Міністерство охорони здоровя нікопольське медичне училище методична розробка лекції

З дисципліни: «Фармакологія та медична рецептура»

Спеціальність: Акушерська справа 5.12010105

Тема: «Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи.Вітамінні препарати».

Кількість годин: 2

Актуалізація теми: гормон – біологічно високоактивні сполуки, які виробляються в організмі залозами внутрішньої секреції. Тканинний обмін сполук між клітинами організму за допомогою тканинних соків і крові.

Всі життєві процеси в організмі протікають тільки в тому випадку, коли у внутрішньому середовищі постійно присутні всі компоненти, які впливають на процеси тканинного обміну.

Такими компонентами є: гормони, метаболіти, ферменти, вітаміни, мінерали та ін.

При недостатньому змісті якого-небудь компоненту застосовують лікарські засоби, які заміщують компонент якого не вистачає.

До них якраз і відносяться препарати, що вивчаються сьогодні.

Дуже уважно необхідно відноситись до призначення доз препаратів, шляху введення, необхідно досконально знати побічні ефекти препаратів, оскільки виникає багато побічних ефектів, які в деяких групах препаратів дуже серйозні.

Навчальна мета:

Знати: класифікацію, основні питання фармакодинаміки та застосування препаратів з переважним впливом на процеси тканинного обміну; побічну дію препаратів та заходи щодо запобігання їй.

Вміти: Виписувати рецепти на препарати за вимогами лікувально-профілактичних закладів, виділяти з асортименту лікарських засобів препарати гормонів; оцінювати можливість і доцільність практичного використання препаратів на підставі знання їх фізіологічного значення, властивостей та локалізації дії; розв’язувати фармакотерапевтичні задачі; виконувати програмові завдання.

Виховна мета: Формувати у студентів відповідальність за можливість розвитку у хворого медикаментозної залежності після вживання препаратів, за правильні дії під час надання невідкладної допомоги.

Міждисциплінарна інтеграція

(Препарати гормонів, вітамінні препарати)

Дисципліна	Знати:	Вміти:
Попередня Латинська мова Анатомія	Прописування основних лікарських форм у рецептах Будову ендокринної та статевої системи	Виписувати у рецептах препарати гормонів, їх синтетичних аналогів та антагоністів, вітамінні препарати Вміти визначати неправильну роботу органів, надати першу допомогу при необхідності
Що вивчається Фармакологія	Умови виписування та зберігання препаратів, та їх облік. Сумісність препаратів	Призначати лікувальні засоби в залежності від захворювання.
Наступна Терапія Акушерство та гінекологія	Перша допомога при гострому нападі цукрового діабету, лікування його,гормони щитоподібної залози. Застосування вітамінів у загальній терапії. Застосування жіночих статевих гормонів, їх роль в контрацепції	Оцінювати можливості використання засобів для фармакотерапії, підбирати дози.

Тема . Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи. Вітамінні препарати.

Препарати гормонів, їх синтетичні аналоги та антагоністи.

Препарати гормонів передньої частки гіпофіза (кортикотропін, гонадотропін), вплив на функцію ендокринних залоз. Застосування гонадотропних гормонів в акушерстві.

Препарати гормонів задньої частки гіпофіза (окситоцин,пітуїтрин,десмопресин), фармакологічні ефекти, застосування препаратів. Застосування окситоцину в акушерстві для стимуляції пологової діяльності, при маточних кровотечах, в період пологів та після пологовому періоді, побічна дія, протипоказання. Побічна дія при передозуванні окситоцину.

Вплив гормонів щитоподібної залози на обмін речовин. Тиреоїдні препарати (тиреоїдин, трийодтиронін,L-тироксин), застосування, побічна дія. Антитироїдні засоби (мерказоліл), застосування, побічна дія. Особливості застосування препаратів йоду. Застосування гормонів щитовидної залози в період вагітності. Вплив гормонів щитовидної залози на розвиток плода.

Вплив гормонів прищитоподібних залоз на обмін кальцію та фосфору. Застосування паратиреоїдину для ін’єкцій.

Інсулін, вплив на обмін речовин. Принципи його дозування та застосування в разі цукрового діабету. Класифікація препаратів інсуліну за походженням та тривалістю дії. Засоби, що можуть застосовуватися для надання невідкладної допомоги у випадку гіпоглікемічної та гіперглікемічної коми в акушерстві та гінекології.

Пероральні гіпоглікемічні препарати (глібенкламід, глібутил). Механізм дії. Особливості застосування. Використання рослинних препаратів у разі цукрового діабету при вагітності. Вплив гормонів підшлункової залози на розвиток плода.

Фізіологічне значення гормонів кори надниркових залоз. Мінералокортикоїди (дезоксикортикостерону ацетат), вплив на обмін електролітів, застосування. Глюкокортикоїди (гідрокортизон, преднізолон, дексаметазон,тріамцинолон), вплив на обмін речовин, їх основні властивості. Показання для застосування в акушерстві та гінекології. Побічна дія. Синдром, який виникає після відміни препаратів. Препарати глюкокортикоїдів для інгаляційного та завнішнього застосування. Особливості застосування глюкокортикоїдів при вагітності.

Препарати жіночих стстевих гормонів. Естрогенні (естрон, мікрофолін,синестрол) та гестагенні препарати (прогестерон), властивості, застосування. Протипоказання. Роль гестагенних гормонів при загрозі переривання вагітності. Контрацептивні засоби для перорального призначення. Механізм контрацептивної дії, схема застосування (ригевідон, марвелон, трирегол, постинор).Побічна їх дія при вагітності.

Андрогени, їх фізіологічне значення, вплив на обмін речовин. Препарати чоловічих статевих гормонів та їх синтетичні аналоги (метилтестостерон, тестостерону пропіонат). Показання до призначення. Побічна дія при вагітності. Протипоказання.

Анаболічні стероїди (феноболін, ретаболіл, метандростенолон). Основні властивості. Призначення. Побічна дія при вагітності.

Сучасні контрацептивні засоби: Силест, Фемоден, Марвелон – побічна дія при вагітності.

Значення вітамінів для організму, джерела їх отримання. Поняття про авітаміноз та гіповітаміноз. Класифікація. Показання до застосування при вагітності.

Препарати водорозчинних вітамінів (тіаміну хлорид, рибофлавін, кислота нфкотинова, піридоксину гідрохлорид, ціанокобаламін, кислота фолієва, кислота аскорбінова, рутин). Вплив вітамінів комплексу В на нервову систему, процеси травлення, кровотворення плода. Показання для призначення окремих препаратів при вагітності.

Вплив аскорбінової кислоти на окисно-відновні процеси та проникність стінки судин. Практичне застосування при вагітності. Властивості рутину. Застосування при вагітності.

Препарати жиророзчинних вітамінів (ретинолу ацетат, ергокальциферол, токоферолу ацетат, вікасол). Вплив ретинолу на сітківку ока, шкіру та слизові оболонки. Застосування ретинолу ацетату при вагітності.

Вплив ергокальциферолу на обмін кальцію та фосфору. Застосування при вагітності.

Значення філохінонів (вітамін К) для системи згортання крові, Вікасол, його властивовті, застосування при вагітності. Токоферол, біологічне значення, антиоксидантні властивості. Застосування для збереження вагітності при загрозі її переривання.

Полівітамінні препарати, застосування іхні переваги та недоліки. Застосування при вагітності.

ПРЕПАРА ТИ ГОРМОНІВ ТА ЇХ СИНТЕТИЧНИХ АНАЛОГІВ

Препарати гормонів гіпофіза. Засоби, які за­стосовують при порушенні функції щитоподібної за­лози. Протидіабетичні засоби. Препарати гормонів кіркової речовини надниркових залоз. Пре­парати жіночих статевих гормонів. Контрацеп­тивні засоби. Препарати чоловічих статевих гор­монів. Анаболічністероїди (табл. 28).

Гормони — білково-пептидні або стероїдні сполуки, що секре-туються ендокринними залозами і виділяються безпосередньо в кров. Гормони — важлива складова нейроендокринного комплек­су, який виконує функції гомеостазу, взаємодії різних систем люд­ського організму, збереження виду, адаптації до навколишнього середовища. Недостатня секреція гормонів (гіпофункція залоз) призводить до розвитку різних ендокринних захворювань — гіпо­тиреозу, діабету, безплідності тощо. Надлишкова секреція гормо­нів (гіперфункція залоз) також проявляється ендокринною пато­логією — гігантизмом, акромегалією, тиреотоксикозом тощо.

Препарати гормонів гіпофіза. Гіпофіз складається з 2 час­ток — аденогіпофіза та нейрогіпофіза.

Препарати аденогіпофіза

Кортикотропін регулює функцію кіркової речовини наднирко­вих залоз, справляє протиалергійну і протизапальну дію. Застосо­вують для лікування алергійних і запальних захворювань, ревмати­зму, поліартритів, запобігання розвитку синдрому відміни під час лікування кортикостероїдами.

Тіротропін регулює функцію щитоподібної залози. Застосову­ють при гіпофункції щитоподібної залози та з діагностичною ме­тою при гострому її запаленні.

Соматотропін регулює ріст тканин та органів людини, стимю-лює лінійне збільшення кісток. Застосовують при гіпофізарному нанізмі (карликовості).

Лактин регулює виділення молока в післяпологовий (лактацій­ний) період. Застосовують при гіпо- чи агалактії (недостатності виділення або відсутності молока).

Гонадотропні гормони регулюють функцію статевих залоз. За­стосовують при порушенні функції статевих залоз, безплідності.

Препарати нейрогіпофіза

Окситоцин — синтетичний гормон нейрогіпофіза. Основне за­стосування препарату — стимуляція пологової діяльності, зупинка гіпотонічних маткових кровотеч (див. тему 14.1).

Пітуїтрин — препарат, що містить 2 гормони: окситоцин та ва­зопресин. Вміст окситоцину дає можливість застосовувати його в акушерсько-гінекологічній практиці (див. тему 14.1). Уміст вазо­пресину забезпечує підвищення реабсорбції води в нирках, за­тримку рідини та іонів в організмі, підвищення AT. Застосовують пітуїтрин також для лікування нецукрового діабету, нічного не­тримання сечі (енурезу).

Адіурекрин — сухий пітуїтрин. Застосовують інтраназально (вдихання через ніс) для лікування нецукрового діабету, енурезу. Тривалість дії — 6—8 год. Побічна дія — хронічний алергійний ри­ніт.

Адіуретин — рідина, що містить вазопресин. Застосовують вну­трішньо в краплях при нецукровому діабеті, енурезі.

Препарати, які застосовують при порушенні функції щито­подібної залози.

Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засо­би):

• монокомпонентні тиреоїдні засоби — тиреоїдин, левотирок- син (L-тироксин), трийодтироніну гідрохлорид;

• комбіновані препарати — тиреокомб, тиреотом. Тиреоїдин — тиреоїдини засіб, що отримують із щитоподібних

залоз тварин, містить тироксин та трийодтиронін; прискорює ос­новний обмін. Дія препарату розвивається через 2—3 дні, триває 20—30 днів. Застосовують для лікування всіх форм гіпотиреозу (мікседеми, кретинізму, ендемічного зобу), раку щитоподібної за­лози. Побічна дія — кумуляція, пітливість, серцебиття, тахікардія.

Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):

• мерказоліл (тіамазол), пропілтіоурацил;

• препарати йоду (розчин йоду спиртовий, розчин Люголя, калію йодид, мікройод, антиструмін).

Мерказоліл — антитирео'іцний засіб, що зменшує синтез гор­монів у щитоподібній залозі, знижує основний обмін речовин. За­стосовують для лікування різних форм токсичного зобу (базедова хвороба, тиреотоксикоз, дифузний токсичний зоб). Протипоказа­ний вагітним, при лейкопенії.

Препарати йоду — чинять антитиреоїдну дію, гальмують синтез гормонів щитоподібної залози, порушують зворотний зв'язок у системі аденогіпофіз—щитоподібна залоза. Дія препаратів прояв­ляється через 12—24 год. Застосовують при гіпертиреозі, ендеміч­ному зобі, для профілактики радіаційного ураження щитоподібної залози. При передозуванні — явища йодизму (отруєння йодом).

Протидіабетичні засоби. У р-клітинах острівців підшлун­кової залози (Лангерганса) синтезується інсулін. Основна фізіоло­гічна роль інсуліну в організмі — зниження вмісту цукру в крові. Це відбувається за рахунок транспорту глюкози всередину клітин, посилення засвоєння її тканинами, посилення глікогенезу (синтез глікогену з глюкози в клітинах печінки). За відсутності або недо­статності інсуліну розвивається цукровий діабет.

Розрізняють 2 типи цього захворювання (за класифікацією ВООЗ):

• інсулінозалежна форма (діабет І типу, діабет юнацький);

• інсулінонезалежна форма (діабет II типу, діабет дорослих).

При цукровому діабеті з'являється сильна спрага, підвищуєть­ся споживання рідини, хворий втрачає масу тіла, знижується іму­нітет, сповільнюється загоєння ран, виникають ускладнення з бо­ку судин. Лабораторно — гіперглікемія (рівень цукру в крові біль­ше ніж 6,6 ммоль/л), глюкозурія (цукор у сечі), ацидоз.

Залежно від типу хвороби застосовують 2 групи протидіабетич-них препаратів:

• гормональні препарати — інсуліни;

• синтетичні протидіабетичні засоби (пероральні гіпогліке­мічні препарати).

Інсуліни — це гормональні препарати, які застосовують для лікування І типу діабету (інсулінозалежного).

Класифікація інсулінів 1. Інсуліни людські.

1. Короткої дії (6—8 год) — лізпроінсулін (хумалог), інсулін людський для ін'єкцій (актрапід НМ), монотард.

2. Середньої тривалості дії (12-14 год) — хумулін НПХ, сус­пензія цинк-інсуліну людського (монотард НМ).

1.3. Довгої дії (24-36 год) — суспензія цинк-інсуліну криста­лічного (ультратард НМ).