Теоретичні основи матеріально-технічного забезпечення підприємства в ринковій економіці

РОЗДІЛ 1	Сутність і передумови формування матеріально-технічного забезпечення підприємства
РОЗДІЛ 2	Матеріально-технічні ресурси та їх використання на підприємстві в умовах ринку
РОЗДІЛ 3	Нормування матеріальних ресурсів як функція матеріально-технічного забезпечення підприємства
РОЗДІЛ 4	Виробничі запаси матеріальних ресурсів на підприємстві
	Практикум
	Структурно-логічні схеми

Розділ 1

СУТНІСТЬ ТА ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Логіка викладу та засвоєння матеріалу

1.1. Еволюція теорії матеріально-технічного забезпечення підприємства.

1.2. Матеріальний потік як складова логістичної системи підприємства.

1.3. Сутність матеріально-технічного забезпечення підприємства.

1.4. Завдання та функції матеріально-технічного забезпечення підприємства.

1.5. Організаційна модель служби матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Ключові поняття та терміни:

• матеріальний потік,

• елементарний матеріальний потік,

• інтегральний матеріальний потік,

• інтенсивність матеріального потоку,

• потужність матеріального потоку,

• інформаційний потік,

• логістична система,

• функція матеріально-технічного забезпечення.

1.1. Еволюція теорії матеріально-технічного

забезпечення підприємства

Розглядаючи підприємства як виробничу та економічну систему, у першу чергу маємо на увазі забезпечення його виробничими ресурсами. Адже тільки при наявності сировини та матеріалів, засобів праці, робочої сили підприємство може розпочати свою діяльність і виготовляти продукцію, а поновлення цих ресурсів забезпечує задоволення потреби споживачів.

Значною мірою безперебійність виробничого процесу на підприємстві та ефективність виробництва визначається забезпеченістю підприємства матеріально-технічними ресурсами, для чого підприємство повинно створити систему матеріально-технічного забезпечення виробничими ресурсами. При цьому їх використання повинно бути раціональним з метою збільшення виробництва продукції при зниженні її собівартості.

Матеріально-технічне забезпечення становить процес забезпечення підприємства сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, готовими виробами, які необхідні для виробничого і невиробничого споживання, відповідно до визначених потреб та у певні терміни. Злагоджений потік матеріально-технічних ресурсів не допускає простоїв у виробничому процесі, що призводить до більш ефективного використання необхідних для виробництва ресурсів.

Як наука, матеріально-технічне забезпечення підприємства розробляє теоретичні основи та практичні рекомендації щодо забезпечення підприємства продукцією виробничо-технічного призначення. Іншими словами, матеріально-технічне забезпечення підприємства обґрунтовує дії підприємства в умовах ринку щодо забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами.

Розвиток матеріально-технічного забезпечення як науки розпочався з 60-х років ХХ ст. Можна виділити три основні етапи розвитку матеріально-технічного забезпечення.

Перший етап (60-80-ті роки ХХ ст.). Існування директивної економіки передбачало наявність централізованого розподілу матеріальних ресурсів. Існували фонди і наряди на замовлення споживачів матеріальних ресурсів. Створювалися п’ятирічні плани з постачання підприємства сировиною і матеріалами. Підприємства не мали вільного вибору постачальника, можливості брати участь у цінах на матеріали, не мали можливості самостійно встановлювати прогресивні господарські зв’язки. Основною причиною, що не забезпечувало потреби підприємства у відповідних ресурсах, був розподіл та кооперація праці, яка встановлювалася директивно, а не на економічних законах. Основною функцією матеріально-технічного забезпечення є визначення потреби в матеріальних ресурсах та раціональне їх використання.

Другий етап (80-90-ті роки ХХ ст.). Характеризується перебудовою економіки, роздержавленням, приватизацією та створенням об’єктів малого бізнесу. Підприємствам надається самостійність у виборі напрямку виробничої діяльності, розпорядженні власними коштами, прибутком, здійснюється самофінансування. Тобто, підприємства починають працювати на принципах комерційного рахунку. Перехід до соціально-орієнтованої ринкової економіки потребував відмови від централізованого розподілу матеріальних ресурсів і переходу до гуртової торгівлі ними у формі вільної купівлі-продажу, з широким застосуванням договірних цін, змаганням за покупця і свободою у виборі ділового партнера. Гуртова торгівля засобами виробництва здійснюється за законами товарно-грошового обігу на засадах широкої господарської самостійності підприємств і використання економічних важелів і стимулів. Основа взаємовідносин в гуртовій торгівлі засобами виробництва – взаємні зобов’язання та матеріальна відповідальність підприємств постачальників та споживачів. Перехід до гуртової торгівлі пов’язаний з поліпшенням комерційної роботи на підприємствах, з глибоким вивченням попиту на продукцію, всебічним удосконаленням організації збуту та її споживання.

Роль матеріально-технічного забезпечення підвищується завдяки таким факторам:

• розривом економічних зв’язків;

• порушенням раніше встановленої цілісної системи функціонування матеріально-технічного забезпечення;

• зменшенням обсягу виробництва матеріальних ресурсів;

• збільшенням обсягу матеріальних ресурсів, які необхідно завозити із-за кордону;

• зростанням транспортних витрат, необхідністю створення нових портів та терміналів для збереження ресурсів та подальшого їх транспортування;

• застарілою або відсутньою нормативною базою щодо витрачення матеріально-технічних ресурсів.

До функцій матеріально-технічного забезпечення додаються функції із закупівлі сировини і матеріалів, нормування витрат матеріалів, нормування виробничих запасів.

Третій етап (з кінця 90-х років ХХ ст. по сьогодення). Цей етап може бути охарактеризований так. З’являються фундаментальні зміни в організації та управлінні ринковими процесами у сучасній економіці України. До них можна віднести: перетворення ринку продавця на ринок покупця, посилення конкурентної боротьби, поступове поширення концепції маркетингу і як результат – зростання насиченості, ширини, глибини товарного асортименту. Ускладнилося прогнозування попиту, зросли матеріальні запаси, збільшилися складські і транспортні витрати. Гостро постала проблема раціонального планування постачання, яке повинно бути зорієнтоване на задоволення попиту з мінімальними витратами. Виникла необхідність у посиленні координації між взаємопов’язаними видами діяльності, тобто організацією виробництва, збуту, закупівель, зберігання і транспортування як єдиного матеріального потоку. Вирішення таких проблем пов’язуються з поширенням використання логістики.

Для вирішення нагальних потреб з матеріально-технічного забезпечення підприємств необхідні знання, які забезпечує навчальна дисципліна (наука) „Матеріально-технічне забезпечення підприємства”. Тому зростає роль та значення цієї науки у підготовці фахівців за спеціальністю „Економіка підприємства”. Це зумовлено і підвищеними вимогами до матеріально-технічного забезпечення підприємства в умовах ринкових відносин, економічний зміст якого значною мірою відрізняється від такого в умовах директивної економіки.