- •Загальна біологія
- •Тема 1. Молекулярний рівень організації життя методи біологічних досліджень.Рівні організації живої матерії
- •1 Методи біологічних досліджень
- •Ознаки життя
- •Елементний склад живих організмів. Неорганічні речовини
- •3 Мінеральні солі
- •Тема 2. Клітинний рівень організації життя
- •2 Р. Гук, 1665 р. — “клітина”.
- •Цитоплазма, її компоненти. Немембранні органели: рибосоми, клітинний центр
- •Синтез білка в клітині
- •3 Днк транскрипція іРнк трансляція білок ознака організму
- •1. Транскрипція
- •Ядро — система збереження спадкової інформації. Нуклеоїд прокаріотичних клітин
- •3. Трансляція
- •Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат гольджі, лізосоми, вакуолі
- •2 Аг (к. Гольджі, 1898 р.).
- •3 Пластиди
- •Тема 3. Клітина як цілісна система
- •Обмін речовин та перетворення енергії в клітині
- •Тема 4. Неклітинні форми життя. Дроб’янки
- •Роль вірусів у природі і житті людини
- •Дроб’янки
- •Тема 5. Закономірності спадковості і мінливості основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень
- •Закони г. Менделя (і і іі), їх статистичний характер і цитологічні основи
- •5 Цитологічні основи розщеплення при моногібридному схрещуванні:
- •Ііі закон г. Менделя, його статистичний характер і цитологічні основи
- •4 Комбінативна і мутаційна мінливість
- •Основні закономірності функціонування генів у прокаріотів і еукаріотів
- •Генетика людини
- •Генетичні основи селекції
- •Основні напрямки сучасної біотехнології
- •Тема 6. Індивідуальний розвиток організмів способи розмноження організмів. Нестатеве розмноження організмів
- •Будова і утворення статевих клітин
- •2 Статевий процес
- •Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму. Регенерація
- •4 Складний
- •Тема 7. Популяція. Екосистема. Біосфера. Основи еіволюційного вчення
- •Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів
- •Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, що впливають на чисельність популяції
- •Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем
- •Загальна характеристика біосфери. Біогеохімічні цикли
- •5 Властивості живої речовини:
- •Становлення еволюційних поглядів. Теорія еволюції ж. Ламарка
- •Основні положення синтетичної теорії еволюції
- •Природний добір
- •6 Творча роль природного добору:
- •Вид. Видоутворення. Мікроеволюція. Макроеволюційний процес
- •Сучасні уявлення про фактори еволюції: синтез екології та еволюційних поглядів
- •Система органічного світу як відображення його історичного розвитку
- •Бланк відповідей
- •Бланк відповідей
Ознаки життя
єдність
хімічного
складу ріст розвиток обмін
речовин
гомеостаз розмноження дискретність
подразливість
спадковість мінливість
саморегуляція
енергозалежність
Терміни:
Рівень організації — ступінь організації живої матерії, на якому проявля- ються ознаки життя.
Клітина
— структурно-функціональна
одиниця
живого.
Популяція — елементарна одиниця еволюції, структурна одиниця виду
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________( для нотаток)
1
Елементний склад живих організмів. Неорганічні речовини
Хімічний склад клітини.
Рівень
елементний молекулярний
органогени мікроелементи неорганічні молекули органічні молекули
(іони або (мають біогенне макро- ультрамікро- тверді сполуки) походження) елементи елементи
2 Органог
ени
(98
%)
О Н С N
(окисник) (відновник) (утворюють різні коваленті зв’язки) Макроелементи (1,9%)
Ca K P S Na Cl Mg Fe
Мікроелементи (0,01%) Ультрамікроелементи
Zn Со Cu Мn I Ra Аg Au B (входять до складу біологічно активних речовин,
наприклад, Zn — інсулін, I — тироксин, Co — вітамін В12)
3 Мінеральні солі
4
2- 2+
- 2+
CaCО3,
SrSO4 HPO4
, Ca
4
В
ластивості
води
дипольна будова утворення водневих зв’язків
Функції води:
— механічна (тургор клітини);
— універсальний розчинник (гідрофільність, гідрофобність);
— середовище для проходження реакцій;
— участь у реакціях гідролізу;
— регуляція теплового режиму (теплоємність, теплопровідність);
— буферність (pH);
— участь у процесах фотосинтезу;
— транспорт речовин.
МАЛІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ
1 H+O+N+C= органічні речовини
Органічні
сполуки
малі органічні молекули макромолекули
(
ліпіди,
моносахариди, (білки,
полісахариди,
а
мінокислоти,
нуклеотиди) нуклеїнові
кислоти)
2 Ліпіди (5-15%, 90%)
ж
ири ліпоїди стероїди,
воски
жирні кислоти
(
гідрофобна
частина)
триатомний спирт
гліцерин (гідрофільна частина)
Функції ліпідів:
— енергетична (1г -39 кДж);
— структурна (фосфоліпіди);
— захисна (амортизаційна, теплоізоляційна);
— запасаюча (жирове тіло комах, підшкірна клітковина);
— джерело ендогенної води (1г ліпідів — 1,1г води);
— регуляторна (вітаміни А, Д, Е, К, гормони)
3
Моносахариди Cn(H2O)n,
n=3.
. .10
— тріози;
— тетрози;
— пентози (рибоза, дезоксирибоза);
— гексози (глюкоза, фруктоза, галактоза).
Дисахариди:
— глюкоза + глюкоза = мальтоза
— глюкоза + фруктоза = сахароза
— глюкоза + галактоза = лактоза
4 Амінокислоти (20)
аміногрупа радикал карбоксильна група
(лужні властивості) (кислотні властивості)
амфотерні властивості
М = 110 дальтон; l = 3,5 АО
5 Нуклеотиди
О
Н.о. Ф
нітратна основа пентоза (рибоза залишок фосфатної або дезоксирибоза) кислоти
А (аденін) Г (гуанін) Т (тимін)
Ц (цитозин) У (урацил)
М = 340 дальтон; l = 3,4 АО
6 Терміни:
Біополімери — високомолекулярні органічні речовини, молекули яких скла- даються із ланок, що повторюються.
Ліпіди — гідрофобні органічні сполуки, складні ефіри багатоатомних спир- тів і жирних кислот, не біополімери.
Мономер — структурна ланка біополімера. Моносахариди — мономери полісахаридів. Амінокислоти — мономери білків. Нуклеотиди — мономери нуклеїнових кислот.
МАКРОМОЛЕКУЛИ — ПОЛІСАХАРИДИ
1 Вуглеводи
(СН2О)n
-
моносахариди
олігосахариди
полісахариди
— рибоза
— сахароза
— крохмаль
— глюкоза
— мальтоза
— целюлоза
— фруктоза
— лактоза
— глікоген
— хітин
— муреїн
(мономер-глюкоза)
n=100-20000
2 |
Розчиність, солодкий смак |
|
n |
|
|||
|
3 Функції
-
енергетична
структурна
запасаюча
компонент НК, АТФ
(1г -17,2 кДж)
(целюлоза,
(крохмаль,
(рибоза, дезокси-
хітин)
глікоген)
рибоза)
4 Терміни:
Олігосахариди — вуглеводи, які складаються із кількох залишків моносаха- ридів.
Полісахариди
— біополімери,
мономерами
яких є моносахариди.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
( для нотаток)
МАКРОМОЛЕКУЛИ — БІЛКИ, ЇХ БУДОВА, ВЛАСТИВОСТІ, ФУНКЦІЇ
1
1
2 |
Рівні структурної організації білків. |
||
|
Рівень |
Схема |
Вид зв’язків |
Первинний |
N——— C |
пептидні |
|
Вторинний |
(спіраль) |
пептидні + водневі |
|
Третинний |
(глобула) |
пептидні + водневі + ди- сульфідні (S-S-містки) |
|
Четвертинний |
(агрегація молекул) |
пептидні + водневі + ди- сульфідні + гідрофобні + електростатичні |
|
протеїни
(складаються
тільки із протеїди (мають
амінокислотних
залишків) небілкову
групу:
глікопротеїди, нуклеопротеїди,
ліпопротеїди)
4 Властивості
білків
-
• денатурація
• розчинність
• стійкі
• активні
• ренатурація
• нерозчинність
• нестійкі
• малоактивні
• деструкція
5 Відмінності між білковими молекулами:
— амінокислотний склад;
—
кількість
амінокислотних
залишків;
— послідовність амінокислотних залишків у поліпептидному ланцюзі;
— просторова структура.
6 Функції
структурна захисна енергетична рухова (колаген, (імуноглобуліни, (1г -17,2 кДж) (актин, осеїн) фібриноген) міозин)
-
сигнальна
запасаюча
регуляторна
транспортна
ферментативна
(білки
(овальбумін)
(гормони,
(гемоглобін)
мембран)
ферменти)
Фермент Активний Субстрат
(ензим) центр
E
+ S
ES
P1
+
P2
+
E
Властивості:
“Ключ до замка”
— глобулярні білки — певна концентрація субстрату і фермента
— специфічність — зниження рівня енергії активації, що необхідна
— рН для переведення молекул субстрату з інертного
— to в активний стан.
— незначна кількість
7
Терміни:
Білки — високомолекулярні неперіодичні біополімери, мономерами яких є за- лишки амінокислот.
Денатурація — порушення природної структури білкової молекули без руйну- вання її первинної структури.
Ренатурація — відновлення природної структури білка.
Деструкція — необоротне порушення первинної структури білкової молекули. Ферменти — речовини білкової природи, що прискорюють біохімічні реакції. Активний центр фермента — ділянка молекули, що зумовлює її каталітичну
активність.
МАКРОМОЛЕКУЛИ — НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ
1 1950 р., Е Чаргафф — принцип комплементарності: А=Т, Г=Ц.
1953
р., Д. Уотсон,
Ф. Крік — модель
просторової
структури
ДНК. “Подвійна
спіраль”.
2 НК
ДНК РНК
іРНК тРНК рРН
3 ДНК — збереження спадкової інформації та передача дочірнім клітинам при діленні материнської клітини.
Властивості:
— дволанцюгова спіраль (“драбина життя”); А Т
Г
Ц
— принцип комплементарності:
А = Т, Т = А, Г ≡ Ц, Ц ≡Г;
— денатурація, ренатурація.
4 РНК — реалізація спадкової інформації шляхом біосинтезу білка.
іРНК
(2%) тРНК (20%) рРНК (80%)
5
АТФ
— нуклеотид
РНК, що має
три
залишки
фосфорної
кислоти.
пентоза-рибоза макроергічні зв’язки
дефосфорилювання
АТФ фосфорилювання АДФ + Ф + 42кДЖ
дефосфорилювання
АДФ фосфорилювання АМФ + Ф + 42 кДж
6 Терміни:
Нуклеїнові кислоти — високомолекулярні неперіодичні біополімери, моно-
мером яких є нуклеотиди. Комплементарність — відповідність між нуклеотидами.
Реплікація
— біосинтез
ДНК, самоподвоєння
молекули
ДНК за принципом
комплементарності.
Транскрипція — синтез молекули іРНК на основі одного ланцюга ДНК за принципом комплементарності.
АТФ — універсальне джерело енергії в клітині.
