ |
Зміст господарської операції |
Дт |
Кт |
Сума, грн. |
1 |
Надійшла сировина від постачальника |
201 |
631 |
300 |
2 |
Відображений податковий кредит |
641 |
631 |
60 |
3 |
Прийнятий до оплати рахунок автотранспортного підприємства за доставку сировини (відображення ТЗВ) |
209 |
631 |
50 |
4 |
Відображений податковий кредит |
641 |
631 |
10 |
5 |
Використано сировину для виробництва |
23 |
201 |
400 |
6 |
Списано ТЗВ, що відносяться на вибулі запаси |
23 |
209 |
67 |
Таблиця 12.14 - Основна кореспонденція з відображення вибуття виробничих запасів
№ |
Зміст господарської операції |
Дт |
Кт |
1 |
Відпущені виробничі запаси на роботи з капітального будівництва, який здійснюється господарським способом |
15 |
20 |
2 |
Відпущено зі складу виробничі запаси для виробництва продукції |
23 |
|
3 |
Списано виробничі запаси на витрати, пов'язані з виправленням браку |
24 |
|
4 |
Переведено до складу товарів для продажу в торговій мережі виробничі запаси, раніше придбані з метою використання у виробництві |
28 |
|
5 |
Списано запаси для загальновиробничих потреб |
91 |
|
6 |
Використано запаси для адміністративних потреб (списання канцтоварів, матеріалів на ремонт офісу) |
92 |
|
7 |
Списано запаси для забезпечення витрат зі збуту продукції |
93 |
|
8 |
Списано запаси на утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціально-культурного призначення |
94 |
|
9 |
Списано облікову вартість реалізованих виробничих запасів |
943 |
|
10 |
Безоплатно передано запаси іншому підприємству |
949 |
Таблиця 12.15 – Порівняльна характеристика методів оцінки вибуття запасів
Назва методу |
Характеристика методу за П(С)БО 9 «Запаси» |
Особливості застосування |
Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів |
Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю |
Даний метод прийнятно застосовувати для обліку нерухомості, автомобілів, коштовностей, виробів антикваріату, тобто товарів з високою ціною і у невеликій кількості. Проте цей метод не доцільний у разі виробництва або реалізації великої кількості одиниць запасів, які є взаємозамінними. |
Середньозваженої собівартості |
Проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів |
Найбільш поширений, простий у використанні, систематичний метод. Але цей метод не відображає динаміку цін протягом звітного періоду та їх тенденцію. |
Собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) |
Базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до підприємства, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. |
Може мати негативні наслідки та призводити до викривлення інформації у фінансовій звітності якщо протягом облікового періоду відбулось суттєве коливання цін на запаси. |
Нормативних затрат |
Полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися. |
Враховує нормативні рівні використання матеріалів, праці, економічної і виробничої потужності. При цьому дані нормативи необхідно регулярно аналізувати і переглядати в разі потреби. |
Ціни продажу |
Заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів |
Застосовується підприємствами роздрібної торгівлі для оцінки великої кількості одиниць запасів, що швидко змінюються і забезпечують однакову норму прибутку та для яких неможливо застосовувати інші методи визначення собівартості. |
Приклад 6
На основі даних про рух виробничих запасів підприємства (табл. 12.16) необхідно визначити вартість реалізованих запасів з використанням методу ФІФО та середньозваженої собівартості.
Таблиця 12.16 – Дані про рух виробничих запасів підприємства
Дата |
Зміст операції |
Кіл-ть шт. |
Ціна, грн. |
Середньозважена ціна, грн. |
ФІФО, грн. |
1.01 |
Залишок |
50 |
1 |
|
|
1.01 |
Закупка |
150 |
2 |
|
|
5.01 |
Закупка |
100 |
3 |
|
|
20.01 |
Використання |
200 |
2,17 |
434 |
350 |
25.01 |
Закупка |
50 |
4 |
|
|
31.01 |
Залишок |
150 |
|
416 |
500 |
Послідовність розрахунків:
1. З використанням методу середньозваженої собівартості
Середньозважена ціна =(50 х 1+150 х 2+100 х 3)/(50+150+100) = 2,17
Середньозважена вартість використаних запасів = 200 х 2,17 = 434
Залишок на кінець = залишок на початок + надходження – використання
Залишок на кінець = 50 + 850 – 434 = 416
2. З використанням методу ФІФО
Використання запасів в кількості 200шт. = 50 х 1 + 150 х 2 = 350
Залишок на кінець = залишок на початок + надходження – використання
Залишок на кінець = 50 + 850 – 350 = 500
